Володимир Єшкілєв: Культурні хроніки Франківська: про матюки, вуха і танцюристів

 

/data/blog/127401/54fb9aacf273fb416a4b38a4af5d3ab7.jpg

 

Зустріч перша

Наступного дня після виступу в обласній філармонії Леся Подерв’янського зустрів місцевого інтелігента, який з печальним виглядом прогулювався Соткою. Побачивши мене, інтелігент кисло скривився, тицьнув для вітання суху долоньку й тихо так мовив:

 

- Дивився на «Фіртці» ваше інтерв’ю з тим… Лесем. І як ви всі можете слухати оте його матючиння, та ще й зі сцени? І хто, до речі, дозволив у філармонії такі виступи?

 

- А має хтось дозволяти? – поцікавився я.

 

- Отож бо, – інтелігент напустив на обличчя ще кваснішого виразу, - нема нині кому регулювати моральні питання. Влада лише краде. Була в Києві комісія з моралі та й ту розігнали.

 

На тому спілкування й закінчилося. Адже, якщо розмова двох мешканців Галичини впирається в тему «матюки», то її треба різко закінчувати. Посилати лісом і крапка. Інакше ця тема заведе в непрохідні хащі бла-бла дискурсу.

 

Це третя з бадильних «універсальних» тем для розмови. Першою є тема «рахуємо чужі гроші». Це коли компанія добродіїв починає довго і нудно рахувати можливі статки-прибутки неприсутніх осіб (від сусідів до олігархів), а потім фантазувати, куди б ці гроші можна було приткнути з огляду на традиції та духовність. Дивно, але такі балачки характерні не лише для спілкування бідноти. Іноді прикарпатські бізнесмени на довгі години загрузають у фінансові фантазії з приводу космічно далеких від їхніх наливайок та кіосків чужих «потоків» та «розпилів».

 

Другою з бадильних тем є тема «про євреїв». Вона іноді буває напруженішою за рахування чужого бабла. Євреї в цих теревенях виступають переважно у вигляді зовсім фантастичних істот, які з реальними представниками семітського етносу нічого спільного не мають. При цьому до числа євреїв записують не лише нащадків Авраама, але й усіх «підозрілих». Наприклад тих, хто носить окуляри, не вимовляє «р» та не їсть кров’янки. Дехто з психоаналітиків вважає, що така розмова є підсвідомим намаганням окреслити коло присутніх як «своє, рідне». Щось типу «аркана», лише не танцювального, а вербального. Хто знає, може вони й мають рацію.

 

А на третій позиції, яку ділить з темами «про секс» та «про владу» знаходиться обговорення різних мовних казусів, включно з матюками. Переважна більшість категорично проти матюків. Переважна більшість захищає чистоту мовлення, хоча за три хвилини до того вивергала з рота всі можливі варіанти арго і на «х» і на «б» плюс усі похідні від того слова, яке за язичницької давнини було одним з священних імен Великої Богині.

 

Це тотальне суспільне ханжество радше за все пов’язане з «школотними» і замішаними на старовинній побутовій містиці забобонами. Творчість Подерв’янського виходить за рамки не лише шкільної літературної нормативності. Воно підпадає під давнє язичницьке табу. Згідно якого «сильні слова» за певних умов можна вимовляти (як своєрідні бойові заклинання) та накреслювати знаками-петрогліфами. Проте, в жодному разі, не можна фіксувати книжним письмом.

 

Бо тисячу років тому (й до того часу, коли фольклор записали вчені народознавці) книжне письмо було чимось чужим для язичників, частиною єдинобожних релігійних традицій. І «сильні слова» тоді берегли від очей латинських, грецьких та хазарських «книжників».

 

Міні-п’єси Подерв’янського – також фольклор, але міський. Вірніше – транзитний, який сів в селі на приміську електричку, але до вокзалу ще не доїхав. Це «пісні спальних районів», пародії на діалоги, які щоденно чути за гаражами, в чергах та на жлобських тусовках. Табуйовані «сильні слова» в них є необхідним (а іноді і самодостатнім) маркером реальності. Без них не відбувається магія «літературного дзеркала», без них буття маргіналів не зустрічається саме з собою.

 

Колись ми слухали Подерв’янського, збираючись на кухнях біля касетних магнітофонів. Тоді це був андеґраунд, мистецьке підпілля. Тепер тексти Леся майже канонізовані. Їх друкують престижні видавництва. Мине ще десять-двадцять років і вони здаватимуться невинними, як і будь-які «тексти прориву», що провокують, зносять рутину, стверджують нову літературну і сценічну реальність й, врешті-решт, заспокоюються на сторінках хрестоматій та підручників. Вже тепер на них патина ностальгії за вісімдесятими. Але ще не музейний пил.

