В Івано-Франківську представлять книжку про гуцулів, видану в Польщі


Книгарня «Є» та видавництво «Лілея-НВ» запрошують на презентацію книжки Станіслава Вінценза «На високій полонині», яка відбудеться 15 березня о 18.00.



Роман «На високій полонині», виданий у Варшаві у 1936 р., став першою книжкою багатотомного полотна про Гуцульщину, де зібрано величезний етнографічний матеріал, показано побут, звичаї, духовну культуру гуцулів. Він сам писав, що його призначення «відкривати світові барви та історію Гуцульської Верховини». «На високій полонині» порівнюють з «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського та творами Гната Хоткевича про опришків, називають «Калевалою гуцулів».

 

Книга в українському перекладі Тараса Прохаська вийшла у видавництві «Лілея-НВ».

 


В презентації братимуть участь Тарас Прохасько та Галина Петросаняк.



Станіслав Вінценз – народився 1888 року в Слободі-Рунгурській на Коломийщині. Дитинство провів у Криворівні на Гуцульщині. Гуцульський діалект української мови був мовою його дитинства. Навчався у Коломийській та Стрийській гімназіях, вивчав право, біологію, санскрит, психологію і філософію в університетах Львова та Відня. У Першу світову війну воював на Галичині й у Доломітах. Відмовився від участі в українсько-польському конфлікті, не бажаючи воювати проти українців. 1930 року розпочав працювати над епопеєю «На високій полонині», перший том якої зробив з Вінценза автора, який займає особливе місце в літературі і якого неможливо ні з ким порівняти. У вересні 1939 року його арештували у Слободі-Рунгурській, і до 1940-го він перебував у в’язниці НКВД у Станіславові, звідки його звільнили завдяки старанням чільних радянських письменників. У травні 1940 року Вінценз повернувся до Бистреця, звідки емігрував до Угорщини, де допомагав рятуватися євреям і за це його удостоїли звання Праведника Світу. Після війни оселився у Франції. Займався есеїстикою, був одним з найбільших знавців Гомера. Співпрацював з паризькою «Культурою», був духовним наставником Чеслава Мілоша, великим поборником діалогу культур.

 

Нагадаємо, науковці Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника готують словник гуцульського діалекту.


13.03.2012 2415 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1864
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

904
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1147
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1587
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2783 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3877

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1065

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

583

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

417

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1121
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5727
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5277
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10677 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1345
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7606
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1037
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1163
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15908
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

477
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1474
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1927
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1807