Вічні вартості

 

 

 

Від Війська Запорізького нам лишилися чудові образи, легенди, розкішні пісні, кращі риси нашого національного характеру і незнищенне бажання все це повторити.

Від УНР, ЗУНР та отаманщини ми маємо попіл героїв, який можемо носити біля серця, непогану мемуарну спадщину і, до речі, вельми симпатичний пісенний доробок.

Від ОУН-УПА нам лишилися грандіозні постаті «лицарів абсурду». Страшне ХХ століття важко було здивувати чимось страшним. Нам вдалося.

Ось уже завершується час, відведений історією нинішній «Державі Україна». І що по нас лишиться нащадкам, якщо залишаться нащадки? Бог явно готував нас до високої трагедії, але ми захотіли бути персонажами анекдоту. Так ось, жодного вартісного анекдоту не спродукували ці 20 років безслав‘я.

У чому причина? У відсутності в наших головах вірних понять та уявлень. Древлє українці зазвичай рухались вірним шляхом у протилежному напрямку. Нині вони не знають за існування шляху.

Наші великі попередники терпіли поразки у боротьбі за Україну. Наші нещасливі попередники мріяли зі неї, але не сміли за Україну боротися. А ми за неї не здогадуємося. Тобто, ми обсервуємо територію, використовуємо назву, набір історичних відомостей і лексичних фонем. Те саме ми робимо щодо Скіфії. Можна цікавитися Скіфією чи такою собі Сарматією, копирсатися в сарматських похованнях, написати дисертацію, об‘явити себе нащадками сарматів, впроваджувати «сарматизм» як стиль, але воювати за Сарматію неможливо. Я пробував. Не виходить.

Наші попередники мали на руках, під ногами і в серцях те, за що борються. Для них Україна – це їхні родини, спосіб життя, поведінкові стереотипи, психічні реакції, живий асоціативний ряд, зрештою побутова культура. Для них достатньо було спалити сільраду, щоб усе це розквітало, вибухоподібно, як яблуневий сад навесні.

У нас є сільрада, а саду нема. Ще є обленерго. Але для здобуття обленерго потрібні якості не гайдамака, а шинкаря.

 

Втім, відсутність живого тіла України ще не найбільша трагедія. Зрештою, сяк-так можна обійтися фольклором та трансцендентним «духом народу», який містичним способом клонує основні національні особливості зі століття в століття.

Значно гіршою прикрістю є не відсутність усвідомлення власної нації, але фатальне нерозуміння сутності нації загалом. Лише за двадцять років безслав‘я ми почали здогадуватися, що без слави все воно якось не працює, і що слава не модернізується, що нині вона полягає в тому самому, що й тисячу років тому.

Завжди легко ілюструвати євреями. Так ось: слава Ізраїлю – не в шекелі, не в його ювелірній промисловості, а в діях його військово-повітряних сил, акціях спецназу, самопожертві танкістів та воєннопоселенців (з часу Ісуса Навина ніщо не змінилося). Лише завдяки цій славі євреї чіпляються за обітовану землю, цю славу перетворюють на хай-тек.

Життєва сила нації не в трубопроводах, а в готовності до самопожертви в ім‘я честі. Це неприємно усвідомлювати, бо важко відганяти від себе думки, що такою жертвою непогано було б стати тобі самому.

Якщо це так, тоді чому навіть таки флагмани української журналістики, як Мустафа Найєм, Вахтанг Кіпіані та Віталій Портніков навіюють нам не золоту мрію за шахідізм в ім‘я Христа, але грають стару платівку за вибори, процедури і «не піддаватися на провокації»?

Нам, людям, які народилися до того, як ЦК КПУ було перейменоване на адміністрацію президента, безсенсово проповідувати вічні істини (щасливе виключення – хіба що ви, читачу). Проте, якщо молоді люди повсякчас читатимуть про те, що вони мають захистити свою честь саме в той спосіб, яким це робив Бандера і що слава складається саме з тих інгредієнтів, якими їхні однолітки користуються в Дагестані, то хтось із них не витримає і нарешті зробить це.

Ми, українці, замість повернутися до вічних прадавніх вартостей, вічно обираємо вартості застарілі. Натхнення до Євросоюзу ми відчули саме тоді, коли всі стверджують, що криза Єврозони не завершиться ніколи.

Багато зроблено для пропаганди європейських вартостей, проте значну їхню частину від нас приховують: Європа – це не тільки права людини, але й свобода, яку ці «права» покликані скасувати. Європейські вартості – це реконкіста, шляхетність, витонченість, мощі святого Якова, і все це ніяк не узгоджується ні з єврофутболом, ні з «євробаченням».

Краща (донецька) частина українського суспільства вирішила здаватися Москві не тоді, коли та собою щось являла, але саме нині, коли ціни на енергоносії падають, коли в російському суспільстві дивовижно наростає ненависть до себе, коли Захід полишає політику заціловування Путіна, коли джихад на Північному Кавказі отримує нове дихання, коли стратегічні мрії Росії звелися до однієї інтенції: стати сировинним додатком Китаю.

Браття й сестри! Ні Євросоюз, ні тим паче Росія – нашою виключною метою має бути інтеграція з Царством Небесним.

Орієнтація на справжні вартості спрацьовує! Багато хто з книжників, фарисеїв і просто підарасів нарікали на скандали на суді над народним месником Віталієм Запорожцем. Буцім не варто ображати суддів, штовхатися з міліцією, танцювати на суддівському столі, бо все це тільки погіршує справу.

Але виявилося, що бунт має рацію! Звинувачення перекваліфікувало справу з "убивства мента при виконанні..." (довічне ув'язнення) на звичайне рідне "навмисне вбивство". Відтепер Віталію загрожує лише від 7 до 15. Поза сумнівом, це успіх саме вічних вартостей. За честь нині дають лише від 7 до 15. Перед нами сяючі перспективи, браття.

 

 

Дмитро Корчинський,

 

Братство


Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

415
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1662
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1404
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1340 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1237
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7362

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

424

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

523

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

758

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1795
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

176
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1235
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

730
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

179
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1413
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

995
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1550 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

364
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

469
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1203
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1498
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1000