Юрій Дерев'янко: Євромайдан змінив ставлення європейців до України

 


Народний депутат Юрій Дерев'янко разом з мітингувальниками у неділю взяв участь у блокуванні під'їзних шляхів до основних адміністративних будівель в центрі Києва.

 

В неділю були заблоковані Кабінет Міністрів, Верховна Рада та Адміністрація Президента. Планується, що люди щодня будуть блокувати нову адмінбудівлю, доки владою не будуть виконані вимоги "Євромайдану".

 

За словами Дерев'янка, відповідні акції протесту здійснюються у мирний спосіб. На такі кроки, як зазначає народний депутат, люди пішли через ігнорування владою вимог "Євромайдану", інформує прес-служба нардепа.

 

Уже більше тижня на території містечка "Євромайдана" поряд з Будинком профспілок знаходиться приймальня депутата, куди він постійно навідується. Зокрема, тут він спілкується з людьми, які зараз відстоюють свої права, з журналістами та народними депутатами.

 

Дерев'янко наголошує, що українці вийшли відстоювати свої прагнення не за закликом політичних партій, а за власними переконаннями. Він також зазначає, що ті люди, які зараз знаходяться в Києві — на Майдані Незалежності та під адміністративними будівлями, і ті люди, які виходять на центральні площі в інших українських мстах, хочуть не змін облич на політичному п'єдесталі, а зміни системи. І Дерев'янко підтримує їх в цьому прагненні.

 

Про владу та її незговірливість

 "Всі чекають на реакцію Президента, тому що сьогодні ті речі, які він повинен зробити — це вимоги Майдану. Для початку він повинен покарати винних у побитті мирних демонстрантів та випустити тих активістів, яких сьогодні безпідставно кинули за грати. Правоохоронці, які перевищили свої службові обов'язки повинні бути покарані. Тільки після цього може розпочатися діалог".

 

"Влада не хоче йти на контакт. Поки що жодної реакції не було. Вони й надалі демонструють силу і повністю ігнорують позиції тих українців, які сьогодні зібралися на Євромайдані. А це ще більше підбурює населення на протест. Люди не хочуть жити в поліцейські державі з диктатором. Це шлях у небуття. Ніхто не хоче жити в державі, в якій правоохоронна система використовується не для захисту людей, а для того, щоб їх принижувати і гнобити".

 

Про небайдужість українців, зміну облич та бунт на кухні

 "Коли ми блокували Міністерство внутрішніх справ і Генеральну прокуратуру нам допомагали кияни. Місцеві жителі, які живуть поряд із цими адміністративними будівлями, виносили бутерброди, поїли мітингувальників чаєм, і просили не уходити. Це означає, що населення бачить кризу системи, яка зачепила уже всі прошарки нашого суспільства. В Києві біля Генеральної прокуратури та в урядових кварталах живуть заможні люди, як правило. І коли ці люди виходять і допомагають демонстрантам, це означає, що влада їх дістала".

 

"Це означає, що байдужих до того, що сьогодні відбувається в країні, залишилося небагато. Ніхто не лишається в стороні. Ті, хто не можуть прийти на Майдан, приносять сюди теплий одяг, продукти харчування, фінансово підтримують та й просто добрим словом".

 

"В українців є громадянська позиція і ми вийшли її відстоювати і захищати, не за закликом політичних партій, а за власними переконаннями. Всі існуючі політичні еліти повинні не тільки це розуміти, а й робити все для зміни існуючої системи. Ми будемо вимагати зміни системи а не облич. Саме завдяки Майдану цей шанс у нас зараз з'явився. Це не бунт на кухні, це масовий прояв прагнень людей, які хочуть жити в іншій країні.

 

Про тривалість протесту і ставлення європейських політиків

"Ми тільки розпочали цю боротьбу, і вона не може бути дводенною чи трьохденною, або п'ятиденною. Систему, з якою ми боремося, створювали роками. І для того, щоб покінчити з нею, потрібен не один день і навіть не один тиждень.

 

"Те, що уже відбулося, абсолютно змінило ставлення європейців, які сумнівалися, що Україна це європейська держава. Вони змінили своє ставлення до українців, тому що нічого подібного в жодній європейській країні у світі не відбувалося".

 

"Українці уже розуміють, що від них залежить їх майбутнє, і вони можуть на нього впливати. І не вдаючись до насильства, у мирний спосіб. І саме тому більшість європейських політиків сьогодні схвально відгукуються про український народ. Саме тому ми сьогодні маємо шанс на відновлення перемовин з Євросоюзом, але уже без цієї злочинної влади. Ті люди, які сьогодні тут зібралися, не допустять іншого сценарію, до якого схиляється нинішня влада чи Росія". 


09.12.2013 576 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1985
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1084
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1240
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1686
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2868 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3963

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1179

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

674

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

453

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1199
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5812
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5363
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10765 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1560
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1482
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7652
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1189
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15994
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

568
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1570
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2020
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1911