В ІФНМУ на кафедрі патофізіології провели майстер-клас в рамках унікального студентського наукового дослідження

 

 

На кафедрі патофізіології Івано-Франківського національного медичного університету відбувся майстер-клас «Моделювання пересічення сідничного нерва на щурі з ушиванням».

 

Майстер-клас відбувся в рамках 86 науково-практичної конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Його провели студенти-медики під керівництвом кандидата медичних наук, доцента Зіновія Ящишина, інформує прес-служба ІФНМУ.

 

Майстер-клас став одним з етапів довготривалої наукової роботи з дослідження регенерації периферичного нерва після його повного ушкодження. Цей студентський науковий проект триває вже пів року, сам Зіновій Ящишин займається цією роботою вже два роки. Дослідження під керівництвом доцента Ящишина проводить команда з шести студентів: третьокурсники Іван Онисько, Ігор Балюк, Тетяна Скрипник, Марія Герот, Яна Калин та четвертокурсниця Ольга Давиденко.

 

Студенти з вересня 2016 року провели 25 успішних операцій на дослідних тваринах (щурах). На першому етапі дослідження студенти оперували сідничний нерв тваринки. Після цього, починаючи з другого дня після операції, вони опромінювали оперовану задню ліву лапку тваринки зеленим спектром за допомогою низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр ЛЦ». Після цього прооперовані нерви забирали на морфологічне дослідження. Забір нервів здійснювали на третю, сьому, 15, 30, 60 і 90 доби після операції, аби подивитися, як відновлюється нерв.

 

На майстер-класі студенти виконали чергові дві операції на дослідних тваринках. Завдяки відеокамері, яка встановлена безпосередньо в операційній, за ходом операцій в прямому ефірі спостерігали студентські групи в навчальних кімнатах фізіологічного корпусу.

 

«Ми досліджуємо, як різні спектри лазера впливають на регенерацію нервової тканини, — розповідає Зіновій Ящишин. — Портативний лазер, який ми використовуємо, з’явився зовсім недавно, тому ця технологія не до кінця вивчена. Саме тому ми й проводимо ці дослідження. Ми побачили, що після повного пересікання відбувається повне відновлення рухової функції та чутливості. При чому терміни регенерації пришвидшуються в два рази. Загалом ця робота може тривати кілька років із залученням різноманітних методів дослідження, вона має перспективу перерости у кандидатську дисертацію, а також може вийти у клінічну практику».

 

«Ми побачили, що вже на шістдесяту та дев’яносту добу відбувається повне відновлення, — розповідає студент Іван Онисько. — Якщо до 15 доби спостерігалися дегенеративні зміни, то починаючи з тридцятої доби відбувалося відновлення нерва, і на шістдесяту та дев’яносту добу ми спостерігали повноцінне відновлення морфології нерва».
Студенти протягом пів року також перевіряли функції нерва. На 60 добу тваринку помістили на бігову стрічку і побачили, що рухова функція лапки повністю збережена, також юні дослідники перевіряли чутливість (голкою на біль та кригою на температуру) і побачили чітку реакцію на ці подразники.

 

«Ми досліджували вплив зеленого спектру лазера, і можемо впевнено стверджувати, що за його допомогою регенерація нерва відбувається за два-три місяці, — продовжує Іван Онисько. — В той час, як прооперовані тварини, яким для порівняння ми не проводили лазерного опромінення, відновлювались через чотири-п’ять місяців. Це дослідження є дуже перспективним і актуальним, особливо в час, коли в Україні йде війна, адже в майбутньому цю технологію можна буде застосовувати для швидшого одужання людей після хірургічних втручань».

 

Результати свого дослідження студенти представили на 86 науково-практичній конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Ця доповідь посіла перше місце з 17 робіт на секції патофізіології, фармакології і фізіології. Юні науковці будуть продовжувати дослідження й далі — попереду вивчення впливу інших спектрів лазера.

 

 

 

 

 

 


29.03.2017 836 0
Коментарі (0)

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1626
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3055 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1455
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1729 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2609
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

4166

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

423

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1383

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3113

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1221
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3461
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9200
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2705
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

935
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4380
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10237
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20212
18.03.2026

Коментуючи нагороду, Юрій Андрухович підкреслив важливість активної участі митців у суспільних і політичних дискусіях.  

693
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

397
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

670
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

1122
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2361