Вартість ліків у Івано-Франківській області зросла на 63%. Хто наживається на здоров'ї прикарпатців?

Івано-Франківська область посіла четверте місце серед регіонів, де вартість однієї середньої упаковки ліків в 2015-2016 роках зросла найбільше.

 

За даними дослідницької компанії «Proxima Research», за темпами подорожчання ліків Івано-Франківську область (+62,9%) випередили Закарпатська (+70,5%), Тернопільська (+64,1%) та Житомирська (+63%) області.

 

Зростання цін на ліки робить лікування хвороб недоступним благом, щонайменше, для 55% українців, які не можуть купити препарати через відсутність грошей.

 

Одна з істотних причин зростання цін – девальвація гривні. Курс долара виріс з 16 до 27 гривень. Друга істотна причина – політика прихованої для споживачів ланки – дистриб'юторів. Вони є посередниками між виробниками і аптечними мережами. За 20 років кількість компаній-дистриб'юторів скоротилося з декількох тисяч до десятків. Три найбільші компанії – «БаДМ», «Оптима Фарм» та «Вента» – контролюють майже 90% ринку продажів препаратів. Монопольне становище дозволяє їм диктувати присутність в аптеках по всій країні препаратів певних виробників за вигідною для них ціною. Про все по порядку.

 

Заручники імпорту

Однією з причин зростання вартості ліків в Україні є знецінення гривні. Девальвація позначилася на вартості ліків – середня ціна упаковки препаратів українського виробництва за 9 місяців 2017 року зросла з 36 до 42 гривень, а вартість упаковки імпортних ліків сягнула 126 гривень.

 

На такі зміни цін аптеки реагують моментально. Роздрібні мережі працюють за відсоток від виручки і намагаються в першу чергу продати дорожчі ліки – витрати на реалізацію однієї упаковки за 150 гривень такі ж, як і препарату за 20 гривень, а заробіток на більш дорогому ліки суттєво вище.

 

Хто по-справжньому заробляє на ліках?

На шляху ліків від виробника до аптеки є один невидимий для пацієнта елемент – посередник, він же дистриб'ютор. Він пропонує аптекам ще одне джерело доходу – маркетингові договору, або по-простому – відкат за продаж ліків. Основний заробіток дистриб'юторам дає перепродаж імпортних препаратів.

 

Щоб продавати дорожчі ліки, дистриб'ютори всіляко заохочують аптекарів.

 

«У комп'ютері у провізора чіткі рекомендації, що пропонувати при тому чи іншому діагнозі. Ви ж не бачите, що у них з того боку на екрані написано. А там, навпроти назв ліків – кольорові квадратики. Наприклад, навпроти противірусного препарату «Ергоферон» може йти зелений квадратик, що означає – «пропонуємо в першу чергу», навпроти «Аміксину» – квадратик вже блідого кольору, який говорить про те, що «це засіб менш пріоритетний». Далі – «Новірін» – ще більш блідого кольору... Ось те, що саме яскраве – там найбільший відкат у фірми. Так все чітко градується. Якщо людина просить щось подешевше – є чітка вказівка ​​пропонувати ліки за зменшенням ціни, починаючи з найвищої», – розповідає голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова.

 

Самі провізори зізнаються, що їх штрафує керівництво за низькі продажі ліків. «У аптек існує заборона на «низькі чеки». Скажімо, якщо на зміну занадто багато чеків нижче 50-100 грн., то можуть і оштрафувати або позбавити премії», – розповів сайту «Страна» працівник однієї з аптек.

 

Лікарський «картель»

Всього три дистриб'ютори визначають, чим люди будуть лікуватися і за якою ціною будуть купувати ліки. І на рахунках цих компаній осідають сотні мільйонів гривень.

 

Фармацевтичний ринок монополізований трьома компаніями-посередниками: «БаДМ» (частка на ринку ліків становить 43%), «Оптима Фарм» (32%) і «Вента» (14%). Сумарно «картель» контролює 89% всього ринку. Це ті гравці, які заробляють по-справжньому.

 

Антимонопольний комітет України (АМКУ) давно стежить за тим, хто і як впливає на фармринок України. Доведено, що ринок ліків – непрозорий і антиконкурентну. І більше всіх на постачанні ліків заробляють саме дистриб'ютори.

 

Голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова розповіла, що більшість аптек пропонують одні й ті ж дорогі препарати. «Це пов'язано з тим, що виробники укладають маркетингові договору з великими мережами, і платять їм відкати. Дрібні аптеки виробникам невигідні, тому що їх цікавлять обсяги. Націнку мережеві аптеки ставлять невелику, але, згідно з договором, вони отримують 30% від проданого товару – це, по суті, відкат. Наприклад, закуповується ліків на 100 тисяч, ставиться націнка 1%. А потім виробник з суми в 100 тисяч оплачує аптечній мережі 30% відкату», – пояснила Олена Прудникова. Посередником між виробниками і аптеками виступають дистриб'ютори.

