Юридичному інститутові ПНУ – 20!

 

Валентина Васильєва: Обличчя навчального закладу – його випускники.

 

20-ліття Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відзначатимуть невдовзі його професорсько-викладацький склад, студенти, випускники й загалом громадськість краю. Цей відомий та авторитетний на Івано-Франківщині й за її межами вищий навчальний заклад розпочинався в далекому 1992-му з правничого відділення при історичному факультеті названого ВНЗ. Відтоді він двічі міняв вивіску: спершу на «факультет», а відтак на «інститут». Однак це не були формальні перетворення – зміни назв свідчили про відповідне змістовне зростання, ускладнення внутрішньої структури навчального закладу. Як результат – нині в інституті діють наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, юридична клініка тощо. А вичерпніше про здобутки і перспективи вишу-ювіляра розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, завідувач кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.



- Пані Валентино, як би Ви одним словом підсумували 20-літній шлях ВНЗ, котрий очолюєте, що б виділили як основне?



Головне, що відбулося наше становлення не лише де-юре, а й де-факто. Причому Прикарпатський юридичний інститут нині знаний в Україні своєю самобутністю: працівниками-особистостями, відповідними зв’язками, іміджем,  Коли спілкуєшся з колегами з різних ВНЗ України, давніших від нашого, й тебе ідентифікують саме з Прикарпатським юридичним, то безумовно приємно, що нам вдалося за такий порівняно короткий час досягти належної популярності, що нас образно кажучи, впізнають здалека.



- Водночас інститут ще досить молодий як на ті досягнення зокрема в кадровому забезпеченні, про які схвально відгукуються компетентні в таких справах фахівці. Чим саме тут можете похвалитися?



Одним з основних здобутків інституту стало зростання його наукового потенціалу, створення умов для розвитку наукової діяльності. Маю на увазі не лише те, що в нас працюють добре вишколені викладачі, доценти і професори, що при навчальному закладові діє аспірантура, а й те, що наші аспіранти мають змогу захищати дисертації у стінах альма-матер. Фактично інститут сам забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких його й закінчувала. Однак не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку. А маємо нові й дуже важливі починання, які дозволяють далі рухатися вперед і відкривають перед викладачами та студентами широкі перспективи. Один із таких векторів – партнерство з університетами інших країн. Скажімо, нині співпрацюємо з Колорадським університетом (США) в галузі екології. Зокрема наші викладачі спільно з професорами цього ВНЗ виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства щодо вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.



Ще одним з найважливіших наших досягнень стало співробітництво з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями, сприяють у виданні потрібної нам наукової літератури. Маємо вже низку таких договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс груп», що, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Звичайно, найголовніше, що ці компанії допомагають нашим студентам підготуватися до самостійної правничої діяльності шляхом практичної участі в їхній роботі. Тому наші випускники – це вже юристи, які не лише бачили первинні процесуальні документи, а й самі їх складали.



- А «підтримують власними стипендіями» вони всіх ваших студентів?



Ні, а лише тих, у кого належний рейтинг. У цьому зв’язку ми навіть розробили положення про рейтинг студента. Його визначає не лише успішність у навчанні, а й те, наскільки студент активний в науковій діяльності та у громадському житті, зокрема чи то в студентському самоврядуванні, чи у спортивних змаганнях, творчих гуртках тощо. Це все сукупно й дає загальну картину активності студента. І  найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії, найвища з яких сягає 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до них здебільшого студентів, які навчаються на комерційній формі навчання. Оскільки «державники» отримують стипендію від держави, то ми прагнемо цим стимулювати до навчання також платників, щоби серед них не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.



- Що дає випускникам юридичного практика «подвійних дипломів», яку інститут недавно започаткував спільно з Краківською академією?


Річ у тім, що після завершення бакалавратської підготовки в інституті, всі охочі студенти можуть продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю «Судове управління». Тобто вони одночасно здобувають магістерські дипломи як Юридичного інституту, так і Краківської академії. Інакше кажучи – отримують і вітчизняний диплом, і документ європейського взірця, який визнають у всьому світі. Це дає їм можливість працювати в Україні або ж влаштуватися на роботу за кордоном як спеціалістам із дипломом престижного ВНЗ країни ЄС.



- Наскільки відомо, кульмінацією ювілейних урочистостей у Юридичному стане вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для інституту, чиї імена відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Кого б Ви назвали з таких випускників?



До 20-річчя ми якраз започаткували проект «Відомі правники Прикарпатської юридичної школи». Наразі ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Прикарпатський юридичний, тож у комплектування відповідного стенду з фотографіями ще не завершено. Проте чимало імен уже знає, мабуть, кожен. Зокрема це – голова ОДА Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії «Моріс Груп» Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Без перебільшення, найкращі випускники Юридичного формують іміджеве обличчя навчального закладу. Це стосується не тільки тих, котрі вже покинули його стіни, а й тих, хто ще лише, можливо, обирає прикарпатську правничу школу для здобуття фаху.



- Цього року, як подейкують, зменшать обсяги держзамовлення на спеціальність юриста. Крім того, збільшиться зі 124 до 140 прохідна кількість балів у сертифікаті з історії України як профільного для правничих спеціальностей предмету. Як це відіб’ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?



Я сподіваюся, що нам, навпаки, навіть збільшать державне замовлення. Що ж до зростання кількості балів… Мені імпонує думка міністра освіти і науки, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту та відроджувати престижність навчання у вишах. Адже не обов’язково мають отримувати вищу освіту всі з тих, хто спроможний заплатити за її здобуття. Таке рішення, звісно, може болісно вдарити по певних навчальних закладах. Але думаю, що ті ВНЗ, які мають гарну базу і дають студентам варітсні наукові та практичні знання, не відчують браку вступників.



Я не боюся за цьогорічний набір до Юридичного. Впродовж усіх років ми набирали повний ліцензований обсяг – 150 осіб із 800–900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників 2011-го нам вдалося істотно розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то нині тут навчаються й тернополяни, львів’яни, закарпатці, хмельничани. Є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Й особливо приємно, що це ті регіони, де є свої ВНЗ, в яких готують юристів.


15.06.2012 1386 1
Коментарі (1)

Гість 2012.09.20, 10:39
Звучить красиво, але на практиці все дуже вже непрозоро
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

361
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1607
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1384
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1271
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1215
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7321

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

370

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

504

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

736

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1775
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

144
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1220
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

710
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

149
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1383
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

972
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1524 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

319
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

381
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1181
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1474
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

959