Юридичному інститутові ПНУ – 20!

 

Валентина Васильєва: Обличчя навчального закладу – його випускники.

 

20-ліття Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відзначатимуть невдовзі його професорсько-викладацький склад, студенти, випускники й загалом громадськість краю. Цей відомий та авторитетний на Івано-Франківщині й за її межами вищий навчальний заклад розпочинався в далекому 1992-му з правничого відділення при історичному факультеті названого ВНЗ. Відтоді він двічі міняв вивіску: спершу на «факультет», а відтак на «інститут». Однак це не були формальні перетворення – зміни назв свідчили про відповідне змістовне зростання, ускладнення внутрішньої структури навчального закладу. Як результат – нині в інституті діють наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, юридична клініка тощо. А вичерпніше про здобутки і перспективи вишу-ювіляра розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, завідувач кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.



- Пані Валентино, як би Ви одним словом підсумували 20-літній шлях ВНЗ, котрий очолюєте, що б виділили як основне?



Головне, що відбулося наше становлення не лише де-юре, а й де-факто. Причому Прикарпатський юридичний інститут нині знаний в Україні своєю самобутністю: працівниками-особистостями, відповідними зв’язками, іміджем,  Коли спілкуєшся з колегами з різних ВНЗ України, давніших від нашого, й тебе ідентифікують саме з Прикарпатським юридичним, то безумовно приємно, що нам вдалося за такий порівняно короткий час досягти належної популярності, що нас образно кажучи, впізнають здалека.



- Водночас інститут ще досить молодий як на ті досягнення зокрема в кадровому забезпеченні, про які схвально відгукуються компетентні в таких справах фахівці. Чим саме тут можете похвалитися?



Одним з основних здобутків інституту стало зростання його наукового потенціалу, створення умов для розвитку наукової діяльності. Маю на увазі не лише те, що в нас працюють добре вишколені викладачі, доценти і професори, що при навчальному закладові діє аспірантура, а й те, що наші аспіранти мають змогу захищати дисертації у стінах альма-матер. Фактично інститут сам забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких його й закінчувала. Однак не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку. А маємо нові й дуже важливі починання, які дозволяють далі рухатися вперед і відкривають перед викладачами та студентами широкі перспективи. Один із таких векторів – партнерство з університетами інших країн. Скажімо, нині співпрацюємо з Колорадським університетом (США) в галузі екології. Зокрема наші викладачі спільно з професорами цього ВНЗ виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства щодо вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.



Ще одним з найважливіших наших досягнень стало співробітництво з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями, сприяють у виданні потрібної нам наукової літератури. Маємо вже низку таких договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс груп», що, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Звичайно, найголовніше, що ці компанії допомагають нашим студентам підготуватися до самостійної правничої діяльності шляхом практичної участі в їхній роботі. Тому наші випускники – це вже юристи, які не лише бачили первинні процесуальні документи, а й самі їх складали.



- А «підтримують власними стипендіями» вони всіх ваших студентів?



Ні, а лише тих, у кого належний рейтинг. У цьому зв’язку ми навіть розробили положення про рейтинг студента. Його визначає не лише успішність у навчанні, а й те, наскільки студент активний в науковій діяльності та у громадському житті, зокрема чи то в студентському самоврядуванні, чи у спортивних змаганнях, творчих гуртках тощо. Це все сукупно й дає загальну картину активності студента. І  найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії, найвища з яких сягає 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до них здебільшого студентів, які навчаються на комерційній формі навчання. Оскільки «державники» отримують стипендію від держави, то ми прагнемо цим стимулювати до навчання також платників, щоби серед них не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.



- Що дає випускникам юридичного практика «подвійних дипломів», яку інститут недавно започаткував спільно з Краківською академією?


Річ у тім, що після завершення бакалавратської підготовки в інституті, всі охочі студенти можуть продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю «Судове управління». Тобто вони одночасно здобувають магістерські дипломи як Юридичного інституту, так і Краківської академії. Інакше кажучи – отримують і вітчизняний диплом, і документ європейського взірця, який визнають у всьому світі. Це дає їм можливість працювати в Україні або ж влаштуватися на роботу за кордоном як спеціалістам із дипломом престижного ВНЗ країни ЄС.



- Наскільки відомо, кульмінацією ювілейних урочистостей у Юридичному стане вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для інституту, чиї імена відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Кого б Ви назвали з таких випускників?



До 20-річчя ми якраз започаткували проект «Відомі правники Прикарпатської юридичної школи». Наразі ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Прикарпатський юридичний, тож у комплектування відповідного стенду з фотографіями ще не завершено. Проте чимало імен уже знає, мабуть, кожен. Зокрема це – голова ОДА Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії «Моріс Груп» Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Без перебільшення, найкращі випускники Юридичного формують іміджеве обличчя навчального закладу. Це стосується не тільки тих, котрі вже покинули його стіни, а й тих, хто ще лише, можливо, обирає прикарпатську правничу школу для здобуття фаху.



- Цього року, як подейкують, зменшать обсяги держзамовлення на спеціальність юриста. Крім того, збільшиться зі 124 до 140 прохідна кількість балів у сертифікаті з історії України як профільного для правничих спеціальностей предмету. Як це відіб’ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?



Я сподіваюся, що нам, навпаки, навіть збільшать державне замовлення. Що ж до зростання кількості балів… Мені імпонує думка міністра освіти і науки, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту та відроджувати престижність навчання у вишах. Адже не обов’язково мають отримувати вищу освіту всі з тих, хто спроможний заплатити за її здобуття. Таке рішення, звісно, може болісно вдарити по певних навчальних закладах. Але думаю, що ті ВНЗ, які мають гарну базу і дають студентам варітсні наукові та практичні знання, не відчують браку вступників.



Я не боюся за цьогорічний набір до Юридичного. Впродовж усіх років ми набирали повний ліцензований обсяг – 150 осіб із 800–900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників 2011-го нам вдалося істотно розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то нині тут навчаються й тернополяни, львів’яни, закарпатці, хмельничани. Є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Й особливо приємно, що це ті регіони, де є свої ВНЗ, в яких готують юристів.


15.06.2012 1234 1
Коментарі (1)

Гість 2012.09.20, 10:39
Звучить красиво, але на практиці все дуже вже непрозоро
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

922 1
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

818
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1632
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2268
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4244 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3249

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

235

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

470

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

412

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

877
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

653
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

694
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

979
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1106
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

692
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6277
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1768
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31787 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1577
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

782 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

742