Чутки, що буцімто розформовують Городенківську центральну районну лікарню, збурили мешканців краю неабияк: найперше — сам колектив, адже у сфері охорони здоров'я задіяно тисячну армію медиків та обслуговуючого персоналу.
Що вже й казати про населення: кого ж-бо втішить перспектива їхати за потреби до Снятинської, Коломийської чи Тлумацької медустанов. Зрештою, городенківська медицина завжди була на доброму рахунку, займаючи передові позиції на рівні області за більшістю показниками, і втрачати є що.
Та диму без вогню не буває, адже на рівні держави давно йшлося про реформування медичної галузі. Тож про те, як все-таки відбуватиметься цей процес, і які конкретно зміни відбудуться щодо охорони здоров'я в нашому краї, ми попросили розповісти першого заступника начальника головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації, голову депутатської комісії облради Миколу Олінійчука.
— Миколо Дмитровичу! Зміни в галузі охорони здоров'я, вочевидь, назріли давно, адже безперечними є погіршення стану здоров'я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, зменшення середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги, яку існуюча система охорони здоров'я задовольнити не в змозі.
— Городенківська районна рада прийняла торік Програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, підготовленими на основі кращого світового досвіду, лише розвиток цієї первинної ланки дасть змогу якісно змінити надання медичної допомоги населенню, істотно вплинути на поліпшення демографічної ситуації та досягнути справедливого й раціонального використання бюджетних коштів. У більшості держав світу на частку медико-санітарної допомоги припадає до дев'яноста відсотків загального обсягу медичних послуг, а чисельність лікарів загальної практики сімейної медицини складає чи не половину всіх ескулапів. Бо як було дотепер: не застосовувалися принципи комплексності та наступності в наданні медичної допомоги, не було достатньої уваги профілактиці захворювань та диспансеризації населення. Це призводило до того, що несвоєчасно виявляли хвороби та їх ускладнення, а отже, до збільшення потреби населення у спеціалізованій медичній допомозі, яка є дороговартісною.
— Що передбачається цією районною програмою?
— Планується вдосконалити нормативно-правову та науково-методичну бази діяльності закладів охорони здоров'я первинної ланки. Продовжуватиметься робота зі створення мережі амбулаторій сімейної медицини у населених пунктах через реорганізацію та перепрофілювання діючих закладів охорони здоров'я.
— Яких змін у галузі слід очікувати найближчим часом і конкретно — на рівні Гоороденківської районної лікарні?
— Насамперед авторитетно заявляю: пропоновані зміни не стосуватиметься якогось скорочення. Йдеться про створення центру первинної медико-санітарної допомоги, який охопить роботу ФАПів та сільських лікарських амбулаторій і частину районної поліклініки. Це забезпечить проведення цільових профоглядів, щеплень. Первинні обстеження медиками сімейної медицини сприятимуть виявленню захворювань і, за потреби, хворі скеровуватимуться до ЦРЛ чи до клінік третинної медичної допомоги (спеціалізованих центрів). Акцент робитиметься ж насамперед на пропаганду здорового способу життя. До честі керівництва як району, так і нашої ЦРЛ, певні напрацювання вже є. Вітаю рішення на рівні держави передати ФАПи у відання ЦРЛ і на баланс районів та міст, адже медицина — специфічна галузь, то ж нею мають управляти спеціалісти. Це дає змогу управляти первинною ланкою, бо іноді доходило до абсурду: як у селі захворіла фельдшерка чи подалася на заробітки, то не було кому замінити, позаяк її роботу оплачує місцева громада конкретного населеного пункту, пише Бріз.
