Завершився перший етап у реалізації ідеї встановлення в місті Тернополі пам’ятника сформованому в червні 1919 року з жидівської міліції Тернополя «Жидівському пробоєвому куреню», – самостійному оперативному військовому підрозділу 1-го корпусу Української Галицької Армії.
Голова оргкомітету, член ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Іван Сута отримав «Висновок про можливість встановлення пам’ятника бійцям «Жидівського Пробойового Куреня» в м. Тернопіль на розі бульвару Тараса Шевченка та вул. Князя Острозького (біля приміщення Тернопільської обласної філармонії)», підписаний Начальником управління культури Тернопільської ОДА п. Григорієм Шергеєм.
У висновку зазначається:
««Жидівський Курінь» Української Галицької армії – самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії. Сформований у червні 1919 року під час Чортківської офензиви з єврейської міліції Тернополя.
Курінь складався з 4-ох стрілецьких (по 200-220 вояків) і скорострільної (8 кулеметів) сотень та з 3-ох чет (кінноти, саперної, зв’язку). Командир – поручник австрійської армії Соломон Ляйнберг.
Місце дислокації та вишколу – с. Остап’є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Курінь отримав назву «пробойового», тобто «ударного», що свідчило про його бойові властивості та залучення до найважливіших бойових дій. З 14 липня Жидівський Пробойовий Курінь брав участь у бойових діях з польськими військами на лінії сіл Максимівна – Романове Село – Жеребки – Колодіївка (Тернопільська область), прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.
На Наддніпрянщині Курінь відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині м. Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.
Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини. Частина людей дісталась до м. Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини.
Враховуючи вклад Жидівського куреня в історію УГА, не заперечуємо можливості встановлення пам’ятника в м. Тернополі».
Надалі оргкомітет, відповідно до основних пунктів спільного наказу Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 231/806 від 30.11.2004 р. «Про затвердження Порядку спорудження (створення) пам’ятників і монументів» подасть клопотання про спорудження пам'ятника на ім’я Тернопільського міського голови п. Сергія Надала – керівника органу місцевого самоврядування.
Щодо зазначення відповідних джерел фінансування, то, після остаточних розрахунків фінансово-економічного обґрунтування вартості спорудження пам’ятника, – планується відкрити спеціальний Фонд для пожертвувань від громадських організацій, підприємств, фондів, приватних осіб.
На адресу Оргкомітету прийшли перші ескізні проекти пам’ятника митця із Києва, скульптора п. Андрія Вілюри, розроблені разом з творчим колективом викладачів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука.
Ідея спорудження пам’ятника викликала також жваву дискусію в ЗМІ та мережі Інтернету.
