У багатьох із нас рано чи пізно виникає потреба у виготовленні нового закордонного паспорту: чи по роботі треба кудись з’їздити, чи до рідних, чи просто у відпустку. І більшість людей йде до відділення ВГІРФО УМВС (більш звична назва - ОВІР), сплачують усі квитанції, що їм запропонують у найближчому відділенні банку і чекають на отримання паспорту. Та справа у тому, що серед тих квитанцій є й „добровільні” і зовсім зайві оплати. „Добровільні” у лапках, бо сплачувати їх змушують, користуючись необізнаністю громадян. При чому сума у різних регіонах коливається. Найбільші „добровільні” суми – це медичне страхування у розмірі 50 гривень і добровільний внесок у фонд „Правопорядок” у розмірі 30 гривень. Щодо страхування, то до недавнього часу гроші брали, а страховий поліс взагалі не видавали, і мені не відомо жодного випадку, щоб по цьому полісу були здійснені якісь страхові виплати. Ну а про внесок у фонд говорить сама його назва.
Зокрема, там я дізнався, що згідно пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 380 для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається:
- заява-анкета встановленого зразка (додаток 1) ( 380а-2004-п );
- паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається);
- свідоцтво про народження (після прийняття документів повертається);
- копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
- квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Відповідно до статті 103 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" ставка державного мита, що справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, становить 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170 гривень.
Анкету здавати вже непотрібно – її заповнюють на місці, також у зв’язку з переходом на новий зразок паспорту не потрібно приносити і фотокартки – вас сфотографують при поданні документів. Як бачите, ніякої згадки про медичне страхування, внесок у фонд, та навіть послуг МВС немає. Я остаточно вирішив, що буду відстоювати свою громадянську позицію і платити зайве не буду. Ще один знайомий розповів, що коли робив паспорт теж обійшовся без „добровільних” оплат. Спочатку документи у нього приймати відмовилися, але коли він рішуче попросив дати йому відповідь у письмовій формі, документи все-таки взяли.
Озброєний такою інформацією, а також роздрукованою постановою Кабміну, я вирушив оформляти закордонний паспорт. У відділенні Коопінвестбанку, яке знаходиться поруч з ВГІРФО УМВС в Закарпатській області, висить список рекомендованих оплат для оформлення паспорту. У нього входить:
1) Державне мито – 170 грн.;
2) інформаційні послуги МВС – 10,28 грн.;
3) послуги овіру (комісія банку) – 5,41 грн.;
4) послуги консультаційного характеру Дочірнього Підприємства „Ресурси-Документ” – 6,43 грн.;
5) представницькі послуги ДП „Ресурси-Документ” в МВС – 9,50 грн.;
6) перевірка документів ДП „Ресурси-Документ” – 5 грн.;
7) послуги овіру (комісія банку) – 0,62 грн. (чомусь ще одна комісія);
8) добровільний внесок у фонд „Правопорядок” – 30 грн.;
9) медичне страхування у страховій компанії „Добробут” – 50 грн.
Усього виходить 287,25 грн. Щодо законності оплати послуг Дочірнього Підприємства „Ресурси-Документ” є великі сумніви, і це питання потребує додаткового вивчення. Та скоріше за все вони також є непотрібними, адже у постанові Кабміну про них згадки немає. Але я не був повністю впевнений у цьому питанні, тому вирішив не сплачувати тільки найбільш явні 8-ий і 9-ий пункти: внесок у фонд і медичне страхування, про що й повідомив касира банку. Вона мені відповіла, що список наданий овіром і є обов’язковим до сплати. Проте я сказав, що краще знаю що є обов’язковим, а що - ні, сплатив тільки 207,25 грн. і отримав довжелезну квитанцію. Далі мене чекала довга черга у сусідній будівлі ВГІРФО УМВС, у якій я простояв 3,5 години. Коридорчик вузький, присісти ніде – це справжнє випробування навіть для мого молодого організму, не кажучи вже про літніх людей, які стояли у черзі разом зі мною. За цей час я вивчив усі інформаційні стенди, які тут є. Нагадаю, які документи потрібні для виготовлення закордонного паспорту:
- паспорт громадянина України та копія першої, другої сторінки та сторінки з пропискою;
- оригінал і копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Слід звернути увагу на те, щоб дані у довідці повністю співпадали з даними у паспорті. Людей, у яких не співпадає навіть одна буква, одразу відправляють переробляти довідку у податкову адміністрацію;
- квитанція про сплату державного мита;
- для військовозобов’язаних чоловіків віком до 25 років військовий білет або дозвіл з військкомату (для тих, хто ще не служив).
Фотографії робляться на місці цифровим фотоапаратом. Про оплату якихось послуг на стендах немає жодної інформації.
Для того, щоб на час виготовлення нового паспорту залишити у себе старий паспорт, необхідно написати заяву на ім’я начальника, отримати у нього дозвіл, а також додатково сплатити 60 гривень.
Поки ми стояли у черзі, працівники овіру провели десь 5-6 своїх знайомих без черги, а на справедливе обурення людей відповідали зухвалою посмішкою. Всі люди у черзі сплатили суму у 287,25 грн. повністю, знайшовся тільки один чоловік, який також вирішив боротися за правду і заплатив 207,25 грн., як і я. Черга просувалася дуже повільно, та нарешті прийшла і до мене. Повинен відзначити, що на заповнення моєї анкети і фотографування у працівниці овіру пішло десь 2 хвилини, весь інший час займали розмови з колегами на різні „важливі” теми. Про те, чому я не сплатив страхування і внесок у фонд мені не сказали ні слова. Сваритися не прийшлося. Прийти за паспортом сказали через 1,5 місяця. Так само без проблем прийняли документи і у другого чоловіка, що стояв у черзі разом зі мною. Отже, відстоювати свої громадянські права мені не довелося, але я отримав моральну перемогу.
Насамкінець, хочеться побажати всім громадянам України вивчати свої права і не боятися їх відстоювати перед чиновниками. І чим більше ми з вами будемо це робити, тим більше буде шансів, що в нашій країні почнуться зміни на краще.
