Попит на IT-спеціалістів в Україні з кожним роком зростає. Водночас підвищується й складність проєктів та завдань, а тому IT-галузь потребує кваліфікованих фахівців.
Щорічно українські заклади вищої освіти закінчують понад 15 тисяч IT-випускників. Крім цього, програмування викладають й на численних приватних курсах. Проте, фахових спеціалістів все одно не вистачає.
Експерти галузі зазначають, що система формальної вищої освіти наразі не задовольняє попиту IT-ринку і, вочевидь, не зможе цього досягти у найближчі роки. А тому потрібно залучати усі можливі «точки зростання» для «людського капіталу» IT-сфери.
IT-фахівець Володимир Якубовський розповів журналістці Фіртки про проблеми IT-індустрії, переваги та недоліки роботи IT-спеціалістом в Івано-Франківську та вплив коронакризи на компанії-розробники програмного забезпечення.
Розкажіть докладніше про свою професію та компанію, у якій працюєте.
Вже майже чотири роки я працюю у компанії Perfectial, яку десять років тому заснували двоє друзів зі Львова. Наразі компанія налічує близько 500 працівників, має три розробницькі центри: головний офіс у Львові, Києві та в Івано-Франківську.
У компанії я займаю дві посади: керівник центру розробки в Івано-Франківську та Delivery Manager. Перекладати назву посади буквально не варто – я не менеджер з доставлення (сміється, – ред.). Якщо ж все-таки українською, то я – портфоліо менеджер.
А з чого усе почалось?
Перший досвід в ІТ я здобув у компанії SoftServe, де працював спочатку викладачем, а згодом координатором ІТ Академії. Я викладав частину матеріалу, а іншу – технічні експерти. Саме під час роботи в SoftServe я зрозумів, що хочу бути менеджером та почав робити перші кроки, аби стати ним.
Згодом, перейшовши у компанію Eleks, я став керівником проєктів, де мені вдалось здобути чималий досвід в управлінні. Коли ж доєднався до команди Perfectial, моєю першою задачею було відкриття та запуск офісу в Івано-Франківську з подальшим долученням до Delivery, що у нашому бізнесі є аналогом до виробництва.
З проєктами яких масштабів доводилося працювати?
До найбільшого проєкту, з яким доводилось працювати, були залучені 23 працівники. Проте, порівняння проєктів за розміром, кількістю працівників чи бюджетом є не зовсім коректним, адже куди важливішою є залученість. Наприклад, менший проєкт з максимальним залученням може бути значно складнішим за великий аутстафінговий проєкт. А загалом наразі у нашому відділі працює близько 60 працівників, а в розробницькому центрі – приблизно 80.
Ідеальна команда – яка вона та як її створити?
Насправді універсального рецепта не існує. Проте, особисто я приділяю багато часу формуванню балансу команди. Для мене важливо, щоб члени команди взаємодоповнювали одне одного та підсилювали, а не конкурували та «мірялись досягненнями».
Бути IT-спеціалістом в Івано-Франківську. Які є позитивні та негативні моменти?
У мене двоякі відчуття стосовно того, як ІТ-спеціалісту працюється в Івано-Франківську. З одного боку, Івано-Франківськ – компактне та затишне місто з доволі високим рівнем безпеки. З іншого боку, у нас в місті бракує басейнів, ковзанок, спортивних майданчиків, гуртків, місць для відпочинку. На жаль, у нас дуже слабко розвинені сервісні бізнеси.
Ще один біль – Івано-Франківський аеропорт. Мало того, що рейсів зовсім обмаль, та й ті за завищеними цінами. Це створює незручності: складно привести, як бізнес в місто, так і працівників з інших міст.
Проте, під час карантину IT-спеціалісти почали масово переїжджати в Івано-Франківськ. Чому?
Я вже частково відповів на це запитання. Найбільша перевага Івано-Франківська – це компактність та відносна затишність. Проте, і недоліків багато – особливо йдеться про слабкий сервіс, нерідко – його відсутність.
