Україна. В очікуванні економічного чуда

 

 

Факти, як відомо, річ уперта. Факти про нинішню українську економіку неминуче перетворюють будь-якого оглядача на песиміста.

 

Сьогодні ми значно нижче «нульової точки» - на мінус 62 млрд дол. у балансі, і з кожним роком опускаємося нижче. Гривня девальвує, навіть якщо НБУ це вперто воліє не помічати. Росте безробіття, закриваються десятки заводів… Як зупинити цей маховик економічної деградації?

 

Німеччина після війни була в значно гірших умовах. Німецький економіст та історик Густав Столпер писав про свою повоєнну батьківщину: „Скалічена біологічно, інтелектуально, морально знищена нація без продуктів харчування і сировини, без ефективної транспортної системи і будь чого, що могло б мати валютну цінність, країна, де голод і страх вбили надію”.

 

А вже за 10 років ця скалічена, бідна країна без надії стала світовим економічним лідером.

 

Що робити Україні, яка після розвалу Союзу, маючи найкращі стартові можливості та працьовитий  народ з великою надією, не змогла стати економічним світовим лідером, а лише породила кілька олігархів, які, ну так, потрапили до списку „Форбс”?

 

Економічний прорив Німеччини історики назвали „Німецьке економічне диво”. Його створила соціальна політика Конрада Аденауера та економічна політика Людвіга Ерхарда. Зараз їх би назвали великими актикризовими менеджерами, у яких треба було б повчитися.

 

Рецепт економічного дива Ерхарда і Аденауера полягає в пріоритетному розвитку високотехнологічного національного виробництва. Всі прибутки та податки, які отримували власники від промисловості, а також залучені інвестиції та кредити направлялися у розвиток тієї ж промисловості, а не на проїдання, як це відбувається протягом 20 років української незалежності. За перші три роки такої економічної політики німецьке післявоєнне промислове виробництво зросло вдвічі! Як заявляв Ерхард, інвестування у виробництво – це суть економічного життя Німеччини.

 

Наші олігархи діють якраз навпаки. Тому ріст економіки в Україні ніколи не перевищує однозначного числа. Олігархи майже не вкладають кошти не те що у розвиток високотехнологічного виробництва, вони взагалі не вкладають кошти у виробництво, а тільки витискають останні соки з виробничих потуг держави. Потім витиснуті кошти переводять на закордонні рахунки. Нечисленні винятки суті схеми не міняють.

 

Подальші кроки Аденауера і Ерхарда – зміцнення національної валюти, зменшення контролю держави над бізнесом, максимальне стимулювання підприємництва. У нас уряд діє точно навпаки! Програє від цього і окремий громадянин, і держава в цілому.

 

Після створення ФРН у 1950 році економіка зазнала сильного спаду та росту безробіття у зв’язку з численною кількістю біженців з східної (підрадянської) Німеччини, яких треба було нагодувати, забезпечити житлом та роботою. Торговий баланс став різко погіршуватися, імпорт перевищував над експортом. Але вже під кінець 50-х років Німеччина стала другою у світі державою за економічним розвитком і з найнижчим у Європі процентом безробіття. У Німеччину потягнулися заробітчани з Італії, Франції, Туреччини та Югославії.

 

Для цього антикризові менеджери Аденауер та Ердхард спочатку об’єднали, а тоді обмежили профспілки, девальвували марку, ввели обмеження на імпорт, а також на державному рівні усіма способами стимулювали експорт і вже за рік, у 1951 році добилися переваги експорту над імпортом та позитивного сальдо торгового балансу. Від того часу німецька економіка завжди в плюсі, а німецькі товари мають велику славу і попит у світі.

 

А ще: Ердхард ніколи не допускав дефіциту бюджету і привчив німців жити по засобах, а не по бажаннях.

 

Словом, насправді, рецепти давно відомі. Потрібні тільки ті, хто їх втілить. На цьому економіка закінчується і починається політика. І скільки ж нам чекати українського економічного чуда, зважаючи на те, яким «чудом» є наша політика?

 

Якщо чекати, то довго. 

 

Роман Лябига,

Галицький кореспондент

Фото: Медіаняня

 

 


21.02.2013 Роман Лябига 911 0
Коментарі (0)

17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

5005
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

776
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

2581
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

12805 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

2910
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

13362

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

1771

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

811

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

762

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1823
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1421
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6729 1
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7890
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

1942
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

839
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3209
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

1692
16.01.2026

За результатами обговорення і таємного голосування до третього туру пройшли 36 митців.

506
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

686
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

565
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

551
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1774