15 грудня на Прикарпатті представники благодійної організації "Надія і житло для дітей" зустрілися з місцевими журналістами і презентували громадянську кампанію "Відкриваємо двері дітям", присвячену проблемі зростання дітей в інтернатах та необхідності реформування системи захисту дітей.
Громадянську кампанію “Відкриваємо двері дітям” впроваджують у 12 країнах Європи, і в Україні – теж. Відмовитися від інтернатів і виховувати всіх дітей у сімейному середовищі – мета кампанії. Мова йде передусім про сиротинці, де ростуть хлопчики та дівчатка, які не мають батьків, і ті, кого рідні відправили з дому, щоб позбутися зайвого клопоту, пише ГК.
Нині в Україні з мріями про сім’ю живе майже 80 тисяч хлопчиків і дівчаток, які все ще виховуються в інтернатах. «Як показує досвід, лише близько 10 відсотків випускників інтернатів соціалізуються, – зауважує менеджер міжнародної благодійної організації “Надія і житло для дітей” в Україні Катерина Чельцова. – Влаштовуються на роботу, роблять кар’єру, створюють сім’ї. Усі інші – в групі ризику. Вони потрапляють в тюрми, стають наркоманами, жертвами торгівлі людьми. 45% дітей у сиротинцях мають батьків, які також росли в таких закладах. Це ще одна цифра, яка показує, наскільки згубним є виховання в інтернаті.
«Це показує, наскільки виховання в інтернаті руйнує базові принципи існування особистості та суспільства, – зауважує Катерина Чельцова. – Адже там дитина не отримує найголовнішого, що потрібно для нормального розвитку: любові та уваги до її індивідуальності. Їх може дати сім’я, але не заклад, у якому 50 дітей і на всіх – кілька вихователів. Вони фізично не можуть приділити достатню увагу кожному».
За словами фахівців, система інтернатів не лише застаріла, а й не вигідна державі. На їх фінансування в Україні щороку виділяють значні кошти. Але сама дитина отримує мізер. Щороку на фінансування інтернатів йде близько 5,7 мільярда гривень. З тих грошей, які виділяють на дитину, лише 10-15% витрачають на її потреби. Решта йде на утримання інтернату, комунальні послуги, зарплату персоналу. Крім того, держава витрачає багато коштів на подолання наслідків самої системи інтернатного виховання.
Щороку в Україні близько 8 тисяч дітей залишаються без батьківського піклування. Це не лише діти, які осиротіли, але й ті, батьків яких позбавили прав чи які просто покинули малечу. Всі ці хлопчики та дівчатка є кандидатами на потрапляння в інтернати, де матимуть тимчасовий дах над головою, але зовсім мало шансів на щасливе майбутнє.
Кінцева ціль кампанії “Відкриваємо двері дітям” – у 2035 році зачинити двері останнього інтернату. Важливо не просто позбутися таких закладів. Йдеться про запровадження системи, яка шукатиме можливості, аби дітей або повертати в сім’ї, або шукати для них нових близьких людей, які готові будуть їх взяти під опіку.
