Сьогодні я зрозумів ще одну відмінність між хворим та здоровим суспільством.
Ми ішли коридором Європейської комісії в Брюсселі. Як раптом на дверях побачив знак "душова".
- Що це таке? – запитую в нашого "провожатого" із числа працівників Єврокомісії.
- Це душова кімната. У нас багато співробітників приїжджають на роботу на велосипедах. А дехто замість обіду йде в спортзал, тому їм теж потрібен душ, – пояснив євробюрократ.
Українські чиновники, якби почули про такі звичаї своїх європейських колег – велосипеди, спортзал – подумали би, що це – розіграш.
А ще ця розповідь може вразити Бориса Колеснікова, Євгена Геллера та інших регіоналів, які останні місяці займаються облаштуванням індивідуальних санвузлів у себе в парламентських кабінетах.
Заради комфорту кількох "господарів життя" з Партії регіонів керівництво парламенту дало "зелене світло" явно незаконним роботам зі знесення стін у будинках Верховної Ради, а також переобладнанню робочих кабінетів, де мали би працювати інші депутати, під індивідуальні туалети та душові кабіни.
Панове Колесніков, Геллер і компанія, ви чули? Ви не одинокі у вашому бажанні помитися на роботі. Тільки, на відміну від вас, у Європі душові роблять не для одного начальника, а для всіх співробітників.
Насправді душова кімната дедалі частіше стає традиційним атрибутом в сучасних офісах. Вважається, що працівник може затриматися на роботі тривалий час або на всю ніч, тому для нього створюють додаткові комфорти.
Наприклад, це душова кімната у штаб-квартирі шотландської служби Бі-Бі-Сі в Глазго.
Також на власні очі я бачив душові в штаб-квартирі Facebook у Пало-Альто. Фотографувати всередині не можна, але повірте на слово – душові там стоять не в кабінеті Цукерберга (у нього взагалі немає свого кабінету), а в загальному коридорі для всіх працівників.
Душова кімната – це дрібниця, скажете ви. Але саме в таких дрібницях, на побутовому рівні проявляється уся збоченість та потворність українських реалій. Реалій, які не виникли самі по собі – реалій, які власними руками створили самі українці.
Українського та європейського чиновника розділяє прірва – ментальна та інтелектуальна. Адже що насправді означає персональний санвузол українського депутата? Це – атрибут начальника, його привілей, що дозволяє відгородитися від усіх підлеглих, демонструючи свою зверхність та зневагу до "плебсу". А вседозволеність – це вже похідна від таких установок державного службовця.
І хай Колесніков та Геллер хизуються своїми статками, заробленими у "капіталістичних змаганнях". Ментально вони як були, так і залишилися дрімучими "совками". Межа мрії яких – обзавестися індивідуальним туалетом з душем прямо в кабінеті.
Сергій Лещенко,
