Сьогодні, 4 грудня, в Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила Галицького провели конференцію та круглий стіл, де обговорили кримінально-правовий захист особи в умовах проведення АТО.
Учасниками заходу стали експерти центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники волонтерських організацій та криміналісти-науковці, передає кореспондент Фіртки.
Під час круглого столу експерти обговорили питання, що стосуються правового регулювання АТО, змін до кримінального і процесуального законодавства у зв’язку із проведенням АТО та участь громадських організацій у наданні допомоги особам, права яких порушено в процесі проведення АТО.
Як відмітив завідувач кафедри кримінального права і процесу ІФУПКДГ Володимир Мельник, сьогоднішнє проведення АТО в правовому полі є досить суперечне та дискусійне.
Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в області Михайло Євчук порушив питання щодо скандальної справи блогера та журналіста Коцаби. За його словами особа має відповідати за дії, які вона вчинила.
«Сьогодні необхідно завжди виходити з того, щоб правильно кваліфікувати вчинок та відповідальність за нього. Я не знаю всіх фактів справи, але сподіваюся, що суд винесе правильне рішення, розставить всі крапки над «і». Державна зрада – це дуже серйозна стаття», – наголосив Євчук.
Він відзначив, що на сьогодні центр отримав 838 доручень для захисту осіб із захистом у кримінальних провадженнях.
«Не завжди правові органи слідкують за змінами у законодавстві», - зауважує Михайло Євчук.
Також експерти торкнулися питання витрат та забезпеченням людей на окупованих територіях та в зоні АТО.
«Знищене майно людей в АТО, хто це буде компенсовувати – невідомо. Ці питання не піднімаються. І звичайно найболючіші проблеми люди, які отримали - інвалідство. Ці питання держава нажаль десь так поверхнево декларує. А також ми маємо довести, що Росія розпалювала агресію на території українського сходу. Росія відповідач. Але щоб вона стала відповідачем, то на підставі доказової бази міжнародні інституції повинні визнати, що Росія це агресор. І тоді потрібно притягнути до відповідальності державу-окупанта. Цю доказову базу має зібрати Україна, але влада чомусь цим не займається. Україна не послідовна в своїй політиці», - констатували експерти.
За словами доцента кафедри кримінального права, процесу та криміналістики ПЮІ НУ ЮОА Сергія Томина, виникають проблеми й під час мобілізаційних кампаній, коли військомат вручає повістки, але достатня кількість призваних не з’являються для відправки в зону АТО.
«Як виявляється органи відкривають кримінальні провадження не встановлюючи причини такої неявки. Був випадок, коли виявилось, що чоловік був на лікарняному, оскільки йому робили операцію на черевній порожнин і він фізично не міг з’явитись. В результаті його ще й оголосили в розшук, при тому, що у військкоматі були контакти, але встановлювати причину неявки не стали. Потім ми дійшли до того що його з розшуку зняли», - розповів Томин.
Юрист-координатор Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Івано-Франківські області Юрій Вацик підняв питання з якими часто стикаються демобілізовані.
«Неодноразові випадки у нашій області посттравматичного стану, внаслідок чого людина можливо десь і застосовує зброю. Проблема в тому, що в нас наукового вирішення для допомоги таким людям немає. Є американський досвід, який можливо і нам варто було б почерпнути для допомоги таким людям, бо люди які брали участь у бойових діях не завжди можуть адаптуватись. По великому рахунку наша держава не готова була до такого розвитку подій. Щодо аспектів мобілізації немає ефективної системи обліку мобілізованих, немає єдиної оперативної бази. Досить часто бувають випадки, коли колишня дружина дзвонить і каже «зі мною чоловік не живе вже 15 років а повістки його приходять». Також юристи військкоматів не завжди можуть правильно зафіксувати до прикладу поранення, щоб написати акт. А без нього немає заключення, без якого неможливо виробити посвідчення учасника бойових дій. То що робити людині, яка фізично не може поїхати у військову частину за актом? Добре якщо військова частина йде на компроміс, але трапляється що юрист військової частини не хоче надати необхідний акт. Також проблемою є недовіра людей до державних органів», - окреслив актуальні питання Юрій Вацик.
Координатор гуманітарної допомоги Регіонального штабу для внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області Юлія Кміта-Ференц відмітила, що інформованість населення, яке там перебуває чи приїжджає звідти у юридичних аспектах досить низька.
«Спеціальне законодавство, яке створюється під ці категорії дуже складне і це питання потребує постійного вивчення та удосконалення. Тому сьогодні важливо обговорити їх та донести до людей. Сьогодні в області перебуває 4 042 особи, найбільш проблемними для них є гуманітарні питання, оскільки не всі отримують доплати, а також юридичний супровід, з яким дуже складно. Але завдяки іноземним грантам ми зараз можемо консультувати людей та надавати їм правильну правову допомогу», - відзначила Кміта-Ференц.