Наприклад, випадок, що трапився цьогоріч наприкінці вересня: щоб не втратити місце у садку, батьки сформували живу чергу перед ЦНАПом. Тоді сотні іванофранківців майже добу стояли у черзі, щоб зареєструвати дитину в новий садок.
Як вважаєте, якщо людина з іншого міста про це дізнається, чи захоче вона переїжджати сюди? Запитання, звісно, риторичне.
А чи вплинула якось коронакриза на роботу ІТ-спеціалістів у Perfectial?
Однозначно, що вплинула. Довелось перейти на віддалену роботу, оплачувати оренду порожніх офісів та місяцями не бачити колег.
З іншого боку, чимало з наших клієнтів відчули удар по своєму бізнесу. Часом це був просто страх перед невизначеністю. Так чи інакше, дехто з них вирішив частково або ж повністю припинити співпрацю. Це своєю чергою спричинило зменшення, а інколи й повне скорочення команд.
На щастя, наша компанія завдяки добрій організованості та фінансовій дисципліні змогла продовжити співпрацю практично з усіма працівниками.
Водночас для деяких з клієнтів, у першу чергу з галузі охорони здоров’я, COVID-криза стала справжнім каталізатором для розвитку їхнього бізнесу, адже ця галузь отримала значне фінансування і, як наслідок, ІТ-компанії, які на неї працюють, також.
Якщо говорити глобальніше, якими є проблеми української IT-індустрії?
Інтелектуальна міграція, тобто відтік ІТ-фахівців за кордон та брак кваліфікованих кадрів в Україні. Через останнє доводиться, або самим доучувати, або рекомендувати кандидатам пройти курси.
Також, як би дивно це не звучало, але те, що професія програміста стала однією з найбільш затребуваних та популярних – є перевагою й проблемою одночасно. Через цю популярність, на жаль, в ІТ почали йти люди, для яких програмування – не те, чим вони хочуть займатись, а лише заробіток.
З власних спостережень знаю, що працювати з людьми, які горять своєю справою, завжди приємніше та ефективніше.
Якщо все-таки відповідати на це запитання у масштабах нашого міста, то тут додатковою є проблема з нестачею приміщень класу B та вище. Зокрема, немає офісів, які готові для заїзду ІТ-компаній «під ключ».
Навздогін до попереднього запитання: чи складно сьогодні знайти спеціалістів?
Брак кваліфікованих фахівців – найбільша проблема нашої галузі наразі. Ця проблема, на жаль, не має швидкого розв’язання. Сьогодні важливо, аби освітяни докладали максимальних зусиль для того, щоб збільшити кількісні та якісні показники з підготовки фахівців, а студенти хотіли навчатись та вдосконалюватись.
А чи потрібна профільна вища освіта в IT?
Профільна освіта не є обов’язковою, але іноді вона надає людям реальні переваги на ринку праці. Наприклад, у нас є клієнт, який вимагає наявність освіти за напрямом «Комп’ютерні науки» у працівників, які працюють на його проєкті.
Так, я намагався пояснити йому, що є багато талановитих фахівців без освіти, проте, якщо спеціаліст має профільну освіту, то потрібно докласти значно менше зусиль, щоб переконати клієнта взяти його у проєкт.
Тобто, можна підсумувати, що людина з профільним дипломом має перевагу над тими, хто його не має. Але, зрештою, у кінцевому результаті все одно все залежить від старанності та здібностей людини.
Гаразд. А що важливо для програмістів-початківців?
Вчити англійську мову. Не залежно від обраної спеціальності, певних знань з програмування, чи обраної професії в ІТ – англійська необхідна. Не знаю, на жаль, чи на щастя, але часом вивчити мову програмування легше, ніж підтягнути англійську мову до необхідного рівня.
Якщо ж англійською ви володієте добре, то варто проаналізувати, які саме напрямки матимуть попит у майбутньому. На мою думку, це – розробники на мовах JavaScript, Ruby, Java, C# .NET, DevOps, UX\UI дизайнери та бізнес-аналітики. Очевидно, що вдало обравши напрям, легше працевлаштуватись.
