Юридичному інститутові ПНУ – 20!

 

Валентина Васильєва: Обличчя навчального закладу – його випускники.

 

20-ліття Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відзначатимуть невдовзі його професорсько-викладацький склад, студенти, випускники й загалом громадськість краю. Цей відомий та авторитетний на Івано-Франківщині й за її межами вищий навчальний заклад розпочинався в далекому 1992-му з правничого відділення при історичному факультеті названого ВНЗ. Відтоді він двічі міняв вивіску: спершу на «факультет», а відтак на «інститут». Однак це не були формальні перетворення – зміни назв свідчили про відповідне змістовне зростання, ускладнення внутрішньої структури навчального закладу. Як результат – нині в інституті діють наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, юридична клініка тощо. А вичерпніше про здобутки і перспективи вишу-ювіляра розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, завідувач кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.



- Пані Валентино, як би Ви одним словом підсумували 20-літній шлях ВНЗ, котрий очолюєте, що б виділили як основне?



Головне, що відбулося наше становлення не лише де-юре, а й де-факто. Причому Прикарпатський юридичний інститут нині знаний в Україні своєю самобутністю: працівниками-особистостями, відповідними зв’язками, іміджем,  Коли спілкуєшся з колегами з різних ВНЗ України, давніших від нашого, й тебе ідентифікують саме з Прикарпатським юридичним, то безумовно приємно, що нам вдалося за такий порівняно короткий час досягти належної популярності, що нас образно кажучи, впізнають здалека.



- Водночас інститут ще досить молодий як на ті досягнення зокрема в кадровому забезпеченні, про які схвально відгукуються компетентні в таких справах фахівці. Чим саме тут можете похвалитися?



Одним з основних здобутків інституту стало зростання його наукового потенціалу, створення умов для розвитку наукової діяльності. Маю на увазі не лише те, що в нас працюють добре вишколені викладачі, доценти і професори, що при навчальному закладові діє аспірантура, а й те, що наші аспіранти мають змогу захищати дисертації у стінах альма-матер. Фактично інститут сам забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких його й закінчувала. Однак не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку. А маємо нові й дуже важливі починання, які дозволяють далі рухатися вперед і відкривають перед викладачами та студентами широкі перспективи. Один із таких векторів – партнерство з університетами інших країн. Скажімо, нині співпрацюємо з Колорадським університетом (США) в галузі екології. Зокрема наші викладачі спільно з професорами цього ВНЗ виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства щодо вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.



Ще одним з найважливіших наших досягнень стало співробітництво з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями, сприяють у виданні потрібної нам наукової літератури. Маємо вже низку таких договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс груп», що, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Звичайно, найголовніше, що ці компанії допомагають нашим студентам підготуватися до самостійної правничої діяльності шляхом практичної участі в їхній роботі. Тому наші випускники – це вже юристи, які не лише бачили первинні процесуальні документи, а й самі їх складали.



- А «підтримують власними стипендіями» вони всіх ваших студентів?



Ні, а лише тих, у кого належний рейтинг. У цьому зв’язку ми навіть розробили положення про рейтинг студента. Його визначає не лише успішність у навчанні, а й те, наскільки студент активний в науковій діяльності та у громадському житті, зокрема чи то в студентському самоврядуванні, чи у спортивних змаганнях, творчих гуртках тощо. Це все сукупно й дає загальну картину активності студента. І  найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії, найвища з яких сягає 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до них здебільшого студентів, які навчаються на комерційній формі навчання. Оскільки «державники» отримують стипендію від держави, то ми прагнемо цим стимулювати до навчання також платників, щоби серед них не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.



- Що дає випускникам юридичного практика «подвійних дипломів», яку інститут недавно започаткував спільно з Краківською академією?


Річ у тім, що після завершення бакалавратської підготовки в інституті, всі охочі студенти можуть продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю «Судове управління». Тобто вони одночасно здобувають магістерські дипломи як Юридичного інституту, так і Краківської академії. Інакше кажучи – отримують і вітчизняний диплом, і документ європейського взірця, який визнають у всьому світі. Це дає їм можливість працювати в Україні або ж влаштуватися на роботу за кордоном як спеціалістам із дипломом престижного ВНЗ країни ЄС.



- Наскільки відомо, кульмінацією ювілейних урочистостей у Юридичному стане вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для інституту, чиї імена відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Кого б Ви назвали з таких випускників?



До 20-річчя ми якраз започаткували проект «Відомі правники Прикарпатської юридичної школи». Наразі ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Прикарпатський юридичний, тож у комплектування відповідного стенду з фотографіями ще не завершено. Проте чимало імен уже знає, мабуть, кожен. Зокрема це – голова ОДА Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії «Моріс Груп» Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Без перебільшення, найкращі випускники Юридичного формують іміджеве обличчя навчального закладу. Це стосується не тільки тих, котрі вже покинули його стіни, а й тих, хто ще лише, можливо, обирає прикарпатську правничу школу для здобуття фаху.



- Цього року, як подейкують, зменшать обсяги держзамовлення на спеціальність юриста. Крім того, збільшиться зі 124 до 140 прохідна кількість балів у сертифікаті з історії України як профільного для правничих спеціальностей предмету. Як це відіб’ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?



Я сподіваюся, що нам, навпаки, навіть збільшать державне замовлення. Що ж до зростання кількості балів… Мені імпонує думка міністра освіти і науки, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту та відроджувати престижність навчання у вишах. Адже не обов’язково мають отримувати вищу освіту всі з тих, хто спроможний заплатити за її здобуття. Таке рішення, звісно, може болісно вдарити по певних навчальних закладах. Але думаю, що ті ВНЗ, які мають гарну базу і дають студентам варітсні наукові та практичні знання, не відчують браку вступників.



Я не боюся за цьогорічний набір до Юридичного. Впродовж усіх років ми набирали повний ліцензований обсяг – 150 осіб із 800–900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників 2011-го нам вдалося істотно розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то нині тут навчаються й тернополяни, львів’яни, закарпатці, хмельничани. Є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Й особливо приємно, що це ті регіони, де є свої ВНЗ, в яких готують юристів.


15.06.2012 1306 1
Коментарі (1)

Гість 2012.09.20, 10:39
Звучить красиво, але на практиці все дуже вже непрозоро
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1205
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1854 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1135
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3715
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3415 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2770 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

364

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

479

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1023

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1089
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1116
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

809
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6625
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

757
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44086
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3405
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35745 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

269
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

413
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

688
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

769