Вікенд у Європі, – як недорого з’їздити за кордон

Відпочити від щоденної рутини можна, змінивши обстановку, і найкраще це робити за кордоном. Для цього не обов’язково тратити грубі гроші та брати двотижневу відпустку, вибратися можна й на вихідні. До того ж, зараз цьому сприяє безвіз і недорогі рейси з України до ЄС.


Братислава пахне випічкою

Подорож розпочалась у Львові, в міжнародному аеропорті імені Данила Галицького. До неї спонукали дешеві квитки на літак до Братислави: трохи більше 400 грн. Шукати авіаквитки можна прямо на сайтах перевізників або на сервісах типу Kiwi чи Momondo, але там є націнка. Переліт лоукостером Wizzair передбачає лише ручну поклажу, але на вихідні більше й не треба, пише Репортер.

Літак прибуває у Братиславу приблизно о 15:20. З аеропорту можна доїхати до залізничного вокзалу, який розташований за 20 хвилин ходьби від центру, міським автобусом № 61, проїзд у ньому коштує трохи менше євро.

Центр Братислави – типові, затишні європейські вулички. Ввечері там лунає джаз, на вулицях продають трдельник (традиційна чесько-словацько-угорська випічка). Визнач­них місць у столиці Словаччини не багато, найвідоміше – Братиславський град, замок на кручі над Дунаєм. Всередині є музей, а у підніжжі замку – парк. З оглядових майданчиків відкривається гарна панорама на місто.

Житло у Братиславі відносно недороге, найдешевші варіанти можна знайти за 30 євро у готелі подалі від центру або у багатомісному номері. Але оптимальним буде окремий номер на двох за 35-40 євро в хостелі у центрі міста.

Відень по-королівськи

У Відень з Братислави можна доїхати комфортабельним автобусом за 5 євро – 1,5 години в дорозі. Квиток найкраще купити в інтернеті, рейси є майже щогодини. Автобус виїжджає з невеликої автостанції недалеко від центру.

Один день у Відні – це лише знайомство з містом, у ньому мало й тижня, якщо хочеш відвідати всі визначні місця і подивитися на численні твори мистецтва. Обов’язково потрібно погуляти по центру міста, помилуватися на будівлі ратуші та парламенту, оперного та драматичного театрів, старовинних соборів. Відень – колишня столиця імперії, тому багато визначних місць тут – на королівську тематику.

Зимова резиденція Габсбургів Хофбург (у самому центрі) та літня резиденція Шенбрунн (туди найкраще доїхати на метро), Бельведер (недалеко від центру) – цілі палацові комплекси. Там можна подивитися на розкішні інтер’єри минулих століть, відвідати скарбницю, картинні галереї, погуляти по королівських садах.

На площі Марії Терезії розташовані дві ідентичні великі будівлі, схожі на палаци. В одній – Музей природознавства, де представлені рідкісні мінерали, вимерлі тварини, в тому числі величезний скелет динозавра. У другій – Художньо-історичний музей (або Музей історії мистецтв), де розташована картинна галерея, колекції древніх Єгипту і Греції, коштовності. Трохи далі від центру – Відень сучасний, з модерними кольоровими будинками «австрійського Гауді» Хундертвассера, парком атракціонів Пратер, скляними хмарочосами.

Випити кави з віденським штрудлем або шоколадним тортом «Захер» можна у будь-якому кафе в центрі міста, ціни приблизно однакові – десь 10 євро на одного.

Місце страху

Повертаючись з Відня додому, можна встигнути побачити ще більше визначних місць. Ми поїхали нічним автобусом до польського Катовіце (15 євро з одного). Саме місто – невелике, індустріальне, з чорними від сажі будинками, багато «совкових», але є й історичні.

Лише за 30 км від Катовіце розташований найбільший нацистський концтабір – Аушвіц (Освенцим). Доїхати можна електричкою за 6-10 злотих, провівши в дорозі менше години.

Концтабір складається з двох частин. Перша – «Аушвіц І» – колишня адміністративна, саме там відомі ворота з надписом «Праця визволяє», бараки, блоки, де проводили експерименти над людьми і виносили смертні вироки. У деяких приміщеннях представлені експонати, що викликають жах: окуляри і взуття загиблих, страшні фото приречених на смерть.

Самостійний вхід на територію є безкош­товним, але можливий лише в час, коли там нема екскурсії, а ще треба зважати на великі черги. Так, у понеділок «нетуристичного» листопада, о 10 ранку, нам запропонували квитки аж на 13.00.

«Аушвіц ІІ – Біркенау» розташований за п’ять хвилин поїздки на безкоштовному шатлі, який часто курсує між таборами. Саме він і є тим, що мають на увазі, говорячи про Освенцим. Вхід туди вільний. На величезній території, обгородженій колючим дротом, через який проходив електричний струм, розташовані десятки кам’яних бараків з триповерховими нарами. Колишні крематорії, де були газові камери і де спалювали тіла вбитих, зараз – руїни. Їх знищили самі війська СС наприкінці війни, щоб приховати свої злочини.

Назад з Освенцима везе та сама елект­ричка. Недорого дістатися з Катовіце в Украї­ну можна одним із рейсових автобусів (600-800 грн) або літаком. Wizzair літає у Львів тричі на тиждень – у вівторок, четвер і суботу (від 460 грн).

Літати можна дешево

Зараз з України літають два основні євролоукостери: Ryanair і Wizzair.

Ірландський Ryanair перевозить із Києва (Бориспіль) і зі Львова. Зі столиці ним можна полетіти у Лондон, Барселону, Вільнюс, Братиславу, Стокгольм, Мальту і польські Краків, Вроцлав, Бидгощ, Гданськ, Варшаву і Познань. Зі Львова – у Лондон, Дюссельдорф, Меммінген, Краків і Познань. Фірма часто проводить розпродажі, досі на перельоти з України найменша ціна квитка була 10 євро.

Читайте: Велич, екстрим і музей сексу. Як на кілька днів вирватися з Франківська до Харкова

Wizzair літає з Києва (Жуляни), Львова й Харкова. З Києва – у Відень, Таллінн, Ларнаку (Кіпр), Вільнюс, Лондон, Лісабон, Братиславу, Будапешт, Копенгаген, а також німецькі Берлін, Гамбург, Ганновер, Дортмунд, Кельн, Меммінген, Мюнхен, Нюрнберг, Франкфурт-на-Майні. Крім того, у польські – Варшаву, Вроцлав, Гданськ, Катовіце, Люблін, Познань.

Зі Львова можна полетіти у Вільнюс, Лондон, Братиславу, а також у Берлін, Дортмунд, Франкфурт і – у Вроцлав, Гданськ, Катовіце.

Харків пропонує польоти у Відень, Дортмунд, Лондон, Катовіце, Вроцлав і Гданськ. Мінімальна ціна, за яку літає Wizzair, – майже 300 грн.

Найдешевше купувати квиток на лоукост-переліт за 3-4 місяці наперед або потрапити на акцію ближче до відльоту. Втім, усе залежить від популярності напрямку, дня вильоту і пори року.


19.11.2018 3630
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1787
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

830
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1101
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1531
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2731 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3827

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

951

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

531

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

391

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1080
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5682
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5236
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10618 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1249
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7582
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

961
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1105
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15861
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

373
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1430
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1863
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1754