В івано-франківських ЗМІ пишуть про жінок найменше в Україні

Із 11 по 17 лютого 2019 року було проведено гендерний моніторинг публікацій в українських ЗМІ.

Серед івано-франківських медіа було досліджено 116 матеріалів у 5 друкованих щотижневих ЗМІ (Репортер», «Галичина», «Західний кур’єр», «Галицький кореспондент», «Рідна земля») та 1518 публікацій у 5 електронних ЗМІ («Курс», «Фіртка», «Галка», «Правда», «Версії»), пише Фіртка з посиланням на Волинський прес-клуб.

Тематично результати групувалися в 10 визначених тематик – політика, економіка / бізнес, освіта / наука, культура, спорт, війна, волонтерство, медицина, розваги, інше.

За період моніторингу в інтернет-виданнях було виявлено: 57% фемінітивів, 25% експерток і 31% героїнь, а також стереотипний контент.

Загалом, частка експерток (жінок, які коментують ті чи інші теми) менша майже у 3 рази, ніж експертів-чоловіків. Також жінки удвічі рідше ставали героїнями публікацій (тими, про кого пишуть).

У чотирьох інтернет-виданнях зафіксовано стереотипний щодо жінок (найчастіше) і чоловіків образи, як от: «представниці прекрасної статі, які багато досягли в кар’єрі, вперто не хочуть визнавати себе холостячками, попри відсутність штампу у паспорті» («Версії»). Чи «Українські дівчата завжди привертали увагу своєю вродою та чарівністю. Відтак для довгоногих та струнких красунь, найбільш популярною професією завжди залишався моделінг» («Правда»). Або «Старший солдат у відставці Володимир Губарчук пройшов до Яремчанської міськради в образі колишнього «атошника», який, повернувшись із фронту, як справжній герой, встановить справедливість та порядок. («Версії»).Найбільший відсоток експерток зафіксовано в матеріалах на медичну тематику (43%), про розваги (47%), а в темі волонтерства – гендерний паритет. Чоловіки як експерти домінують у публікаціях про війну (90%), спорт (86%), політику (83%), економіку (80%), культуру (79%) й освіту (76%). Загалом у одній із найпопулярніших і для жінок, і для чоловіків, рубрик – політика – чоловіки фігурують уп’ятеро частіше. Щодо героїнь, то найбільша їх частка у медичній освітній, волонтерській, розважальній тематиках. Героїв, як і експертів, найбільше у політичній, економічній, культурній, воєнній тематиках.

Загалом, лідерами за кількістю стереотипних образів серед івано-франківських сайтів стали «Версії» та «Правда», в той час, як у матеріалах «Фіртки» за період моніторингу не зафіксовано жодного стереотипу.

Водночас «Правда» розмістила кілька тематичних статей, які стосувалися гендерних питань: «Міжнародний день жінок та дівчат у науці», «Віце-спікер Геращенко розказала, чим займаються жінки-депутати у фракції Ляшка», «Стильно і зухвало: показали жінок, які першими наважились вдягнути нетрадиційний одяг».

У друкованих ЗМІ було виявлено 46% фемінітив, зовсім не зафіксовано стереотипного контенту і публікацій на гендерну тематику.

Лише в 19% жінки були експертками і в 15% – героїнями журналістських матеріалів, тобто чоловіки фігурували в друкованих ЗМІ більш ніж уп’ятеро частіше. 100% експерток зафіксовано в матеріалах на медичну тематику (передовсім у матеріалах про Уляну Супрун), паритетно/майже паритетно експерток і експертів у публікаціях про волонтерство та культуру. Експертів найбільше – у темах спорту (94%), освіти (87%), політики (86%), а також у повідомленнях на релігійну тематику, про кримінал та ДТП (рубрика «Інше»).  Хоча і для експерток, і для експертів, однією з найпопулярніших є рубрика політика, чоловіків-експертів у політиці у шість разів більше ніж жінок.

Найвищий показник залучення експерток демонструють медіа Харківської області (42%), трохи нижчі – Хмельницької (40%), Дніпропетровської (39%), Донецької і Вінницької областей (по 38%). Найнижчі показники – в черкаських (22%), івано-франківських (22%) та закарпатських (20%) медіа. Про жінок найчастіше писали теж видання Харківської області (36%), трохи менше – Полтавської та Дніпропетровської областей (по 33%), найменше – Київської (21%), Чернігівської (22%), Хмельницької та Івано-Франківської областей (по 23%).Щодо героїнь, то 100% їх у публікаціях друкованих ЗМІ на медичну і воєнну тематики, хоча за кількістю їх найбільше в темах культури й політики. Зовсім відсутні героїні в матеріалах про освіту, економіку та бізнес, волонтерство. У найпопулярнішій для обох статей тематиці – культура – про жінок писали у вісім разів рідше, ніж про чоловіків.

З усієї кількості фемінітивів, виявлених в інтернет-виданнях за період моніторингу найчастіше траплялися: акторка, співачка, директорка, завідувачка, засновниця, заступниця, призерка, чемпіонка. Серед маскулінітивів (слів на позначення посад, професій жінок у чоловічому роді) найпопулярніші – начальник, директор лікар, керівник, міністр, заступник.

Найбільше фемінітивів вживає інтернет-видання «Версії» (40 фемінітивів проти 21 маскулінітива), на другому місці – «Галка» (30/14), на третьому – «Фіртка» (25/16). У публікаціях «Курсу» кількість маскулінітивів є суттєво більшою, ніж фемінітивів (25 проти 15).

У друкованих ЗМІ за період моніторингу найчастіше вживалися координаторка, працівниця, поетеса, акторка, авторка, начальниця. Серед маскулінітивів найбільш згадувані – лікар, заступник, лідер, директор, працівник.

Найбільшу кількість фемінітивів відносно маскулінітивів використало видання «Репортер» (7 / 1), на другому місці – «Галицький кореспондент» (2 проти 1) . Найменше фемінітивів у газеті «Західний кур’єр», де за період моніторингу вжито лише 2 фемінітиви-назви у жіночому роді, а маскулінітивів – 4, та в газеті «Галичина» – 9 фемінітивів проти 18 маскулінітивів. Таким чином, жіночі посади у чоловічому роді у цих виданнях зустрічалися удвічі частіше, ніж їх відповідники у жіночому роді.

Індекс гендерної чутливості івано-франківських медіа у лютому 2019 року – середній по Україні (32%). 

 


09.03.2019 784
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

564
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2105
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4990
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3857
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5032
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3119

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

479

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

455

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1282

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4140
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8734
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5944
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6584
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

797
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1772
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1412
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8294
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

829
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

243
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

316
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1318
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

945