Вчені пояснили шкоду від розчісування місць, які сверблять

 

/data/blog/62530/5e9500f657ffc283abbcf6768fc2a34b.jpg

 

Розчісування допомагає зняти свербіння за рахунок створення слабких больових відчуттів.

 

Американські вчені розібралися, чому чесати там, де свербить, шкідливо для здоров'я: розчісування ділянки шкіри змушує мозок виділяти серотонін, від чого неприємні відчуття стають сильнішими.

 

Результати дослідження представлені в журналі Neuron, а коротко про ких повідомляється в прес-релізі Університету Вашингтона в Сент-Луїсі.

 

Вченим давно відомо, що розчісування викликає слабкі больові відчуття.

 

"Мозок одержує ці сигнали, і реагує на них, виділяючи нейромедіатор серотонін, що допомагає впоратися з болем. Однак ця речовина, потрапляючи в спинний мозок, нерідко "сходить з рейок" і замість нейронів болю вступає в реакцію з нервовими клітинами, що підсилюють відчуття свербіння" , - пояснює провідний автор дослідження Чжоу-Фен Чень.

 

Біологи вивели породу мишей, у яких не було генів, необхідних для вироблення серотоніну. Навіть коли гризунам зробили ін'єкцію речовини, що викликає свербіж шкіри, вони майже не свербіли. Однак після додаткової ін'єкції серотоніну інтенсивність розчісування стала такою ж, як у нормальних мишей.

 

"Розчісування допомагає зняти свербіння за рахунок створення слабких больових відчуттів. Однак реакція організму на цей біль робить свербіж значно більш болісним", - резюмує Чень.

 

Що стосується людей, то знімати свербіж, блокуючи виділення серотоніну, не є адекватним підходом, вважає Чень. Цей нейромедіатор відіграє занадто важливу роль в діяльності організму: він бере участь у зростанні, обміні речовин, і, головне, керує чутливістю до болю.

 

Натомість Чень пропонує виправити канали зв'язку між серотоніном і нервовими клітинами спинного мозку, що відповідають за передачу інформації про свербіння в мозок (GRPR-нейронами). Першим кроком до цієї мети стало визначення серотонінового рецептора, завдяки якому ця речовина активізує GRPR-нейрони - цей рецептор 5HT1A.

 

pinu.com.ua


04.11.2014 1958 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2015
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1120
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1268
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1714
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2893 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3987

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1199

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

692

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1223
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5837
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5384
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10787 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1620
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1514
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1246 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16013
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

591
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1591
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2042
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1937