Україну об’єднує ненависть до Януковича

 

 

Шевченківські дні. Все нормально, і я не те щоби проти. Але трохи втомлює, коли одне і теж. Навіть якщо приємно. Любити Україну треба, але не час від часу і не регулярно. От я регулярно ходжу на роботу, або час від часу – в кіно. Перше – бо треба, друге – а чому б ні? Тоді як Україну треба любити безперервно. Бо ж любити «час від часу» звучить трохи вульгарно і вже зовсім про іншу «любов» ідеться.

А наші владці розпинаються у голослівних промовах і б’ють себе кулаками в груди. А на грудях вишиванки, які також вдягаються «час від часу». Один із таких часів – саме Шевченківські дні. Тарас нібито й не винен, бо був нормальним хлопом, писав файні вірші та любив Україну свою. Крім того, знав ощадливість у слові, бо літературний доробок не такий вже й великий за обсягом. Кілька років тому вийшло повне зібрання його творів в одному томі. Натомість, коли приходить день його народження, вже не кажучи про день смерті, то говорять, аби говорилося. Пам’ятники поетові по всій Україні стали місцями словесного випорожнення. Промовці, з року в рік, повторюють одні й ті ж фрази, говорячи про велич Кобзаря. Великий, то великий, ясно що великий, але ж у стрічках новин насправді йдеться не про Шевченка, а про те, що його пам’ять вшанував той чи той чиновник – квітчастим вінком і цитатою з хрестоматійного «Заповіту». От і думаю, це ж треба так зневажати Україну, щоб любити її «час від часу»!

Та не про самого лише Шевченка мова, і не про покладачів вінків, хоч, якоюсь мірою таки про них. Це якщо саме їх вважати (вже вибачте за слово) українською елітою. Бо недавно в Івано-Франківську була про це бесіда. Відомий львівський історик Ярослав Грицак розповідав у кав’ярні «Говорить Івано-Франківськ» про чинники об’єднання українського народу. Файно розповідав, аж вухові мило. Але спочатку про еліту. За словами гостя, українська еліта провінційна. І це не образа, а констатація факту. Саме через таку еліту сталася біда, що не вийшло щастя з правління Вік­тора Ющенка.

Як знаємо, Ющенко – непоганий макроекономіст, але велика іронія полягає в тому, що, прийшовши до влади, він почав займатися історією. Зламав правила гри, коли фахівець може швидко розвинути свою справу. Себто, макроекономіст має займатися макроекономікою. Але: ще з кінця 1990-х років Ющенка готували до президентства, ним займалася україномовна інтелігенція. Щоб ви не сумнівалися, Грицак знає цих людей, і вони самі йому про це розповідали. А все діялося таким чином, що організовувалися всілякі зустрічі-обговорення, куди запрошували й Віктора Ющенка, і він собі сидів у куточку та записував, аби знав, що потім говорити. А інтелігенція готувала і переготувала, бо на тих зустрічах багато говорили про історію та мову. От де прокол стався, а не в гризні з Юлією Ти­мошенко, і не в прем’єрстві Януковича. Але можу вас заспокоїти, бо, як вдалося вивідати у Грицака, зараз ці люди вже нікого не готують, бо багато з них померло. І це не смішно, бо то були талановиті біологи й фізики.

А от щодо об’єднання, то треба сказати, що Україна вже об’єднана у багатьох аспектах. Перш за все, є загальна рамка – наша держава існує вже понад 20 років, і сам факт її існування означає, що все добре. Хто не вірить, хай подивиться на сайт Інституту Разумкова. Там 20 років роблять опитування, аналогічне до референдуму 1 грудня 1991 року, мовляв, чи Україна має ставати незалежною державою? І це опитування показує, що протягом цих літ, коли б цей референдум не робили, результат був би такий, що більшість українців хочуть, аби Україна залишалася самостійною. Тому це вже є консенсус, і не треба багато розводитися.

Крім того, з’явилися нові об’єднувальні риси: більшість українців вважає себе патріотами України та каже, що навіть готова йти воювати, якби була така війна. Певна річ, вони так мовлять, щоб гарно виглядати, бо їм це подобається, але, якщо любов до України є позитивною рисою, то це вже файно.

Проте, очевидно, що Україну не об’єднають історія та мова. Грицак узагалі говорить, аби про це забули та й не парилися. Однак, він не має на увазі, що історія та мова нас роз’єднають. В останні роки в Україні намітилися острівці згоди щодо пам’яті. От, скажімо, в кінці 1980-х був заборонений Грушевський. Навіть згадка про нього. «Коли я починав писати дисертацію, – повідав Ярослав Грицак, – то мені казали, що єдине, чого не можна робити, так це згадувати Грушевського. Навіть якщо критикуєш».

Що ж сталося за 20 років? Грушевський зараз висить у кабінеті кожного нашого великого діяча, і ввійшов він так, що мало хто це помітив. І сьогодні з тим, що він – батько української держави, ніхто не сперечається від Луганська до Львова.