Крім цього, сьогодні у будь-якій професії потрібно розвивати soft skills («гнучкі навички», – ред.). Виділіть найважливіші для програмістів.
Чим вища роль програміста, тим важливішими soft skills для нього є. Якщо для Junior (розробник, який лише починає працювати в певній галузі технологій, – ред.) достатньо вміти комунікувати та працювати в команді, то для Senior (досвідчений розробник, – ред.) додатково важливі, як мінімум, емпатія та вміння надати конструктивний відгук на роботу колег.
Розкажіть, де та як покращувати свої навички, окрім роботи?
Все залежить від рівня знань. Тим, хто тільки розпочинає шукати себе в IT, раджу пройти курси для початківців. На щастя, в Івано-Франківську є достатньо корисних курсів, а також ще більша кількість різних курсів сьогодні є онлайн. Це, наприклад, можуть бути курси від Ivano-Frankivsk IT Cluster Academy, але водночас є й багато інших корисних та цікавих.
Для фахівців з досвідом важливими є участь у конференціях, форумах та воркшопах. Звичайно, для обох категорій обов’язковим є «тримання руки на пульсі»: стеження за змінами та новинками у галузі.
А які книги, ви б порадили, щоб професійно «прокачатись»?
Для кожного з напрямів вони будуть різними, а тому складно виокремити конкретні. Тим паче, я теж фахівець тільки в одному з розмаїття ІТ-напрямів. Більшість людей, мабуть, думають, що я порекомендую почитати щось на кшталт книг, які узагальнюю під назвою: «Успішний успіх». Я цього не робитиму.
Куди більше користі принесе читання книг про невдачі. Якщо вже говорити про це, то я б порадив прочитати бестселер «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення» авторства Джордана Елленберґа. Ця книга не проста для читання, але у ній міститься багато потрібних порад. Враховуючи, що я менеджер, то вона вкрай цінна для мене. Та, і інші ролі в IT можуть знайти на її сторінка щось пізнавальне.
Ви працюєте багато років. Чи стикались з професійним вигоранням?
Так. На жаль, професійне вигорання – це те, з чим досить часто стикаються працівники. Не зважаючи на всі переваги ІТ-галузі, нерідко доводиться працювати, або в умовах жорстких обмежень, або постійно виконувати монотонну роботу – це й призводить до виснаження.
Щодо мене, то я часто стикаюсь з викликами. Вони різнопланові: від запуску офісу з нуля до роботи зі складними клієнтами. Але у мене є мотивація – причетність до чогось великого: мені до вподоби бути частиною чудової команди, розбудовувати компанію та докладати зусиль для розвитку бізнесу клієнтів.
А що можете порадити людям з емоційним вигоранням?
У таких випадках раджу намагатись тримати баланс між особистим життям та роботою. Це, звісно, складно, але можливо. І також обов’язково мати хобі, яке дасть можливість «перемикатися» та займатися чимось приємним, поки мозок відпочиватиме.
Насамкінець поговорімо про нові умови оподаткування IT-бізнесу. Яке ваше ставлення до реалізації проєкту Дія.City?
На жаль, в Україні зазвичай обирають короткострокове планування. І щоразу, коли бракує коштів у бюджеті, замість того, щоб створювати сприятливий клімат та заохочувати бізнес, навпаки збільшують податки.
Якщо проаналізувати той факт, що одне робоче місце в ІТ створює два-три робочі місця в інших галузях, то створювати додатковий дискомфорт IT-ринку не зовсім логічно.
Крім цього, ІТ – це галузь, яка є географічно незалежною. А отже, якщо середовище стає несприятливим, то ІТ-шник закриває ноутбук, складає речі та переїжджає у сприятливіше місце.
Як на мене, варто розуміти, що IT – не та сфера, де можна вводити високі податки чи надмірно жорсткий контроль. А тому я до Дія.City ставлюсь негативно, і пропоную просто не заважати індустрії, яка розвивається.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
