На початку липня я провела тиждень у серці Карпат – місті Яремче. Такий відпочинок можу порекомендувати всім, хто хоче поєднати красу рідних гір з європейським рівнем комфорту. За комфорт доведеться й платити відповідно, але це того варте!
«Велика ведмедиця» — готель європейського рівня
Добиратися до Яремче з Івано-Франківська, куди прибув з Києва наш потяг, вирішили автобусом. Зручно, тому що автовокзал знаходиться поряд із залізничним.
Проїзд коштує 23 гривні, квитки продаються лише в касах. Дорога триває близько двох годин, хоча відстань між населеними пунктами становить 64 кілометри. Основна причина повільного руху транспорту – поганий стан доріг, точніше, жахливий. Місцеві водії, яким доводиться їздити Україною, кажуть, що саме на Івано-Франківщині найгірші траси. Радіють, коли випадає рейс до столиці, бо там, за їх словами, можуть насолоджуватися їздою. До речі, таксисти беруть за проїзд до Яремче 400 гривень. Якщо хтось обурюється, що аж надто дорого, пояснюють: «Ви бачили наші дороги? Убивати автомобіль задарма не будемо».
Зупинилися ми в готельному комплексі «Велика ведмедиця». Оскільки їхали великою компанією, заздалегідь забронювали в ньому п’ять номерів. За двомісний номер півлюкс із джакузі на першому поверсі двоповерхового дерев’яного котеджу платили 450 гривень за добу. У новорічні свята його ціна зростає майже втричі. У номері – двоспальне ліжко, тумбочки, вішалка з наплічниками, столик, холодильник, плазмовий телевізор. Окремий санвузол із душовою кабінкою, туалетом, умивальником. Окрема кімната з джакузі. До послуг відпочивальників – електрочайник (чай та каву поновлювали щодня), посуд, фен. Вишуканий інтер’єр доповнюють живописні полотна на стінах. Рушники в номері змінювали щодня. Єдиний недолік проживання у дерев’яних будинках – дуже чутно сусідів. Тож краще вибирати невеликі котеджі.
У вартість проживання входили сніданки. Кухарі готували смачно, але порції невеликі. Столи за бажанням накривали в одній із альтанок у дворі або на літньому майданчику з плетеними столиками й кріслами, який прикрашають квіти у вазонах. Між іншим, такого квітучого дворика ми не бачили біля жодного готелю Яремче. Ще однією перевагою «Великої ведмедиці» є басейн з підігрівом води та лежаками.
Персонал готелю та власниця пані Оксана виявилися дуже турботливими і доброзичливими. У перший день ми виявили поломку джакузі. Уже наступного дня його відремонтували, а за незручності власниця запропонувала нам безкоштовно відвідати сауну цього готельного комплексу та пройти три сеанси масажу. До слова, година сауни коштує 200 гривень, масаж – 80.
Гірські походи варто починати з Маковиці
Місцеві жителі зазначають, що цього року відпочивальників у Яремче побільшало. Табличок з написом “вільні місця” принаймні в центральній частині міста ми не бачили.
Розваг у Яремче досхочу. Якщо відпочивальники приїжджають сюди вперше, повсюди бачать вивіски із пропозиціями незабутньо провести час. Завадою може стати хіба що погода. Нам трохи не пощастило: на тижні було лише кілька ясних днів. Популярні кінні прогулянки (150 грн.), катання на квадроциклах (350 грн.), велосипедні екскурсії (прокат велосипедів – 20 гривень за годину). Пішохідні екскурсії містом та його околицями коштують у межах 200 гривень, походи в гори – близько ста. Ми самостійно піднялися на найближчу гору Маковицю (984 метри над рівнем моря). Цей підйом рекомендують обирати початківцям. На шляху є синьо-білі мітки, які не дають збитися з дороги. З її вершини, де встановлений залізний хрест, відкриваються чудові краєвиди. Хоча того дня дощило, гірську вершину на своїх мотоциклах підкорили троє киян. Дізнавшись, що ми з Київщини, влаштували для нас показові виступи: на швидкості спускалися і виїжджали на останній крутий підйом Маковиці. Розповіли, що в Яремче часто змагаються мотолюбителі-екстремали.
