Великодній обливаний понеділок.Традиції

 

/data/blog/35150/b2fa20c5945bdf7398a0696a048d51d7.jpg

 

Наша давня культура – це було шукання Бога в природі, в її явищах, шанування предків і віра в потойбічне життя.

 

Наша давня культура була величною у своїй творчості і змісті, аж ніяк не нижчою за первісні культури Греції та Риму, які увібрали в себе багато чого з прадавньої культури нашої землі.

 

Як відомо, в давні часи вода і вогонь мали чарівні властивості: проганяли лихі сили, надавали силу матері-землі (Деметрі) для родючості, подавали здоров’я і сили людині, радість, добробут і таке інше.

 

Тому у циклі Сонячних свят на початку кожної пори року цим стихіям віддавалась особлива пошана. Отже, на початку весни – а весна починалась після весняного рівнодення – практикувався ритуал обливання водою, який зазвичай виконувався приховано, несподівано та зненацька.

 

Коли на весні дівчина і хлопець будуть облиті водою, – будуть влітку дощі, буде врожай, “облиті будуть” цілу весну й літо, будуть чисті, здорові, сильні. Дівчина одружиться з омріяним хлопцем, а хлопець – з коханою дівчиною.

 

На Галичині у цей день парубки, зустрівшися з дівчатами, обливають їх водою , а за це дівчата дарують їм крашанки . На Гуцульщині це відбувається трохи по іншому. Дівчата того дня дають хлопцям крашанки або писанки, можна навіть сказати, не дають, а ховають за пазуху, а хлопці забирають їх, створюючи з дівчиною легку боротьбу. Забравши писанку, хлопці ведуть дівчат до води, обливають, а буває, що й скупають цілу. 

 

Традиції Великоднього обливання існують не тільки в нас. Багато країн мають свої певні традиції, хоча мета у всіх одна – очиститись від «бруду» який накопичився за цілий рік. Серби, наприклад, у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п’ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» – водою з-під млинового колеса, при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля –  «милодух», або ж взагалі квіти.

 

У Боснії в цей день купаються у джерельній воді.   

 

Але сплинув час, і традиції трохи змінились. От після Великодня в понеділок хлопці ходили обливати дівчат, так як і колись, а дівчата у вівторок обливали хлопців. Тільки тоді це виглядало так, що хлопець обливав одну-єдину дівчину, і використовував для того свячену воду, або воду, змішану з парфумами, в невеличкій чарочці. Зараз звичайно за чарочку вже давно ніхто не згадує.

 

Зараз це виглядає трохи по іншому. Традиція обливання дівчат хлопцями залишилась, але вже не така весела та приємна як колись. Зараз чарочками ніхто не обливається, в хід ідуть бутлі води, відра, кульки і будь-які предмети у які можна набрати воду і обливатись. А обливаного вівторка, як такого, вже не існує. По-перше, дівчата не обливають хлопців у вівторок, бо переважно роблять це у понеділок. По-друге, у вівторок деякі хлопці і далі продовжують обливати дівчат. І якщо брати наше сучасне покоління, то зрозуміло, що давня традиція перетворилась на звичайне хуліганство, на типовий день, коли потрібно облити всіх і все, і не просто облити, а зробити так, щоб людина виглядала так, як після купання в басейні, озері чи морі. А симпатію тепер виявляють зовсім по-іншому. Дарують квіти, запрошують на побачення та пишуть освідчення у коханні на стінах, асфальті, парканах.

 

 

Що таке обливаний понеділок, напевно, зрозуміло.


Молодь (особливо вихідці з сільської місцевості) каже, що традицій треба дотримуватися. Так, саме традицій. Але не перегинати палицю. Обливання, насамперед, згідно з цією традицією, стосується кавалерів і панянок. Молодь може обливатися і жартувати тільки з рівними собі. І ще одне варто знати: обливаються тільки до обіду! Друга половина обливаного понеділка має бути присвячена культурній програмі, різноманітним розвагам, скажімо, гаївкам. До речі, у давнину обливалися тільки по селах. Міське населення такого звичаю не мало.

 

Отже, давайте не будемо забувати того, що залишили нам наші предки і будемо відновлювати традиції, які з часом взагалі можуть зникнути та забутись. А коли почнуть забуватись традиції, почне забуватись культура країни, а країна без культури – це вже не держава. Відновлюймо та зробімо нашу культуру багатшою.

 

 

За матеріалами tamada.lviv.ua


06.05.2013 3803 1
Коментарі (1)

Геньо 2013.05.06, 12:15
Цього року владі стало розуму злити воду зі всіх фонтанів. І банди "придурків" з пустими відрами бігають по місту від фонтана до фонтана і шукають воду. Тепер погнали до озера. Сьогодні парк і озеро будуть зоною дебільного лиха.
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

740
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1023
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6276
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1627
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1950
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3109 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

184

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

712

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

812

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1384
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

430
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1563
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1448
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3485
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3550
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7136
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1161
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

392
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

257
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

483
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

663
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

731