Україна займає 44 позицію в рейтингу глобалізації світових економік

 

Україна займає 44 позицію в рейтингу глобалізації світових економік з 60 країн, повідомили Корреспондент.biz в компанії Ernst & Young.

 

У представленому сьогодні на 42 Всесвітньому економічному форумі в Давосі звіті говориться, що, незважаючи на невизначеність прогнозів подальшого розвитку ситуації у світовій економіці, в більшості з 60 провідних країн світу, яким досі вдавалося утримуватися від протекціонізму, тривають глобалізаційні процеси.



Україна займає 44 місце в загальному індексі. Торгівля є її сильною категорією: показник відкритості для торгівлі вищий середнього, а також високий відсоток торгових надходжень (експорт + імпорт) до ВВП (111%, тоді як середній показник в індексі становить 99%). Проте позитивний ефект від цих двох показників нівелює оцінка "нижче середнього" щодо тарифних і нетарифних бар'єрів, зручності для міжнародної торгівлі і розрахункових обмежень.



Варто зазначити також, що третій рік поспіль Україна займає 44 місце в загальному рейтингу. З 2010 по 2011 рік кількість користувачів широкосмугового доступу збільшилася з 5,8 до 7,4 (на 100 осіб), відсоток торгових надходжень (експорт + імпорт) до ВВП зріс зі 103% до 111%, показник туризму (внутрішній і зовнішній, в розрахунку на 1000 осіб населення), з 863 до 938.


У Ernst & Young нагадали також, що в 1995 році Україна зайняла 58-е місце і поступово піднімається в рейтингу, займаючи зараз 44 позицію. Показники, які поліпшилися за період з 1995 по 2011 роки: приріст прямих інвестицій (внутрішніх і зовнішніх, % ВВП) з 0,7% (при середньому показнику для індексу 3,6%) до 4,1% (при середньому показнику 4,5%), розвиток туризму (внутрішній і зовнішній, у розрахунку на 1000 осіб населення), з 202 (при середньому показнику 857) до 938 (при середньому показнику 1308).


Експерти зазначають, що позитивним фактором для України є загальний обсяг торгівельних надходжень (експорт + імпорт) у % ВВП, який з 1995 року залишається на рівні вище середнього за індексом. У той же час, рівень проникнення широкосмугового зв'язку та інтернету залишався нижче середнього показника в індексі, хоча і зростав досить швидкими темпами.

Проте 90% керівників компаній очікують посилення протекціоністських заходів у тому випадку, якщо світову економіку накриє друга хвиля кризи.


У той час як за прогнозами Ernst & Young в 2012 році приріст глобального ВВП складе лише 3%, дослідження Індекс рівня глобалізації знову пророкує продовження процесів глобалізації - як у цьому році, так і надалі, аж до 2015 року. Перш за все це стосується ринків, що розвиваються середнього розміру, таких як В'єтнам, Малайзія, Мексика і Колумбія, а також невеликих європейських країн, включаючи Бельгію, Данію, Словаччину та Австрію.



Єдиними великими ринками, для яких на найближчі три роки прогнозується незначне зниження темпів глобалізації, є Великобританія і США. Це пов'язано з тим, що в обох країнах вводяться міграційні правила, які вплинуть на ринок іноземної робочої сили.


Крім перспективи посилення протекціонізму, криза суверенного боргу в єврозоні та зниження темпів зростання світової економіки загрожують і новою кредитною кризою, яка може початися, якщо в умовах падіння рівня довіри на міжбанківських ринках банки будуть скорочувати обсяги кредитування.



Джон Ферраро, директор з операційної діяльності Ернст енд Янг, так коментує непросту ситуацію, в якій опиняється бізнес: "Наше дослідження, яке лежить в основі представленого звіту, виявило чотири фундаментальні проблеми, які компаніям доведеться долати в майбутні роки. Вони складні й, імовірно, не будуть вирішені швидко, але, на нашу думку, гнучкість, швидка реакція і нестандартне мислення допоможуть компаніям знайти для них нові рішення".



Це, як з'ясували експерти, такі проблеми: успішно працювати на ринках, що швидко зростають, стає складніше, ніж раніше, не існує універсально оптимального розміру організації; політика набула більшого значення і при цьому стала менш передбачуваною; хороших фахівців знайти складно.

 

за матеріалами Корреспондент.biz


24.01.2012 869 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1997
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1097
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1252
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1700
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2878 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3971

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1189

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

680

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

456

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1209
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5822
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5373
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10774 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1582
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1493
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7658
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1207
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16001
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

577
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1577
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2028
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1921