 

Маржа - 300%

Яскраві приклади наживи на пацієнтах зібрав АМКУ. Препарат для підтримки печінки «Галстена» дистриб'ютор «Вента» в 2014 році імпортував за ціною 75 гривень за упаковку, а продавав аптекам по 105 гривень. Рентабельність – 40%.

 

Але змова «картелю» з французьким виробником ліків Sanofi вразила весь ринок. Препарат для сердечників «Кордарон» дистриб'ютори імпортували по 15,27 гривень за пачку, а в аптеку поставляли по 65,43 гривні. Плюс 300% до ціни.

 

65% українців не можуть купити потрібні ліки

Соціологи провели дослідження «(Без)коштовна медицина» і з'ясували, що у 55% ​​опитаних українців просто немає грошей для придбання потрібних ліків. Ще 10% не купили прописані препарати, тому що їх не було в аптеках.

 

АМКУ зафіксував кілька випадків змови дистриб'юторів з іноземними виробниками. За наполяганням «БаДМ» і «Оптима Фарм», аптеки в 2010-2011 роках продавали, в першу чергу, препарати французької Sanofi, які мають багато аналогів, в тому числі українського виробництва. Наприклад, в пріоритеті у аптек стояв продаж «Но-шпи», в основі якої – діюча речовина дротаверин. Її ціна перевищує 50 гривень. А «Дротаверин» українського виробництва коштує в 6 разів дешевше – всього 8 гривень.

 

Учасники ринку розповідають, що багатьох препаратів просто немає в аптеках через позицію «картелю». «Велика трійка» вимагає від аптек, серед іншого, не працювати з іншими дистриб'юторами. Невеликі компанії, на які припадає 11% ринку, спеціалізуються на поставках менш рентабельних для торгівлі вітчизняних препаратах. В результаті виявляється, що аптекам навмисне обмежують доступ до багатьох життєво важливим препаратів. А пацієнтів позбавляють можливості отримати необхідні ліки.

 

Вихід є

Єдиний вихід – руйнування змови «картелю» з імпортними виробниками і обмеження впливу дистриб'юторів на аптечні мережі. Дистриб'ютори, звичайно ж, заперечують маніпулювання ринком. АМКУ довів, що на ринку була картельна змова Sanofi, «БаДМ» і «Оптима Фарм», і оштрафував їх на 139,1 млн. грн. за спробу замінити доступні препарати більш дорогими аналогами. Але «картель» намагається зберегти гроші і судиться з АМКУ. У серпні вони програли суд першої інстанції, 19 грудня апеляційний суд ще раз довів правоту АМКУ і визнав факт картельної змови.

 

Sanofi і дистриб'ютори оштрафовані за маніпуляції ринком в 2010-2011 роках. Скільки вони зуміли заробити за минулі з того моменту сім років? І скільки людей переплатили мільйони гривень за ліки, які можна було купити дешевше, і скільки пацієнтів не змогли собі їх купити?

 

Виявляти змови і жорстко реагувати – завдання, в тому числі, і МОЗ, і Кабінету міністрів, і парламентського комітету з охорони здоров'я, які зараз вперто не бачать проблему. А вона скоро перетвориться на один з факторів ризику для політиків. На питання «Що ти зробив для зниження цін в аптеках?» більшість політиків напередодні виборів не зможуть відповісти.

 

за матеріалами:

Динаміка цін в регіонах - http://www.apteka.ua/article/400102

Інтерв'ю Прудникової - http://ru.golos.ua/health/radi_30_otkata_ot_proizvoditelya_aptekari_navyazyivayut_lyudyam_dorogie_lekarstva__e

Розслідування сайту «Страна» - https://strana.ua/articles/analysis/105691-kak-aptechnye-seti-zastavljajut-ukraintsev-pokupat-dorohie-lekarstva.html

Розслідування АМКУ - http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=131567&schema=main

Результати дослідження «(Без)коштовна медицина» - http://patients.org.ua/2017/03/30/rezultaty-doslidzhennya-bez-koshtovna-medytsyna/


28.12.2017 5398 1
Коментарі (1)

Віт 2017.12.30, 15:03

Певні правдиві моменти,  перемішані на неправді,  і в результаті маячня.  

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

962
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8973 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1628
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8266
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10528
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2272

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

328

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

765

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1911

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4927 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2682
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1695
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4046
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1426
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9234
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13814
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5100
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13084
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1325
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1300
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1275
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1869