Найцікавіший приклад щодо пам’яті, який стався в останні роки – консенсус щодо голоду. Це якраз, значною мірою, досягнення політики Ющенка. Українці згодилися, що голодомор був і що він був спровокований Кремлем. А найважливіше – він був геноцидом. Дослідження 2010 року показують, що з цим погодився навіть Донбас…

Щодо мови, то Україна швидше стане трьохмовною, ніж одномовною. Це означає, що українці, з різних причин, мають активно навчитися говорити англійською, зокрема й тому, що на це є згода всього суспільства. А вивчення англійської вириває нас із «руського міра» і вводить у цілком іншу сферу.

А що найважливіше, нас усіх зараз об’єднує ненависть до Януковича, і це – загальноукраїнське явище. Рівень непопулярності цього режиму просто таки зашкалює. Причому, по всій території України, через що маємо велике піднесення революційних настроїв, і воно навіть вище, ніж було у 2004 році. Хоча, це не означає, що народ вийде на вулиці, бо настрої є, а надвір люди не хочуть. Хіба потепліє.

 

 Репортер


16.03.2012 Василь Карп'юк 1886 1
02.11.2024
Тетяна Дармограй

Про службу в АТО/ООС, перший день повномасштабного нападу, найважчий бій, одруження під час війни та що зробить першим після перемоги України, Артем Ткаченко розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1623
28.10.2024
Олег Головенський

Коли у своїй перевиборчій компанії Дональд Трамп успішно використав фактор криптовалют (а в США з 336 мільйонів американців, за різними оцінками, ними володіють від 50 до 100 мільйонів — тобто чи не кожна родина), то це значно додало як рейтингу кандидату в президенти, так і цікавості до теми головної криптовалюти – біткоїна, який ще називають «цифровим золотом».  

1085
19.10.2024
Микола Сторожовий

600 мільйонів гривень — саме стільки Івано-Франківська громада спрямувала на підтримку захисників у 2024 році. На що насправді спрямували ці 600 мільйонів і яку допомогу можуть отримати військовослужбовці, ветерани та їхні родини в Івано-Франківську?

1434
11.10.2024
Вікторія Матіїв

Про роботу поліціянтів під час повномасштабної війни, найчастіші правопорушення, патрулювання із працівниками ТЦК та СП та ситуацію зі зброєю і наркотиками, дізнавалась журналістка Фіртки.

5020 16
07.10.2024
Тетяна Сорока

Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мету встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.

3543
04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

7731 7

Багато можна зробити завдяки слову: надихнути, підтримати, захистити, навчити, але так само і принизити, образити, вбити. Особисто мене дивує той факт наскільки широко розповсюджена нецензурна лексика серед дітей. 

312

У статті розглядається бездіяльність окремих посадових осіб щодо подолання корупції в Україні, яка має руйнівні наслідки у безпековому напрямку. 

532

Російські історики вважають Одесу російським містом, оскільки, за їх твердженням, місто було засноване російською імператрицею Єкатєріною II.  Їм і в голову не приходить той факт, що заснування міста, і зміна його назви – це різні речі.

938

Дискурс Гіпермодерну спирається на уподобання та смаки багатомільйонних «мережевих» мас, а не на естетичні ігри еліт, як дідусь-Постмодерн. Відповідно, культурні, мистецькі, політичні, тусовкові та комунікаційні практики Гіпермодерну більш «плебейські» та більш розраховані на швидку емоційну реакцію.

632
11.11.2024

Поточний рік був кращим для аграрної сфери на Івано-Франківщині, ніж попередні. У порівнянні з 2023 роком (129,6 гектара) — цьогоріч посівні площі збільшили на 45 відсотків.  

229
06.11.2024

Зовсім скоро настане зима, а це значить, що зараз потрібно максимально запастися вітамінами та мікроелементами.  

13934
01.11.2024

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

589
09.11.2024

Дев'ятого листопада свій 65-літній ювілей відзначає Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

3820
04.11.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

1397
31.10.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

9052 4
26.10.2024

Гелловін відзначають 31 жовтня. Це свято передує Дню всіх святих, який відзначають 1 листопада.  

8517 1
09.11.2024

Восьмого листопада в Івано-Франківську презентували кінострічку "Буча".  

357
08.11.2024

З моменту липневого саміту Європейської політичної спільноти (ЄПС) відбулася значна ескалація війни з боку Росії – залучення північнокорейських військ.  

215 1
05.11.2024

Шестеро громадян Діксвіл Нотча, віддаленого некорпорованого містечка в північній частині штату Нью-Гемпшир, віддали свої голоси на виборах президента США на дільниці опівночі.

395
30.10.2024

Верховна Рада 29 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №11225 щодо вдосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи.  

1177
29.10.2024

Поїздка генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша в Казань на зібрання лідерів БРІКС викликала бурхливу критику з боку України та її союзників.  

869