Володимир Єшкілєв: На уламках рівноваги. Розшифровка обкладинки The Economist на 2019

Рік тому експерти ванґували над обкладинкою-шарадою ротшильдівського журналу Economist. Тоді загадка складалася з 64 кольорових піктограм. Вони утворювали поле певної прихованої послідовності, центром якої було схематичне зображення велосипеду. Послідовність, як стало зрозуміло вже тепер, наголошувала на тих «опорних змістах», яким людство мало б сказати: «Прощавай!» і «Заходь!»

В тому плані передбачення «епохи глобального біциклю» справдилося на 95%. Світ й справді розділився на два «колеса» - Атлантичне та Азійське з двома різними програмами, кожна з яких увібрала в себе мозаїчно розташовані футуристичні та архаїчні смисли.

Кожна з програм визначила списки «вбитих тем», від дизельних авто і паперових книг до «трампономіки» та екуменізму. Кожна з програм наголосила на образах майбутнього – знов таки – від електрокарів до делегування масового настрою.

Поле нової обкладинки так само розпадається на окремі символічні локації. Об’єднує їх графічна стилістика Леонардо, 500-річчя з дня смерті котрого відмічатимемо 2 травня 2019 р.

Зображення на обкладинці розташовані навколо візуальної цитати з Вітрувіанської людини Леонардо. Якщо згадати, що ірландець Джон Квіглі використовував це знамените зображення для велетенського мистецького об’єкту, котрий ілюстрував перспективу глобального потепління, то можна припустити, що стрижневою проблемою людства, за версією Economist, стають кліматичні зміни. Все інше обертається навколо незворотної деградації кліматичного комфорту у залюдненій частині світу. Автор обкладинки Economist натякає, що на зміну хвилям політичної міграції невдовзі прийдуть хвилі міграції кліматичної. Аналітики кажуть про 160 млн. людей, які опиняться перед необхідністю залишити «гарячі зони» планети.

Чи стартують ці процеси вже 2019 року? Не виключено.

Вітрувіанська людина на обкладинці дивиться на світ через окуляри, що символізують віртуальну реальність. Вона тримає в руках листя канабісу, смартфон, тенісний м’ячик і терези, на чашках яких дві групи людей. Одна з цих чашок явно переважує другу. Світ все глибше занурюється у нові виміри соціальної нерівності, які правлячий клас маскує шумом глобального інформаційно-розважального фестивалю, легалізацією марихуани та спортивними святами. Правлячі верстви потроху відсувають межу «золотого» життя за 100 років (за межі квадрата часу, який окантовує локацію Вітрувіанської людини), а «помийні мільярди» все глибше грузнуть у болоті щоденного безглуздого існування.

Над Вітрувіанською людиною, на куполі земної кулі сумує Панда. Очоливши світові продуктивні рейтинги, Китай пірнув у води волатильності та структурних деформацій народного господарства. Перевантажені верхні поверхи ханського хмарочосу будь-якої миті можуть впасти на нижні, де аграрне безчасся все ще тримає в полоні шістсот мільйонів селян.

Справа від Панди насупився Путін, перед яким скачуть вершники Апокаліпсису. За спиною диктатора сміється і показує довгий ніс Пінокіо – маска пост-правди, яка з інструменту в руках архаїчної російської криптократії поволі (проте впевнено) перетворюється на її ката.

Напроти – Трамп, обличчя якого споряджене «лініями Вітрувія». Ці лінії символізують розшарування особистості, що розмінює свою цілісність на гроші, понти і задоволення. Обличчя американського лідера вписане в геометрію плоті. В ньому матеріальне тріумфує над потребами духу, дешевий пафос новітнього бізнес-варварства над стриманою компетентністю старих еліт.

Інший полюс рівноваги – Фудзіяма відступила далеко до обрію. Так само, як для еліт відступили на третій план духовні та філософські маяки людства.

Решту локацій займають зображення-натяки, емблеми-пророцтва змін.

Міжпланетна станція-піонер «Нові горизонти», що летить до об’єкту в поясі Койпера.

Бразильський броненосець, який непевно рушив управо.

Лелека з генетично модифікованим немовлям.

Жінка (кажуть, що це Анджеліна Джолі, але не дуже подібна) в сукні епохи Відродження.

Місячна експедиція.

Скрині з прапорами країн «третього світу».

Ну й, звісно, електрокар, як могильщик нафтової ери.

Й на все це іронічно дивиться сексуальний кочовик і пророк Волт Вітмен (народився 31 травня 1819 р.), що свого часу оплакав вмираючий світ ґрунту та магії й привітав еру машин і долара.

Тепер обкладинка Economist пропонує нам зронити сльозу, проводжаючи у минуле епоху тупих і покірних механізмів, а, може, й всевладдя зелених папірців.

Їм на зміну приходять речі з штучним інтелектом, кіборги та блокчейнові валюти, які крок за кроком долають спротив спекулятивних еліт.

Ці невблаганні зміни будують графічний контур нового світу. Ще дальшого від магії та інтуїтивних практик. Ще більш швидкого, жорсткого і прагматичного, прозорого для контролюючих очей. Світу, в якому вичерпалася сексуальна революція, а холодно-срібляста кіборгенна естетика зігнала з трону райдужне мистецтво поп-арту.

Вітменівський «дракон наживи» змінив шкіру. Гуманістичний пафос відступає перед цинічними апостолами пост-правди. Обличчя стають масками, демократії перероджуються в трансконтинентальні фінансові олігархії, а цифрові технології дають глобальній владі необмежений контроль над особистістю.

2019 рік – ще один крок до епохи нового відчуження, де всі старі назви стануть лише словами Великої гри олюднених машин і перетворених на напівмеханізми людей.


Коментарі (1)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1235
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

725
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1206
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2437 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3525
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2955 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

200

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

813

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

998
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4963
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10345 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8824
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

607
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

835
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1116
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

902
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3035 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1130
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1522
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1460
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1689