Вартість ліків у Івано-Франківській області зросла на 63%. Хто наживається на здоров'ї прикарпатців?

Івано-Франківська область посіла четверте місце серед регіонів, де вартість однієї середньої упаковки ліків в 2015-2016 роках зросла найбільше.

 

За даними дослідницької компанії «Proxima Research», за темпами подорожчання ліків Івано-Франківську область (+62,9%) випередили Закарпатська (+70,5%), Тернопільська (+64,1%) та Житомирська (+63%) області.

 

Зростання цін на ліки робить лікування хвороб недоступним благом, щонайменше, для 55% українців, які не можуть купити препарати через відсутність грошей.

 

Одна з істотних причин зростання цін – девальвація гривні. Курс долара виріс з 16 до 27 гривень. Друга істотна причина – політика прихованої для споживачів ланки – дистриб'юторів. Вони є посередниками між виробниками і аптечними мережами. За 20 років кількість компаній-дистриб'юторів скоротилося з декількох тисяч до десятків. Три найбільші компанії – «БаДМ», «Оптима Фарм» та «Вента» – контролюють майже 90% ринку продажів препаратів. Монопольне становище дозволяє їм диктувати присутність в аптеках по всій країні препаратів певних виробників за вигідною для них ціною. Про все по порядку.

 

Заручники імпорту

Однією з причин зростання вартості ліків в Україні є знецінення гривні. Девальвація позначилася на вартості ліків – середня ціна упаковки препаратів українського виробництва за 9 місяців 2017 року зросла з 36 до 42 гривень, а вартість упаковки імпортних ліків сягнула 126 гривень.

 

На такі зміни цін аптеки реагують моментально. Роздрібні мережі працюють за відсоток від виручки і намагаються в першу чергу продати дорожчі ліки – витрати на реалізацію однієї упаковки за 150 гривень такі ж, як і препарату за 20 гривень, а заробіток на більш дорогому ліки суттєво вище.

 

Хто по-справжньому заробляє на ліках?

На шляху ліків від виробника до аптеки є один невидимий для пацієнта елемент – посередник, він же дистриб'ютор. Він пропонує аптекам ще одне джерело доходу – маркетингові договору, або по-простому – відкат за продаж ліків. Основний заробіток дистриб'юторам дає перепродаж імпортних препаратів.

 

Щоб продавати дорожчі ліки, дистриб'ютори всіляко заохочують аптекарів.

 

«У комп'ютері у провізора чіткі рекомендації, що пропонувати при тому чи іншому діагнозі. Ви ж не бачите, що у них з того боку на екрані написано. А там, навпроти назв ліків – кольорові квадратики. Наприклад, навпроти противірусного препарату «Ергоферон» може йти зелений квадратик, що означає – «пропонуємо в першу чергу», навпроти «Аміксину» – квадратик вже блідого кольору, який говорить про те, що «це засіб менш пріоритетний». Далі – «Новірін» – ще більш блідого кольору... Ось те, що саме яскраве – там найбільший відкат у фірми. Так все чітко градується. Якщо людина просить щось подешевше – є чітка вказівка ​​пропонувати ліки за зменшенням ціни, починаючи з найвищої», – розповідає голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова.

 

Самі провізори зізнаються, що їх штрафує керівництво за низькі продажі ліків. «У аптек існує заборона на «низькі чеки». Скажімо, якщо на зміну занадто багато чеків нижче 50-100 грн., то можуть і оштрафувати або позбавити премії», – розповів сайту «Страна» працівник однієї з аптек.

 

Лікарський «картель»

Всього три дистриб'ютори визначають, чим люди будуть лікуватися і за якою ціною будуть купувати ліки. І на рахунках цих компаній осідають сотні мільйонів гривень.

 

Фармацевтичний ринок монополізований трьома компаніями-посередниками: «БаДМ» (частка на ринку ліків становить 43%), «Оптима Фарм» (32%) і «Вента» (14%). Сумарно «картель» контролює 89% всього ринку. Це ті гравці, які заробляють по-справжньому.

 

Антимонопольний комітет України (АМКУ) давно стежить за тим, хто і як впливає на фармринок України. Доведено, що ринок ліків – непрозорий і антиконкурентну. І більше всіх на постачанні ліків заробляють саме дистриб'ютори.

 

Голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова розповіла, що більшість аптек пропонують одні й ті ж дорогі препарати. «Це пов'язано з тим, що виробники укладають маркетингові договору з великими мережами, і платять їм відкати. Дрібні аптеки виробникам невигідні, тому що їх цікавлять обсяги. Націнку мережеві аптеки ставлять невелику, але, згідно з договором, вони отримують 30% від проданого товару – це, по суті, відкат. Наприклад, закуповується ліків на 100 тисяч, ставиться націнка 1%. А потім виробник з суми в 100 тисяч оплачує аптечній мережі 30% відкату», – пояснила Олена Прудникова. Посередником між виробниками і аптеками виступають дистриб'ютори.

