В обіймах війни: коли хочеш жити, медицина безсила

Прикарпатський боєць вцілів після тяжкого поранення. Коли його підстрелили і він стікав кров’ю у полі, то потрапив у полон. Терористи не розуміли чи буде кого на ранок обмінювати: лікарі не давали шансів чоловіку.


Тарас Кравченко – старший сержант поліції, спецпризначенець. 40-річний боєць народився у Галицькому районі. Як почалася війна, вирішив не чекати, коли покличуть служити, а самостійно зголосився і пішов вчитися.

«Тоді я розумів, що є два варіанти: одразу йду або очікую. Але я сам хотів вирішувати свою долю», - пояснює Тарас Кравченко.

До війни чоловік працював програмістом і непоганий заробіток мав. Але відсиджуватися дома не хотів, бо мав внутрішній обов’язок. Раніше Тарас служив у внутрішніх військах і за це отримав державну нагороду. Каже, прадід і дідо воювали і він повинен. А початок війни передбачав, посилаючись на те, що багато читав.

Коли потрапив на полігон, де тривали трьохмісячні навчання, хлопців вчили «беркутівці» . Тарас розумів, що певну базу знань отримає, а далі варто покладатися тільки на себе. Чоловік розумів тих, хто так і не вирушив у зону АТО. Впевнений, що не варто себе підставляти ворогу під приціл,якщо не готовий. Війна закинула Тараса в Іловайськ у серпні 2014 року. Про ситуацію в зоні бойових дій прикарпатець небагатослівний: колектив хвалить, їсти було що, тільки на сон часу постійно не вистачало.

«Ми розуміли, що людина, яка запанікує, загине. Потрібно було думати про себе і команду, заряджаючи патрони і стріляючи. Коли ти робиш свою роботу, час йде спокійніше», - запевняє Тарас.

Кожен з них чекав, коли все завершиться. Хлопці за декілька днів вивчили ворога і знали, коли буде атака.

«Найважливіша зброя, яка у мене є, це моя голова. Бо якщо у тебе є найпотужніша зброя, але ти не вмієш нею користуватися і боїшся вчасно застосувати, то що вона тобі дасть?», - розповідає Тарас Кравченко.

29 серпня бійці виходили з оточення. Їх машину обстріляли кулеметами, а водія вбили. Добре, що в автомобілі верх був відкритим і бійці могли врятуватися, вистрибуючи на ходу. У першій черзі одного чоловіка ворог застрелив. Готувалася друга черга, у якій був Тарас.

Коли він вискочив і падав, то думав, що поранення і смерть оминув. В цих декілька секундах навіть не зрозумів, коли куля влучила під самісіньке серце. Кров била струмом вгору, а Тарас, лежачи на землі, чекав кінця. Просив побратимів тікати, а його залишити, щоб і їх не зачепило. В якийсь момент заснув, за 30 хвилин прокинувся і зрозумів, що ще живий. А тим часом кров текла при кожному ударі серця. Тарас ледве поклав пов’язку, випив обезболюючі і міцно притиснув автомат, а болі вже не чув.

«Думаю, коли людина хоче жити, то медицина безсила. Я ковтав обезболюючі, начепив легеневу пов’язку і  розумів, що це ще не кінець».

Знайшли Тараса за добу сепаратисти. Забрали на базу, зв’язали і грозилися допитом. Запитали лікаря, що з ним буде, а той відповів: «Кілька годин проживе, а далі на ковбасу». Тоді терористи вирішили ледь живого Тараса обміняти, але якщо до ранку дотягне. Чоловіка питали чи не загнеться і почули у відповідь, що не дочекаються.

Боєць слово дотримав і коли його обміняли, одразу доправили до вертольота. Тарас знітився і просився до машини, бо так боявся висоти і не розумів, як має перенести ще це. Побратими казали, що часу на машину немає. Вертольотом чоловіка доставили до військового госпіталю, в якому було так багато поранених, що поглядом Тарас не міг зрозуміти скільки їх. Лікарі уже на чолі писали номер пораненого. Тарас добре пам'ятає, що був 121-шим. Йому сказали,  що одне ребро роздроблене, а ще три - переломані. А ще порвані м’язи на руці і пошкоджена нога. Лікувався Тарас до нового року, а потім повернувся у батальйон – програмістику закинув:

«Людина змінюється, коли йде далі. Головне не повертатися по житті назад. Я вибрав шлях і ним крокую далі».


Підготувала Лідія БОЙКО

Сектор комунікації поліції Івано-Франківщини


10.12.2018 Лідія БОЙКО 2268 1
Коментарі (1)

Ярослав 2018.12.05, 19:22

Молодець ! Успіху тобі Тарасе !

27.05.2020
Люся Грибик

Як вийти з карантину з чистим та доглянутим обличчям Фіртці розповіла франківська косметологиня Стефанія Білусяк.

686
26.05.2020
Роса Мартинюк

 Жінка не може працювати в  урології, йти до лікаря варто тоді, коли вже болить, а простатит лікується за 5 хвилин — ці та інші міфи ми часто чуємо та чи розуміємо їхню помилковість?Розмовляємо із Владиславою Литвинець — лікарем-урологом Лікувально-ліагностично центру професора Литвинця, асистентом кафедри урології Івано-Франківського медичного університету.

2828
22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

3388 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

3087
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

937
19.05.2020

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. 

1234

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

2211

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4706

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

4129 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

3198
31.05.2020

Інженери з Сінгапура та США створили палички для їжі та миску для супу, які стимулюють смакові рецептори та завдяки цьому змінюють сприйняття людиною смаку продуктів. Про це повідомляється в журналі Food Research International, передає Громадське.

17
30.05.2020

Чого б в житті не доводилося пробувати, враження про щось рідкісне і ексклюзивне будуть для вас яскравішими за всі інші. І навіть якщо те, що дуже дороге і екзотичне, вам не сподобається на смак, запах або вид, це залишиться ще однією галочкою у списку рі

58
29.05.2020

28 травня, на свято Вознесіння Господнього за юліанським календарем, в Україні з’явилася в продажу всесвітньо відома книжка «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.

138
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1879
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4898 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1789
29.05.2020

До добірки увійшли нові серіали, які точно зацікавлять навіть вибагливих кіноманів.

166
31.05.2020

Іран не хоче віддавати Україну бортові самописці рейсу PS752 "Міжнародних авіаліній України", який іранські військові збили під Тегераном у січні. Замість цього іранці можуть віддати "чорні скриньки" Франції, пише інформаційне агентство IRNA, покладаючи

23
30.05.2020

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заповнив декларацію, в якій вказав, що отримав понад 3,1 млн грн у компанії ДТЕК та 230 тисяч грн, працюючи в Івано-Франківській ОДА. Про це Фіртка з посиланням на Українську правду Вся нерухомість Шмигаля зареєстрова

1933 1
29.05.2020

Безвізовий режим між Україною і Європейським Союзом і надалі буде працювати, пандемія COVID-19 жодним чином не вплине на цей процес. Про це під час онлайн дискусії Київського Безпекового Форуму заявила заступник керівника Головного директорату Єврокомісі

25