 

Що досі робить їх свіжими? Неподоланість провінційно-чиновницької культури, що прикриває кланово-коритний побут «боротьбою з матюками». Як тільки освічені панянки в дорогому партері припинять червоніти, слухаючи Подерв’янського, стане можливим наступний крок до справжності. Серед іншого, й до соціальної прози без народницького зніяковіння.

 

 

Зустріч друга

 

Пройшов тиждень і кислий інтелігент знову трапився на моєму шляху. Передчуваючи нову розмову про матюки, я спробував з ним розминутися, але той, наче літак-перехоплювач, круто змінив напрям руху і майже притиснув мене до вітрини Watsons.

 

- Ви чули, - суворо запитав він, - що Процюк вийшов з Спілки письменників?

 

- Так-так, звичайно, щось чув, - я спробував протиснутися вздовж вітрини.

 

- І як ви до цього відноситесь?

 

- Кожен має право, - я повторив спробу, проте марно.

 

- Але ж він отримав від Спілки купу премій, а тепер так вчинив. Де повага? Чи, може, тепер, коли Жадан роздає Шевченківські премії, вигідніше бути поза Спілкою? Воно так морально?

 

Я залишив марні спроби втекти від вуличного мораліста і спробував пояснити йому, що літературний процес не обмежується преміями та конвертацією умоглядної «поваги» в солдатську відданість певній літературній течії й, навіть, творчій спільноті. А ще додав, що він переоцінює адміністративний вплив Сергія Жадана та, певне, судить по собі, коли шукає у кожному вчинку вуйківську вигоду.

 

- Але ж ви не вийшли з Спілки, хоча вас там не люблять, - продемонстрував обізнаність у плітках мораліст. – Чому ви звідти не йдете?

 

- Танцору уши не мешают, - спробував я віджартуватися, але дядько не був налаштований на веселощі.

 

- Ви не викручуйтесь, - сказав він, зсунувши брови. – Я серйозне питання вам задаю. І не дарма його задаю. Я знаю, ви полюбляєте усілякі провокації, то чого ж Процюк виходить, а ви ні?

 

Тут я прозрів і зрозумів хід думок цього пасажира. Він напевне міркував про те, що існує якась хитра змова. Якийсь далекосяжний заколот. Мовляв, Процюк почав, а тепер Єшкілєв, конче має втнути щось таке, що бахне на все літературне село. Що «бімба» вже зачеплена під крило, а двигуни прогріваються.

 

Вуличні моралісти просто помішані на усіляких змовах та іншій конспірології. Вони направду думають, що лайно попадає на місцевий вентилятор виключно з волі рептилоїдів і закулісного світового уряду. Логіка тут залізна: закулісний світовий уряд лише й думає про те, щоби підпиляти банти під франківськими когутами. Про що ж йому, закулісному, ще думати?

 

Прийшлося набрати повітря до легень і прочитати дядькові маленьку лекцію про сучасний літературний процес. Й про те, що за його (процесу) межами розкинувся той безмежний спокій мистецтва, де не гудуть жодні вентилятори і куди не долітає жодне лайно. І що світ ніколи не зашпортувався за конфлікти поколінь, а йшов собі далі, граючись формами і сенсами. Йшов, залишаючи для майбутнього не носіїв орденів, а тих, кому вийшло чимось вразити сучасників або ж нащадків.

 

Мораліст, скоса поглядаючи на вуличний натовп, що байдуже обтікав нашу бесіду, вислухав мої міркування. Він ні про що не запитав і нічого не заперечив. В його стурбованому світовою змовою обличчі так і не просвітліло. Коли я замовк, він діловито кивнув і буркнув:

 

- Дивіться, шановний, щоби тим вухам танцюрист не став на заваді.

 

І не чекаючи на коментар до свого сюрреалістичного зауваження, рушив в бік вулиці Січових Стрільців, сильно кульгаючи на праву ногу.

 

Володимир Єшкілєв


12.03.2017 2255 0
Коментарі (0)

15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1175
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1062
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2207
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5944
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

4343 20
28.07.2025

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2293

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

388

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

452

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1122 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

672
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

436
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

565
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

619
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1092
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

763
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

849
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

550
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

850
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

554
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

637
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

648
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2257 1