В один із погожих днів ми їздили до Буковелю (близько 30 кілометрів від Яремче). У дорозі були майже годину, траса навіть на під’їзді до нього розбита. Хоча Буковель вважається лижним курортом, влітку тут теж цікаво. Найперше туристи поспішають піднятися на підйомнику в гори та помилуватися звідти захоплюючими карпатськими краєвидами. Коштує таке задоволення 35 гривень в обидва боки. Нагорі туристи фотографуються та смакують стравами у колибі. Чавунчик вареників з капустою, грибами та печінкою, за який віддали 90 гривень, ми ледве втрьох осилили.
У заповіднику годують оленів з рук
Відоме Яремче своїм водоспадом Пробій. Це каскадний водоспад на річці Прут, який має висоту близько 8 метрів. Над ним перекинутий пішохідний міст заввишки 20 метрів, так що велич бурхливого Пробія можна споглядати з висоти. Сміливці спускаються поближче до річки й фотографуються на її прибережному камінні. «Тут втонула дівчинка. Посковзнулася на камені і впала у воду», – час від часу відпочивальники переповідають сумну історію, яка сталася минулого року. Місцевих сміливців, готових за гроші поміряти глибину річки, пригнувши з мосту, ми не застали. Популярною розвагою є канатна переправа через каньйон річки поблизу Пробія. Коштує забава 60 гривень.
На одній із приток Прута – річці Жонка – у семи кілометрах від центру міста знаходиться ще один водоспад – Жіночі сльози. Дорогою до нього можна відвідати вольєрне господарство Карпатського національного заповідника з дикими тваринами. Вхід коштує 10 гривень, а насолода неймовірна. Тут можна прямо з рук погодувати оленів (їх шестеро) та поспостерігати за дикими кабанами. До вольєрів є непогана асфальтована дорога, далі – ґрунтова. Мандрівка до водоспаду займе близько двох годин. Він зовсім невеликий. Вода грайливо спадає приблизно з метрової висоти. Одразу біля водоспаду утворюється неглибоке плесо. Побродити у прохолодній гірській воді наважуються переважно жінки, адже за повір’ям, це допоможе їм знайти другу половину.
На подарунок – вироби гуцульських майстрів
Туристи облюбували базари Яремче. На продуктовому ринку недалеко від центру міста можна придбати популярні карпатські сири: бринзу, копчений будз та вурду. Усі вони готуються з овечого молока, але технологія приготування різна. Кілограм бринзи коштує 50 гривень, везти її можна хоч і добу – не зіпсується. Ми потрапили у Яремче в сезон збирання чорниці. Але ягід цього року мало, кажуть місцеві. На базарі за літрову банку чорниць просили 40, зрідка 35 гривень. Складно не спокуситися на покупку ароматних сушених білих грибів із карпатських лісів (100 грамів коштує 30 гривень). Продавці кажуть, що висушують їх у печі, саме тому вони мають такий аромат. Із сушеного білого гриба готується популярна у цих краях грибна юшка з домашньою лапшею.
Яремче вважається центром гуцульських ремесел. На території міста поблизу водоспаду Пробій знаходиться великий сувенірний ринок, де можна придбати різноманітні вишиванки, вироби зі шкіри та овечої вовни, металеві, дерев’яні та шкіряні прикраси, рушники, ковдри, глиняний посуд та багато іншого. Практично всі сувеніри виготовлені гуцульськими майстрами, у яких, як кажуть, золоті руки. Придбали шкарпетки з овечої шерсті (60 грн.), шкіряні рукавиці (70 грн.), мило ручної роботи (від 15 грн.), дерев’яні намиста (10 грн.) та сережки (від 25 грн.), магнітики (від 10 грн.). На сувеніри кожен витратив щонайменше 200 гривень. Також на ринках продають мед (50 гривень за півлітра), трав’яний чай (10-20 грн. за пакет).
Відзначу й смачну карпатську кухню. Її основними стравами є банош, бринза, вареники з вурдою, мазурки, куліш зі шкварками. Ми облюбували кафе «Над Прутом», назва якого говорить сама за себе. Запам’ятався банош (грубо кажучи, каша з кукурудзяної муки) з бринзою та грибами (25-32 грн. за порцію), грибна юшка ( від 28 грн.) та форель у сметані (30 гривень за 100 грамів).
Проблема з відпочинком у Яремче може виникнути у вечірній час. Близько 22 години закриваються місцеві колиби та ресторани, а нічних закладів у місті практично немає. Тож якщо ви хочете «тусовок», вам не сюди.
Юлія Строчинська,visnik-press.com.ua