Вберегти місто від зарази рогулізму

Ми хочем тиші, хочем храмів,
ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
від хрунів, хряків і вождів.


                              Ліна Костенко

 

Я народився на Волині, але 35 із своїх 42-х років прожив у Івано-Франківську. У цьому місті я зустрів свою дружину і всіх своїх найкращих друзів. Тут народилися мої діти і, сподіваюся, будуть жити мої внуки. Я ніколи не покидав цієї території більше, ніж на один місяць (за одним прикрим виключенням, коли довелось бути відсутнім аж цілий рік), а отже, мабуть, маю право сказати, що моє місто – це і є моє життя.


Та з роками все частіше ловлю себе на думці, що мій Станиславів мені болить. Як і раніше, готовий «до хрипоти» сперечатися  на тему «Франківськ – найкраще місце на землі», але іноді мені видається, що в житті міста з’явився деякий дискомфорт. Він проявляється в дрібницях, які стають дедалі помітніші і потрохи перетворюються на тенденції. Є загроза, що одного дня тенденції  стануть нормою. Ось кілька прикладів таких дрібниць.


Ми, якось непомітно для самих себе, змирились з тим, що лаяти владу треба, бо вони всі –злодії. Приходити в театр в джинсах і светрі – це нормально, бо там холодно. Кидати на тротуар недопалки (це ми) і обгортки від морозива (це наші діти) можна, бо в місті недостатньо сміттярок. Припаркувати авто за принципом «а мені тутай треба» і заблокувати рух для сотень інших водіїв – не проблема, я ж ввімкнув(ла) «аварійку» і т.д. і т.п.

Прикладів  такої рогульської (дуже влучне галицьке слівце) поведінки у нашому місті –  безліч. Спільним у них є те, що завжди знаходиться причина, яка, як виявляється, виправдовує таку поведінку. При цьому дратує не стільки наявність у місті певної кількості рогулів, адже вони є невід’ємною складовою в житті будь-якого міста, скільки терплячість решти мешканців, тобто нас з вами, «нормальних». Нам некомфортно, але ми мовчимо і, тим самим, щоразу погоджуємось з їхніми «рогульськими» аргументами.

 

Може тому, що добре знаємо, більше того – впевнені, що наше «я дуже перепрошую, але чи не могли б Ви, якщо Ваша ласка, …» скоріш за все нарветься на хамську відповідь з вказанням конкретної адреси, куди ми маємо зараз піти. І тоді прийдеться або «втертися» і «піти», або затриматись біля рогуля на певний час і довести йому, що він неправий. А це складно, а в деяких хронічних випадках і неможливо. Та й часу немає. Легше промовчати, а обурення своє висловити де-небудь на каві серед собі подібних. До речі, теж не дуже голосно, бо можуть почути рогулі за сусіднім столиком і знову виникне загроза «втертися» і «піти».


Дрібниця, але шкода, що не відчувалось особливого обурення міської громадськості з приводу того, що один з книжкових ярмарків, який донедавна розміщувався в самому центрі міста, називався «Книгошара». Хоча щоразу, при наближенні до цього, з дозволу сказати, «храму друкованого слова» хотілося відкинути всі «перепрошую» та будь-які інші  словесні «цюці-бабки» і без зайвих церемоній сказати «творцеві» цього шедевру його ж мовою: «Зміни назву, ти ж книжками торгуєш, лоШАРА!!!».


Я не знаю, чи було б це правильно, бо, опускаючись у розмові до їхнього рівня, ми самі ризикуємо стати одними із них. Але що робити, якщо нормальні слова не допомагають?


У мене немає готового рецепту. Але я впевнений, що «рогулізм» (якщо використовувати вже це слово як термін) є подібним до ракової пухлини. Спочатку він опановує окремих людей, згодом, коли кількість рогулів стає критичною, починають хворіти окремі органи міського організму, далі наступає агонія і смерть – міська громада перетворюється на населення, а місто на населений пункт.


Думаю, що проблема сама не «розсмокчеться». Очікувати від хамів «…тиші, …храмів, …музики й садів» марна справа. Потрібне втручання кожного із нас.


