Збільшеним обсягом – на 120 сторінок – вийшло нове число альманаху "Гуцульський калєндар".
"Як завжди під Новий Рік до кожного горянина приходить бажаний і очікуваний гість – "Гуцульський калєндар". Читачі настільки вподобали видання, що, за словами деяких, без нього "Риздвєні свєта без веселости", – повідомив радісну звістку у соцмережі Фейсбук упорядник альманаху Роман Клим, передає Курс.
За його словами, "Гуцульський калєндар-2016" вийшов збільшеним обсягом на чотири сторінки (120 стор.), в т. ч. – 20 повноколірних (12 – церковний календар плюс вісім тематичних вкладок).
Тематика альманаху різнопланова, але головною домінантою є Криворівня і постать Івана Франка, якому в 2016-у виповниться 160 років із дня народження (27 серпня), 100 років із дня смерті (27 травня) та ще 115 років – із часу першого приїзду у Криворівню.
Відкриває розділ "Шануємо і пам’ятаємо" стаття аспірантки кафедри фольклористики ЛНУ ім. І. Франка Марії Луцюк "Великий Каменяр, який пробудив національну свідомість українців". Доповнює її краєзнавець із Яремче Світлана Флис – "Останнє прощання Івана Франка з Гуцульщиною" та наукова співробітниця Історико-краєзнавчого музею у Верховині Галина Кутащук ("Ювілей господаря садиби, в якій тривалий час жив і працював Іван Франко") про всесторонньо обдарованого Василя Якіб’юка, котрому у 2016 році виповниться 150 років.
"Ми віднайшли в рукописах "Пропам’ятної книги туристів", які гостили в домі Теофіла Кисілевського в Ільцях, автограф Каменяра, датований 27 липня 1914 року, коли геній уже не міг через хворобу писати правою рукою, поставивши підпис і побажання англійською", – зацікавлює до читання упорядник.
У розділі "Духовність" основний акцент зроблено на 420-річчі Української Греко-Католицької Церкви та 25-річчі виходу "Церкви-мучениці" із підпілля; в унісон рубриці матеріал Олега Дзем’юка про відновлений храм Св. пророка Іллі в Дорі та добірка унікальних старих фото Жаб’євської церкви, яку спалили у 1943 році.
Про ювілярів: косів’ян Петра Лосюка, Петра Гавуку, Івана Мисюка, Василя Герасим’юка, духовного поводиря із Криворівні отця Івана Рибарука, львів’янина з гуцульським корінням, журналіста Олександра Масляника йдеться у розділі "Люди твої, Гуцульщино".
Чимало присвячено й фестивалям та святковим дійствам. ХХ Міжнародний гуцульський фестиваль у Надвірній, XXII фестиваль колядок та зимових обрядів у румунському Сіґеті, ІІ Регіональний фестиваль-конкурс гуцульського танцю ім. Ярослава Чуперчука – Василя Шинкарука та ІІІ кінофестиваль "Тіні забутих предків" у Верховині – ось фестивальна палітра Гуцульщини.
Матеріал постійного дописувача "Гуцульського калєндаря" Дмитра Пожоджука "Свят-вечір у Космачі" відкриває рубрику "Традиції та обряди". Колядники, весільні звичаї, старовіцький словничок від Михайла Ванджурака – кожен читач тут знайде щось цікаве.
Науковці Відділення "Гуцульщина" НДІУ Іван та Ярослав Зеленчуки знайомлять читача із маловідомими фактами із життя польського письменника Станіслава Вінценза та мисливських і рибальських традицій гуцулів. Чудовий матеріал-спогад керманичів дараб із Путильщини Віталія Дмитрюка "Дараба – флудер – шинтафля…!" перенесе читача в епоху лісосплавів.
Окрім "мистецького розділу, в калєндарі є рубрики "Господарка" і "Корисно знати", що наповнені цікавими статтями про гуцульську ґаздівку. Тут вміщено статті про ІІ Гуцульський бізнес-форум, лісову галузь, бджільництво, полонини, виставку коней-"гуцуликів", історію успіху живого пива "Верховина", вівчарство, народну медицину.
"Рік минулий був пам’ятний і на сумні події. У зоні проведення АТО на Донбасі загинуло 37 хлопців із Гуцульського регіону. Світлій пам’яті голови Всеукраїнського товариства "Гуцульщина" Дмитра Ватаманюкаприсвячений матеріал «Мій Ангеле, чи бачиш ти мене з небес…?» заслуженої журналістки України Калини Ватаманюк", – віддає данину пам'яті земляків Роман Клим.
На яскравій обкладинці видання – фототриптих "Мармароси, ви неймовірні!" та картина відомого косівського художника Василя Дутки "Гуцульське Водохреще", яку він малював із власного фото.