 

Маржа - 300%

Яскраві приклади наживи на пацієнтах зібрав АМКУ. Препарат для підтримки печінки «Галстена» дистриб'ютор «Вента» в 2014 році імпортував за ціною 75 гривень за упаковку, а продавав аптекам по 105 гривень. Рентабельність – 40%.

 

Але змова «картелю» з французьким виробником ліків Sanofi вразила весь ринок. Препарат для сердечників «Кордарон» дистриб'ютори імпортували по 15,27 гривень за пачку, а в аптеку поставляли по 65,43 гривні. Плюс 300% до ціни.

 

65% українців не можуть купити потрібні ліки

Соціологи провели дослідження «(Без)коштовна медицина» і з'ясували, що у 55% ​​опитаних українців просто немає грошей для придбання потрібних ліків. Ще 10% не купили прописані препарати, тому що їх не було в аптеках.

 

АМКУ зафіксував кілька випадків змови дистриб'юторів з іноземними виробниками. За наполяганням «БаДМ» і «Оптима Фарм», аптеки в 2010-2011 роках продавали, в першу чергу, препарати французької Sanofi, які мають багато аналогів, в тому числі українського виробництва. Наприклад, в пріоритеті у аптек стояв продаж «Но-шпи», в основі якої – діюча речовина дротаверин. Її ціна перевищує 50 гривень. А «Дротаверин» українського виробництва коштує в 6 разів дешевше – всього 8 гривень.

 

Учасники ринку розповідають, що багатьох препаратів просто немає в аптеках через позицію «картелю». «Велика трійка» вимагає від аптек, серед іншого, не працювати з іншими дистриб'юторами. Невеликі компанії, на які припадає 11% ринку, спеціалізуються на поставках менш рентабельних для торгівлі вітчизняних препаратах. В результаті виявляється, що аптекам навмисне обмежують доступ до багатьох життєво важливим препаратів. А пацієнтів позбавляють можливості отримати необхідні ліки.

 

Вихід є

Єдиний вихід – руйнування змови «картелю» з імпортними виробниками і обмеження впливу дистриб'юторів на аптечні мережі. Дистриб'ютори, звичайно ж, заперечують маніпулювання ринком. АМКУ довів, що на ринку була картельна змова Sanofi, «БаДМ» і «Оптима Фарм», і оштрафував їх на 139,1 млн. грн. за спробу замінити доступні препарати більш дорогими аналогами. Але «картель» намагається зберегти гроші і судиться з АМКУ. У серпні вони програли суд першої інстанції, 19 грудня апеляційний суд ще раз довів правоту АМКУ і визнав факт картельної змови.

 

Sanofi і дистриб'ютори оштрафовані за маніпуляції ринком в 2010-2011 роках. Скільки вони зуміли заробити за минулі з того моменту сім років? І скільки людей переплатили мільйони гривень за ліки, які можна було купити дешевше, і скільки пацієнтів не змогли собі їх купити?

 

Виявляти змови і жорстко реагувати – завдання, в тому числі, і МОЗ, і Кабінету міністрів, і парламентського комітету з охорони здоров'я, які зараз вперто не бачать проблему. А вона скоро перетвориться на один з факторів ризику для політиків. На питання «Що ти зробив для зниження цін в аптеках?» більшість політиків напередодні виборів не зможуть відповісти.

 

за матеріалами:

Динаміка цін в регіонах - http://www.apteka.ua/article/400102

Інтерв'ю Прудникової - http://ru.golos.ua/health/radi_30_otkata_ot_proizvoditelya_aptekari_navyazyivayut_lyudyam_dorogie_lekarstva__e

Розслідування сайту «Страна» - https://strana.ua/articles/analysis/105691-kak-aptechnye-seti-zastavljajut-ukraintsev-pokupat-dorohie-lekarstva.html

Розслідування АМКУ - http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=131567&schema=main

Результати дослідження «(Без)коштовна медицина» - http://patients.org.ua/2017/03/30/rezultaty-doslidzhennya-bez-koshtovna-medytsyna/


28.12.2017 5685 1
Коментарі (1)

Віт 2017.12.30, 15:03

Певні правдиві моменти,  перемішані на неправді,  і в результаті маячня.  

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1757
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

802
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1077
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1502
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2718 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3813

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

910

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

515

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

382

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1066
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5666
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5220
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10598 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1179
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7572
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

932
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1092
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15845
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

331
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1415
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1837
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1739