Вакцинація. В чому ж насправді проблема… В Україні діє програма вакцинації дитячого населення згідно якої кожна дитина, якщо не має проти показів тимчасових чи постійних мусить бути вакцинована згідно календаря щеплень у встановлені лікарями періоди життя.
І дуже важливо щоб витримувались терміни заплановані та умови для проведення щеплення, одними з таких умов є стан здоровя дитини на момент щеплення, інші пов’язані більше з доставкою, зберіганням та умовами в яких проводиться вакцинація. Вакцинація є безкоштовною і проводиться за рахунок держави вакцинами закупленими з державного бюджету. От тут то і починаються проблеми….
В нас як завжди в бюджеті кошів не вистачає і останні роки вакцина постачається державою не в період коли вона дійсно потрібна, а тоді коли на неї знаходять кошти, а знаходять їх чомусь завжди в кінці року в період осінній і масово передають на дільниці для проведення вакцинації дітей.
Все б нічого – краще пізно як ніколи якщо б не те, що вакцинація повинна проводитися протягом цілого року і найкраще її проводити в період найменшого спалаху вірусних захворювань серед дітей, а тут якраз навпаки всі вакцини приходять з значною затримкою в осінній період під час епідемій, що збільшує ризик ймовірних ускладнень, окрім того ще й календар щеплень зсувається бо замість того, щоб вакцинувати поетапно, вакцинують тоді коли є вакцина.
Вини медиків в цьому не має. Вони дбайливо по мірі можливості обстежують дітей і стараються дотримуватися максимально вимог, але державі до вимог байдуже певно мужі високопоставлені не дуже переймаються цими проблемами через те, що дітей їхніх прививають вчасно.
Проблема друга. Умови зберігання вакцини і відповідність приміщення вимогам. На жаль знову ж таки не з вини медиків, багато кабінетів щеплень на ФАПах, амбулаторіях чи дільницях сімейної медицини не відповідають вимогам які до них поставлені МОЗ України. Рідко де є окремі холодильники передбачені виключно для зберігання вакцин, а ще більша рідкість окрема кімната для проведення щеплень. Часто ФАП на селі взагалі складається з однієї кімнати де одночасно проводять щеплення дітям і оглядають хворих в тому числі з інфекційними захворюваннями.
Проблема третя і дуже важлива. Вакцинацію слід проводити здоровим дітям. Тому перед проведенням вакцинації дитину необхідно хоча б елементарно обстежити, лікар чи медична сестра не завжди без обстежень може адекватно оцінити стан дитини по її зовнішньому вигляді.
Тому обов’язково перед проведенням вакцинації здати хоча б загальний аналіз крові, обстежити сечу. Це елементарно, але дуже важливо в цьому в першу чергу повинні бути зацікавлені батьки, які в більшості самі нехтують даними рекомендаціями лікарів.
І ще на кінець часто задають питання треба чи не треба вакцинувати – треба, бо ризик захворіти в важкій формі інфекційними захворюваннями в не привитих дітей є в сотні разів більший чим отримати ускладнення під час вакцинації, але потрібно пам’ятати що вакцинація це дуже важлива маніпуляція і чим більше ми будемо притримуватись її термінів та старатись підійти до неї з усіма рекомендаціями тим кращий буде ефект і менший ризик, здоровя дитини залежить в однаковій мірі як від батьків так і від медичного персоналу.
Далі буде………
