Україна. В очікуванні економічного чуда

 

 

Факти, як відомо, річ уперта. Факти про нинішню українську економіку неминуче перетворюють будь-якого оглядача на песиміста.

 

Сьогодні ми значно нижче «нульової точки» - на мінус 62 млрд дол. у балансі, і з кожним роком опускаємося нижче. Гривня девальвує, навіть якщо НБУ це вперто воліє не помічати. Росте безробіття, закриваються десятки заводів… Як зупинити цей маховик економічної деградації?

 

Німеччина після війни була в значно гірших умовах. Німецький економіст та історик Густав Столпер писав про свою повоєнну батьківщину: „Скалічена біологічно, інтелектуально, морально знищена нація без продуктів харчування і сировини, без ефективної транспортної системи і будь чого, що могло б мати валютну цінність, країна, де голод і страх вбили надію”.

 

А вже за 10 років ця скалічена, бідна країна без надії стала світовим економічним лідером.

 

Що робити Україні, яка після розвалу Союзу, маючи найкращі стартові можливості та працьовитий  народ з великою надією, не змогла стати економічним світовим лідером, а лише породила кілька олігархів, які, ну так, потрапили до списку „Форбс”?

 

Економічний прорив Німеччини історики назвали „Німецьке економічне диво”. Його створила соціальна політика Конрада Аденауера та економічна політика Людвіга Ерхарда. Зараз їх би назвали великими актикризовими менеджерами, у яких треба було б повчитися.

 

Рецепт економічного дива Ерхарда і Аденауера полягає в пріоритетному розвитку високотехнологічного національного виробництва. Всі прибутки та податки, які отримували власники від промисловості, а також залучені інвестиції та кредити направлялися у розвиток тієї ж промисловості, а не на проїдання, як це відбувається протягом 20 років української незалежності. За перші три роки такої економічної політики німецьке післявоєнне промислове виробництво зросло вдвічі! Як заявляв Ерхард, інвестування у виробництво – це суть економічного життя Німеччини.

 

Наші олігархи діють якраз навпаки. Тому ріст економіки в Україні ніколи не перевищує однозначного числа. Олігархи майже не вкладають кошти не те що у розвиток високотехнологічного виробництва, вони взагалі не вкладають кошти у виробництво, а тільки витискають останні соки з виробничих потуг держави. Потім витиснуті кошти переводять на закордонні рахунки. Нечисленні винятки суті схеми не міняють.

 

Подальші кроки Аденауера і Ерхарда – зміцнення національної валюти, зменшення контролю держави над бізнесом, максимальне стимулювання підприємництва. У нас уряд діє точно навпаки! Програє від цього і окремий громадянин, і держава в цілому.

 

Після створення ФРН у 1950 році економіка зазнала сильного спаду та росту безробіття у зв’язку з численною кількістю біженців з східної (підрадянської) Німеччини, яких треба було нагодувати, забезпечити житлом та роботою. Торговий баланс став різко погіршуватися, імпорт перевищував над експортом. Але вже під кінець 50-х років Німеччина стала другою у світі державою за економічним розвитком і з найнижчим у Європі процентом безробіття. У Німеччину потягнулися заробітчани з Італії, Франції, Туреччини та Югославії.

 

Для цього антикризові менеджери Аденауер та Ердхард спочатку об’єднали, а тоді обмежили профспілки, девальвували марку, ввели обмеження на імпорт, а також на державному рівні усіма способами стимулювали експорт і вже за рік, у 1951 році добилися переваги експорту над імпортом та позитивного сальдо торгового балансу. Від того часу німецька економіка завжди в плюсі, а німецькі товари мають велику славу і попит у світі.

 

А ще: Ердхард ніколи не допускав дефіциту бюджету і привчив німців жити по засобах, а не по бажаннях.

 

Словом, насправді, рецепти давно відомі. Потрібні тільки ті, хто їх втілить. На цьому економіка закінчується і починається політика. І скільки ж нам чекати українського економічного чуда, зважаючи на те, яким «чудом» є наша політика?

 

Якщо чекати, то довго. 

 

Роман Лябига,

Галицький кореспондент

Фото: Медіаняня

 

 


21.02.2013 Роман Лябига 765 0
Коментарі (0)

09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

749 1
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

2433
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33484
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2367
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3145
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5239 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

445

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1242

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

799

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

1007
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

328
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

614
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

669 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1194
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

995
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1091
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

859
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30238 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

964
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3951
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

536
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

569