Цього року нашому містові виповнюється 350. Десятки поколінь станиславівських містян творили тут особливе міське середовище і неповторну міську культуру. Ми, нинішні мешканці, отримали це місто у тимчасове користування і зобов’язані будемо передати його нашим нащадкам. Ми тут живемо, тут будуємо свої будинки, садимо дерева і вирощуємо своїх синів. Це наша культурна територія і її збереження є нашою персональною відповідальністю як перед попередниками, так і перед наступниками.


Що робити? Для початку, пропоную не мовчати. Наше місто потребує відкритої дискусії. Запрошую всіх до розмови, а «Західному кур’єру» дякую за можливість висловитись.


З повагою, Павло АНДРУСЯК,

Західний кур'єр


11.02.2012 Павло АНДРУСЯК 1540 12
Коментарі (12)

Юрій 2012.02.11, 13:30
підтримую тебе, Павло!
ігор 2012.02.11, 15:00
У всі часи і всюди (у містах) частина людей створювала місто, а частина користувалась. Для того, аби "користувачі" не парейшли границю були створені станові і суспільні перепони. Ті ж рогатки (але всередині)в громадському і навіть економічному житті. Все просто.Ясна річ скоробогатько міг доскочити до істеблішменту, але всі рогатки вибудовувались таким чином, щоб забезпечити порядок речей і норми співжиття. І цей "новонавернений" обов'язково мусив мімікруватись і набирати (хай навіть у наступному поколінні)рис містянина. Отже жорсткий механізм примусу і контролю. Але біда в тому, що зараз всі згодились з радянським спадком. Це дуже вигідно.У нашому місті 90%"першого покоління" і більшість хоче вижити і вжитись. Хто ж має право на цей спадок і матиме право висловити ці норми поведінки і контролювати їх.Ви ж ніхто не схочете повернути бодай частину спадкоємців,яким по справжньому щось болить, бо доведеться потіснитись та ще й почати слухатись. А в самих збудувати правдиву і природню ієрархію, пардон, "кишка тонка"! Єдиний спосіб об'явити наступне десятиліття "Часом становлення містової психології" і спільно виробити жорстокі норми співжиття. Не "пити кров" один з одного, а починаючи з себе, кожному згодитись на режим жорсткої моралі і жертовності щодо міста. Не «місто в мені» а «я в місті». Щотижня всюди розпочинати день з «осанні місту», в школах, установах, військових частинах, серед студентів і чиновників, на приватних підприємствах і по телебаченню… Колись було таке гасло: «Зробим місто-містом» Але це стосувалось лише кошторисів і матеріальних речей. Через те воно і лишилось голослівним. А я би пропонував якесь таке «Інвестуймо себе і свою родину в наше місто». І перестати думати як я своїх дітей відправлю десь у вирій, інше місто.
Василь 2012.02.12, 09:22
Здається відома людина, інтелігент, а таку дурню несе - бореться з наслідками... Та риба з голови гниє - все звідти.... От би спитав свого КРУЦЯ чому той народ продав з потрохами - чого напхали у владу сміттюхів всяких????Чого побори з народу беруть??? А то рагулів виховують!!!! Та лишіть ви рагулів у спокої - у них є право бути рагулями, це не вони палатки з книжакакми кладуть - це у всіх!!!!! Містах України поставили ту ШАРУ... ПО ВСІХ МІСТАХ УКРАЇНИ!!! Тобто не рагуль це клав, а якєсь інтелігентне падло, яке торгує не наркотиками, а книжками. Ось і вся різниця... А люди які там продають не рагулі - а прості галицькі жебраки, що хочуть заробити пару гривень. І щасливі може що не горілку женуть й розливають у підворітті... ДЕ ВЛАДА? ДЕ ІНТЕЛІГЕНЦІЯ продажна???? Залиште рагулів - то колись за комуністів все спихали на Биків - так їх тоді називали... мовляв які не свідомі - солому з колгоспних полів та бурачиннє крадуть. І кликали таких комсомольців як от нині помаранчевий Андрусяк аби з биками-рагулями боролися... А Банда у Кремлі сиділа й по закордонах гроші партійні відмивала. ТЕПЕР ЩО ЗМІНИЛОСЯ??? ПРАПОР і ГЕРБ????
Василю 2012.02.12, 09:55
Василь ВЗАГАЛІ не зрозумів про що стаття. БО РАГУЛЬ:)
Ігор 2012.02.12, 10:15
"Риба з голови гниє", але чому вона взагалі починає гнити? А тому, що з нею нічого не роблять. Який народ - така і влада! Влучно сказано Павлом, що кожен себе виправдовує, шукає причину, щоб і надалі спостерігати і нічого не робити.
Місцевий 2012.02.12, 13:13
До ВАСИЛЯ: з причинами вже пізно боротися. Тому й доводиться тепер боротися з наслідками, бо мине трохи часу і ці нинішні наслідки вже стануть причиною!
Місцевий 2012.02.12, 13:33
