В гірських селах Прикарпаття оновлюють автобусні зупинки

 

У мальовничий краєвид карпатських полонин у селі Ілемні гармонійно вписалася так би мовити нова мала архітектурна форма. 

 

Міцні дерев’яні стовбури стали надійною опорою для дашка, який накриває собою зручну лавочку. Саме тут тепер захищені від дощу або палючого сонця очікуватимуть на маршрутні автобуси мешканці та гості села.

 

Освячення новозбудованої зупинки стало для селян урочистою подією. Місцевий священик отець Віталій, прочитавши відповідні молитви, окропив її святою водою. А почесне право перерізати традиційну червону стрічечку надали керівнику Благодійного фонду В’ячеславу Кредісову, саме якому ілемничани завдячують появою в селі благоустроєної зупинки. Вона не лише зробить зручнішим очікування на автобус, а й стане місцем затишного перепочинку для будь-кого, хто йтиме селом.

 

— Для нашого села цей благочинний дар не просто приємний, – каже мешканець Ілемні Михайло Гутак. – Маємо надію, що будівництво нової зупинки з легкої руки нашого спонсора стане початком вирішення інших проблем. Тут фактично кінцева зупинка, автобус розвертається та їде в зворотному напрямку, хоча дорога йде далі, до інших населених пунктів на Долинщину. Ми вже давно хочемо, щоб автобусний маршрут продовжили – це спростить поїздки селян у справах або до родичів, з’єднає тут два сусідні райони коротким шляхом. Щоправда, дорога у нас також потребує серйозного ремонту, а точніше будівництва.

 

Про це говорив із В’ячеславом Анатолійовичем і сільський голова Володимир Васильович Луцик. Чимало у селі важливих проблем, але, головне, є й бажання всією громадою долучитися до їх вирішення. От, наприклад, річечка прокладає собі шлях селом, однак у повінь вона набирає сили, а прокладена над нею труба забивається. Вода піднімається й затоплює ближні хати. Для того, аби запобігти цьому лихові, потрібно  звести міст – невеличкий, але надійний і такий, щоб його конструкція не заважала вільному проходу води. Сільській громаді самотужки цієї проблеми не вирішити, хоча практично кожен двір готовий зробити свій фінансовий внесок. Отож очільник Благодійного фонду обговорив із сільським головою можливість чергового спільного проекту, адже фонд завжди готовий піти назустріч й надати допомогу саме тим сільським громадам, які самі дбають про своє село.

 

А ще під час спілкування із селянами Ілемні, які були присутні на урочистій події, у В’ячеслава Кредісова народилася інша ідея. Місцеві ґаздині славляться своєю майстерністю у виготовленні особливого сиру, відмінного й від традиційних твердих сирів, і від бринзи. Називається він будз і виготовляється за особливою рецептурою, яку місцеві кулінарки передають з покоління в покоління. Отже пан В’ячеслав запропонував на День села, який буде у вересні, провести в Ілемні фестиваль сиру й запросити з інших сіл району, а, можливо, й з інших районів чи навіть областей майстрів виготовлення домашніх особливих сирів. Він пообіцяв, що забезпечить призові премії для переможців. Такий захід приверне увагу не  лише до смачного бойківського сиру, а й до району та села Ілемні зокрема, де вже саме місце розташування серед гірських  вершин на висоті понад 700 м над рівнем моря, свіже гірське повітря та мальовнича природа є найсприятливішими умовами для розвитку так званого «зеленого туризму».

 

Після приємного спілкування гостинні селяни ще раз подякували дорогому гостеві та побажали успіхів, і білий мікроавтобус із логотипом Благодійної фундації Кредісова вирушив у дорогу до звершення нових добрих справ. А найкращим підтвердженням потрібності збудованої в селі зупинки стала така картина. Бабця Настуня, яка, спираючись на коштур, прийшла на освячення зупинки й чесно відстояла на своїх стареньких хворих ногах усю урочисту процедуру, присіла на зупинці на лавочку в тіньочку перепочити й, про щось замислившись, задивилась на смарагдові полонини, що розкинулися довкола …


24.06.2012 2437 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2535
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1187
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1467 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2343
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3833
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2766

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

882

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2616

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

980

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1421
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2520
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2592
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3166
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19969
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1505
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21492
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9300 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

853
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

826
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1564
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1281
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1660