В Івано-Франківську працює унікальний Музей родинних професій (фото)

 

 /data/blog/93960/5faacd860898dc8e34e206172a831fab.JPG

 

Цієї осені минуло десять років із дня заснування, а ще й досі не кожен мешканець Франківська знає про існування в місті унікального Музею родинних професій. Як завжди, те, що «під носом», розгледіти найважче. Тож вирушаємо на вулицю Київську, 6-а до господаря й засновника музею Романа Михайловича Фабрики.

 

«Працює цілодобово»

 

Перш ніж увійти до самого музею, що знаходиться просто на подвір’ї власника, чаюємо у павільйоні. За словами Романа Михайловича, його побудували згодом, щоб було де чекати на екскурсію. Адже сам музей – одна невеличка кімната. Буває, що вся група в ньому відразу не вміщається.

 

На столі чекає книга відгуків і журнал «Фокус» – в ньому музей відзначили у сімці найбільш ненудних музеїв України, про що з гордістю розповідає власник. Однак музей унікальний не тільки своєю ідеєю – зібрати предмети, що стосуються професій родини.

 

– До десятирічного ювілею я спромігся видати афішу, – розповідає Роман Михайлович. – На ній написано: «Працює щодня», але я хотів написати: «Працює цілодобово». Подзвониш о першій ночі – я за п’ять хвилин спущусь і вестиму екскурсію. Правда, за відповідну плату.

До ювілейної дати вийшла книга, у якій можна побачити перший проект будівлі. В реальності все вийшло зовсім інакше.

 

Ідею цього музею я побачив уві сні, о третій ночі, бо я народився в цей час. Я не мав грошей, тому робив усе своїми руками, – ділиться спогадами власник. – Чому він у формі колиби? Бо ця архітектура гуцульська, у формі піраміди, дозволяє мені мати високу стелю під шість метрів (щоб розташувати експонати), плюс на тебе вся енергія йде з космосу, від Бога, як то кажуть.   

Колекціонер професій

 

Очі розбігаються від різноманітних предметів уже в павільйоні. Привертають увагу вікна, прикріплені до стіни: в них представлені міні-експозиції чотирьох професій сім’ї:

 

– Я журналіст – там експозиція журналістська, – розпочинає огляд експонатів наш гід. – Дочка моя музикознавець, викладає в університеті Стефаника. Жінка у мене вчителька англійської мови, а син лікар, викладає в Медуніверситеті. Тут символи сім’ї, а там, – Роман Михайлович вказує на саму будівлю музею, – представлено 150 професій родини.

Автор музею – заслужений журналіст, котрий до того ж опанував близько 20 професій за своє життя.

 

– Я журналіст зі стажем у 55 років. Це бомба! Останні 20 років я працював в «Укрінформі», 25 років тому заснував тут телебачення, 15 років віддав радіо, мій винахід – звертання «шановні краяни», –

 

розповідає Роман Михайлович. Декілька днів тому він був нагороджений «Золотим пером Прикарпаття» (у 1984-му році він був першим в області журналістом, котрий отримав премію «Золоте перо» у Києві.

Покликання до журналістики Роман відчув ще у шкільні роки:

 

– Я з п’ятого-шостого класу володів уже фотоапаратом і писав замітки до газет. Навчившись у брата, як школяр працював кіномеханіком в літньому кінотеатрі «Комсомолець». Коли я вже закінчив школу, хотів вступити на журналістику в університет.

 

Однак через брак стажу (що тоді було обов’язковою умовою для вступу у виш) йому відмовили. Аби не гаяти час, Роман Михайлович вирушає до брата у Воркуту та освоює нове ремесло. І досі про шахтарські будні йому нагадує каска, що займає почесне місце у музеї. А через рік його забирають в армію, де він освоює фах авіамеханіка.

 

– Я був механік другого класу, мав бомбардувальник, на який вішав цими руками атомні бомби. Звісно, для тренувань, а не для війни.

 

Проте навіть перебуваючи на службі в Барнаулі він дописував у військову пресу. Пізніше солдата перевели в частину у Львівську область на посаду комсомольського інструктора. Врешті доля таки усміхнулась йому: після трьох років служби він стає студентом Львівського університету і більше не звертає із журналістської стежки. Хоча, вже крокуючи нею, Роман Михайлович спробував себе і як кінорадіомеханіка, і ліцитатора, і золотошукача, і будівельника, і газоміра, і годинникаря тощо.

«Від плуга до комп’ютера»

 

Перед входом до музею привертає увагу старий плуг. Роман Михайлович коментує: «Девіз мого музею – від плуга до комп’ютера». Заходячи всередину, ми в цьому пересвідчуємось. Чого тільки тут немає! Цікаво, що деякі предмети є символами, значення яких наш гід розкриває перед нами: «Колесо – то вічний рух» або «Це Україна, обгороджена колючим дротом, але я його розрізав. Свободу не спинити, бо завжди є вихід, котрим треба скористатись».

 

– Розпочав збирати експонати, напевне, ще коли тільки на ноги зіпнувся. Я з багатодітної сім’ї, де було семеро дітей. Вчився в залізничній школі. Сумарно у нашій родині понад 300 років залізничного стажу! Я прослідкував професії нашої родини десь до 1805 року.

 

Музей ціниться той, котрий періодично робить виставку. У мене є виставки: «Мене кличуть у гори трембіти», «Америка в Галичині», про лемків та інші, – каже Роман Фабрика.

Вони стали можливі завдяки тому, що Роман Михайлович – завзятий колекціонер. Він колекціонує дзвоники, конверти першого дня, екслібриси, міні-книги, фотоапарати, годинники, унікальні фотографії тощо. З новинок у музеї – колекція вишивок. Як справжній колекціонер Роман Фабрика має свої мрії:

 

– Я мрію про дві речі: німецький фотоапарат «Leica» та маленьку модельку паровоза, бо я народився під паровозний гудок… Це згадки про дитинство: залізниця нас годувала і вдягала.

 

Серед експонатів більшість – знаряддя, що використовував сам Роман Фабрика та його родичі у щоденній праці, а також нагороди. Серед останніх є і материні орден та медаль «Материнська слава». В день сторіччя від дня народження матері Романа Михайловича музей було освячено.

 

Відчувається, що кожен предмет є частиною історії не в загальному сенсі, а у глибоко інтимному. До кожного з них у екскурсовода теплі почуття, а тому й виділити ніякий не може, щоб не принижувати інші.

 

Під його руками кожен експонат оживає й на мить переносить у свій час. «Я не просто показую, я вчу», – відзначає незвичайний гід виняткового музею.

 

 UFRA


08.12.2015 2808 0
Коментарі (0)

31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

246
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1140 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1693
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

775
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3408
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21440

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

625 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

370

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

997

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2360
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2145
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

382
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12031
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

641
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

342
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

981
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

955
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

252
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1798 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

566
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1610 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2385 4