На відміну від п. Павла, я народився в Станіславі і є корінним містянином у третьому поколінні. І оте нахабне засилля рагулів у місто з болем спостерігаю давно. І прикладів рагулізму можу наводити безліч. Конкретних прикладів - з фактами, адресами і прізвищами. Якщо раніше наше місто, вибачте, засирали "асвабадітєлі", то тепер "хазяями" "європейського" міста Станиславова стають хруні: продав поле, вишпортав гній з-під нігтів, відкрив "бізнес" у місті. Обліпив свій "магазін" кольоровими плакатами, чічками і лямпочками, та так, аби все "блищєло", поставив свого "джіпа" на газон перед входом у "магазін" (а мені по барабану!), лускає "сємочки" - лушпиння на бруківку ("а мені пофіг!"). А найгірше, що ніхто йому на це увагу не зверне, бо на більшості постах в міських управах - ті ж хруні, завжди знайдеться кому заступитись (куми, свати, брати, односельчани). І побороти це, схоже, не скоро вдасться. На жаль.
Місцевий 2012.02.12, 13:40
Якби знайшлися однодумці, та й відкрити б сайт на зразок raguli.if.ua, на якому дати можливість усім небайдужим не лише висловлювати свої думки з цієї проблеми, але й вміщувати конкретні приклади рагулізму з фотографіями, з прізвищами, з адресами. Таку собі "дошку пошани". Хто зголошується? Може Ви, п. Андрусяк?
Час 2012.02.12, 20:22
п.Місцевий!абсолютно погоджуюся зВашими думками.Біда в тому,що ото сотворіння,яке ніби вишпортало гній з під нігтів,це не правда,воно з тим і ходить і смердить.Як воно приїхало із села, то хоч би вчилося,але воно сидить за столом і показує коліна,ходить дрібонько і хоче керувати...,доречі коліна як і нігті треба мити.Згадую п.Радецьку,перечитую інші коментарі і приходжу до висновку,що не треба ображатися,коли критикують.В нас,в теперішній час, всі поназивалися панами,через прошу і перепрошую,а постоїш біля такої пані і треба перепросити і скоренько втікати ....,бо крім нігтів ще й запах,ВБИВАЮЧИЙ, падає все...!!!Приємно,що хоч хтось приглядається до нігтів і прислухається до запаху.УДАЧІ НАМ ВСІМ! І бажаних,класних дівочок згарним смаком і запахом,бо це КАЙФ!!!!!!!!
Пардон 2012.02.12, 23:25
Село в зв"язку з розпадом колгоспів переїхало до міста, основний вид заробітків спекуляція, та ремонти,будова,охорона, міліція, ось і роблять з міста село.
не місцевий,але підтримую м 2012.02.13, 19:43
Найліпше лускають семки і плюють на три метри в довжину,то на вул.Надрічній.А потім під вікнами до 3-ї чи до 4-ї ночі горланять як недорізані бики,...закінчується ця гулянина мордобоєм.Ось так розуміють рагулі життя в Станиславові.Воно приїхало робити бізнес в місто,тобто обкрадає своїх,рідних патріотів-борців,а коли заходить в будинок то на своїх черевиках несе болота на 5 кіло і не хоче зрозуміти і навчитися елементарної культури,етики.Тому і такі їхні діти,яких так само нема кому навчити.Коли приїзжають в село їх називають панами(пасувало б додати смердючими).Ось такі-то справи п.місцевий!тримаймося разом бо засмородять до невпізнання...!
Destroer 2012.02.15, 09:03
всі люди є різні...А думки Павла попахують нацизмом. ........ .......... ........... ....... .......... ...........???
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2293
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

896
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

934
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

950 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2865 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1493

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

635

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

679

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

352

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1030
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2150
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1097
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

818
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

362
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15004
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7318
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

757
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

310
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

223
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

314
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

595
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1057