Юридичному інститутові ПНУ – 20!

 

Валентина Васильєва: Обличчя навчального закладу – його випускники.

 

20-ліття Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відзначатимуть невдовзі його професорсько-викладацький склад, студенти, випускники й загалом громадськість краю. Цей відомий та авторитетний на Івано-Франківщині й за її межами вищий навчальний заклад розпочинався в далекому 1992-му з правничого відділення при історичному факультеті названого ВНЗ. Відтоді він двічі міняв вивіску: спершу на «факультет», а відтак на «інститут». Однак це не були формальні перетворення – зміни назв свідчили про відповідне змістовне зростання, ускладнення внутрішньої структури навчального закладу. Як результат – нині в інституті діють наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, юридична клініка тощо. А вичерпніше про здобутки і перспективи вишу-ювіляра розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, завідувач кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.



- Пані Валентино, як би Ви одним словом підсумували 20-літній шлях ВНЗ, котрий очолюєте, що б виділили як основне?



Головне, що відбулося наше становлення не лише де-юре, а й де-факто. Причому Прикарпатський юридичний інститут нині знаний в Україні своєю самобутністю: працівниками-особистостями, відповідними зв’язками, іміджем,  Коли спілкуєшся з колегами з різних ВНЗ України, давніших від нашого, й тебе ідентифікують саме з Прикарпатським юридичним, то безумовно приємно, що нам вдалося за такий порівняно короткий час досягти належної популярності, що нас образно кажучи, впізнають здалека.



- Водночас інститут ще досить молодий як на ті досягнення зокрема в кадровому забезпеченні, про які схвально відгукуються компетентні в таких справах фахівці. Чим саме тут можете похвалитися?



Одним з основних здобутків інституту стало зростання його наукового потенціалу, створення умов для розвитку наукової діяльності. Маю на увазі не лише те, що в нас працюють добре вишколені викладачі, доценти і професори, що при навчальному закладові діє аспірантура, а й те, що наші аспіранти мають змогу захищати дисертації у стінах альма-матер. Фактично інститут сам забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких його й закінчувала. Однак не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку. А маємо нові й дуже важливі починання, які дозволяють далі рухатися вперед і відкривають перед викладачами та студентами широкі перспективи. Один із таких векторів – партнерство з університетами інших країн. Скажімо, нині співпрацюємо з Колорадським університетом (США) в галузі екології. Зокрема наші викладачі спільно з професорами цього ВНЗ виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства щодо вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.



Ще одним з найважливіших наших досягнень стало співробітництво з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями, сприяють у виданні потрібної нам наукової літератури. Маємо вже низку таких договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс груп», що, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Звичайно, найголовніше, що ці компанії допомагають нашим студентам підготуватися до самостійної правничої діяльності шляхом практичної участі в їхній роботі. Тому наші випускники – це вже юристи, які не лише бачили первинні процесуальні документи, а й самі їх складали.



- А «підтримують власними стипендіями» вони всіх ваших студентів?



Ні, а лише тих, у кого належний рейтинг. У цьому зв’язку ми навіть розробили положення про рейтинг студента. Його визначає не лише успішність у навчанні, а й те, наскільки студент активний в науковій діяльності та у громадському житті, зокрема чи то в студентському самоврядуванні, чи у спортивних змаганнях, творчих гуртках тощо. Це все сукупно й дає загальну картину активності студента. І  найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії, найвища з яких сягає 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до них здебільшого студентів, які навчаються на комерційній формі навчання. Оскільки «державники» отримують стипендію від держави, то ми прагнемо цим стимулювати до навчання також платників, щоби серед них не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.



- Що дає випускникам юридичного практика «подвійних дипломів», яку інститут недавно започаткував спільно з Краківською академією?


Річ у тім, що після завершення бакалавратської підготовки в інституті, всі охочі студенти можуть продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю «Судове управління». Тобто вони одночасно здобувають магістерські дипломи як Юридичного інституту, так і Краківської академії. Інакше кажучи – отримують і вітчизняний диплом, і документ європейського взірця, який визнають у всьому світі. Це дає їм можливість працювати в Україні або ж влаштуватися на роботу за кордоном як спеціалістам із дипломом престижного ВНЗ країни ЄС.



- Наскільки відомо, кульмінацією ювілейних урочистостей у Юридичному стане вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для інституту, чиї імена відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Кого б Ви назвали з таких випускників?



До 20-річчя ми якраз започаткували проект «Відомі правники Прикарпатської юридичної школи». Наразі ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Прикарпатський юридичний, тож у комплектування відповідного стенду з фотографіями ще не завершено. Проте чимало імен уже знає, мабуть, кожен. Зокрема це – голова ОДА Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії «Моріс Груп» Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Без перебільшення, найкращі випускники Юридичного формують іміджеве обличчя навчального закладу. Це стосується не тільки тих, котрі вже покинули його стіни, а й тих, хто ще лише, можливо, обирає прикарпатську правничу школу для здобуття фаху.



- Цього року, як подейкують, зменшать обсяги держзамовлення на спеціальність юриста. Крім того, збільшиться зі 124 до 140 прохідна кількість балів у сертифікаті з історії України як профільного для правничих спеціальностей предмету. Як це відіб’ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?



Я сподіваюся, що нам, навпаки, навіть збільшать державне замовлення. Що ж до зростання кількості балів… Мені імпонує думка міністра освіти і науки, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту та відроджувати престижність навчання у вишах. Адже не обов’язково мають отримувати вищу освіту всі з тих, хто спроможний заплатити за її здобуття. Таке рішення, звісно, може болісно вдарити по певних навчальних закладах. Але думаю, що ті ВНЗ, які мають гарну базу і дають студентам варітсні наукові та практичні знання, не відчують браку вступників.



Я не боюся за цьогорічний набір до Юридичного. Впродовж усіх років ми набирали повний ліцензований обсяг – 150 осіб із 800–900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників 2011-го нам вдалося істотно розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то нині тут навчаються й тернополяни, львів’яни, закарпатці, хмельничани. Є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Й особливо приємно, що це ті регіони, де є свої ВНЗ, в яких готують юристів.


15.06.2012 1082 1
Коментарі (1)

Гість 2012.09.20, 10:39
Звучить красиво, але на практиці все дуже вже непрозоро
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1181
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2508
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2105
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2158
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6523 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2446 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

330

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1138

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1271

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1390
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

266
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

580
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

2056
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26505
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

546
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10454 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

8004
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

529
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

397
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

540
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

617
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1570