В ІФНМУ на кафедрі патофізіології провели майстер-клас в рамках унікального студентського наукового дослідження

 

 

На кафедрі патофізіології Івано-Франківського національного медичного університету відбувся майстер-клас «Моделювання пересічення сідничного нерва на щурі з ушиванням».

 

Майстер-клас відбувся в рамках 86 науково-практичної конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Його провели студенти-медики під керівництвом кандидата медичних наук, доцента Зіновія Ящишина, інформує прес-служба ІФНМУ.

 

Майстер-клас став одним з етапів довготривалої наукової роботи з дослідження регенерації периферичного нерва після його повного ушкодження. Цей студентський науковий проект триває вже пів року, сам Зіновій Ящишин займається цією роботою вже два роки. Дослідження під керівництвом доцента Ящишина проводить команда з шести студентів: третьокурсники Іван Онисько, Ігор Балюк, Тетяна Скрипник, Марія Герот, Яна Калин та четвертокурсниця Ольга Давиденко.

 

Студенти з вересня 2016 року провели 25 успішних операцій на дослідних тваринах (щурах). На першому етапі дослідження студенти оперували сідничний нерв тваринки. Після цього, починаючи з другого дня після операції, вони опромінювали оперовану задню ліву лапку тваринки зеленим спектром за допомогою низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр ЛЦ». Після цього прооперовані нерви забирали на морфологічне дослідження. Забір нервів здійснювали на третю, сьому, 15, 30, 60 і 90 доби після операції, аби подивитися, як відновлюється нерв.

 

На майстер-класі студенти виконали чергові дві операції на дослідних тваринках. Завдяки відеокамері, яка встановлена безпосередньо в операційній, за ходом операцій в прямому ефірі спостерігали студентські групи в навчальних кімнатах фізіологічного корпусу.

 

«Ми досліджуємо, як різні спектри лазера впливають на регенерацію нервової тканини, — розповідає Зіновій Ящишин. — Портативний лазер, який ми використовуємо, з’явився зовсім недавно, тому ця технологія не до кінця вивчена. Саме тому ми й проводимо ці дослідження. Ми побачили, що після повного пересікання відбувається повне відновлення рухової функції та чутливості. При чому терміни регенерації пришвидшуються в два рази. Загалом ця робота може тривати кілька років із залученням різноманітних методів дослідження, вона має перспективу перерости у кандидатську дисертацію, а також може вийти у клінічну практику».

 

«Ми побачили, що вже на шістдесяту та дев’яносту добу відбувається повне відновлення, — розповідає студент Іван Онисько. — Якщо до 15 доби спостерігалися дегенеративні зміни, то починаючи з тридцятої доби відбувалося відновлення нерва, і на шістдесяту та дев’яносту добу ми спостерігали повноцінне відновлення морфології нерва».
Студенти протягом пів року також перевіряли функції нерва. На 60 добу тваринку помістили на бігову стрічку і побачили, що рухова функція лапки повністю збережена, також юні дослідники перевіряли чутливість (голкою на біль та кригою на температуру) і побачили чітку реакцію на ці подразники.

 

«Ми досліджували вплив зеленого спектру лазера, і можемо впевнено стверджувати, що за його допомогою регенерація нерва відбувається за два-три місяці, — продовжує Іван Онисько. — В той час, як прооперовані тварини, яким для порівняння ми не проводили лазерного опромінення, відновлювались через чотири-п’ять місяців. Це дослідження є дуже перспективним і актуальним, особливо в час, коли в Україні йде війна, адже в майбутньому цю технологію можна буде застосовувати для швидшого одужання людей після хірургічних втручань».

 

Результати свого дослідження студенти представили на 86 науково-практичній конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Ця доповідь посіла перше місце з 17 робіт на секції патофізіології, фармакології і фізіології. Юні науковці будуть продовжувати дослідження й далі — попереду вивчення впливу інших спектрів лазера.

 

 

 

 

 

 


29.03.2017 730 0
Коментарі (0)

14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

175
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

5347
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1345
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1765
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2763 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1402

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

607

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

727

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1281

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1827
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1473
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1351
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1340
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3445
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7028
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1054
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44388
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35997 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

576
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

643
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

915
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

1001