У Косові відбувся фестиваль кераміки «Мальований дзбаник»

На днях у Косові відбувся традиційний фестиваль кераміки «Мальований дзбаник».
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на журналістку Алісу Мудрицьку.
Фестиваль вперше провели у 2014 році. Ідея гончарного фесту належала заслуженій діячці мистецтв України, мистецтвознавиці, керамістці, голові благодійного фонду «Автентика Гуцульщини», дослідниці Марії Гринюк.
Саме вона була ініціаторкою присвоєння Косівській мальованій кераміці статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. В 2019 році кераміка одержала цей почесний статус.
«Мальований дзбаник» з 2014 року проводять у Косові постійно. Хоча 2020-го, через епідемію коронавірусної інфекції, він відбувся у теж цікавому, але віртуальному форматі – як цикл з семи фільмів-передач «Невичерпне джерело».
У 2017 році «Мальований дзбаник» отримав районний статус і став відкритим обласним фестивалем кераміки, ремесел і фольклору. Ініціатори та організатори плекають надію, що після побудови у Старому Косові унікальної споруди у формі глечика, що стане окрасою туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан», фестиваль переміститься на територію комплексу і стане всеукраїнським. Після цього і про міжнародний статус можна помріяти.
Цей мистецько-туристичний об’єкт міг бути у Косові, але для нього не знайшлося земельної ділянки. Зате Вербовецька сільська рада ідею Марії Гринюк схвалила і ділянку (майже пів гектара) знайшла. Унікальний комплекс уже будують у селі Старому Косові.
А поки що фестивальне дійство відбувалося на традиційному місці – біля міського Будинку культури. Героями свята стали відомі кераміки з району.
«Без наших талановитих майстрів, без їхніх невтомних рук не було би цього фестивалю, не була би наша кераміка представлена в ЮНЕСКО», – визнала Марія Миколаївна.
Цього року жителі та гості міста побачили вироби майстрів, імена яких вже стали мистецькими брендами: заслужених майстринь народної творчості Валентини Джуранюк, Ірини Серьогіної, Оксани Вербівської, а також талановитих майстрів художньої кераміки Олександра Вербівського, Михайла Сусака, Любомира Макара, династії Чорних – Ореста, Марії та Миколи, подружжя Володимира і Тетяни Петрівих, Мирослави Заграй, Ольги Гостюк, Василя Івасюка, Іванни Козак-Ділети, Вікторії Никифорак, Людмили Ухман, братів Владислава й Олександра Міленків, Ігоря Радиша, Віталія Слижука, Бориса Гулейчука, Миколи Данчука.
Приїхали і планували взяти участь у виставці творчих робіт керамісти з Молдови. Але на кордоні їхні вироби затрималися. Тому закордонним митцям довелося побувати лише у ролі глядачів-гостей.
На щастя, у районі вдалося зберегти кахлярство, хоча загалом майстрів у цій царині поменшало. Зараз їх можна порахувати на пальцях. Кераміки Микола Данчук і Михайло Фокащук – одні з небагатьох. У кахельному цеху Фокащуків у селі Старому Косові вони безкоштовно виготовили більше сотні сирих кахель-заготовок. Їх мають розписати місцеві майстри – кожен свою. Хтось уже це зробив у своїй майстерні. Хтось іще не встиг. Тому на фестивалі «Мальований дзбаник» можна було побачити зосереджених кераміків якраз за цією роботою. Кожна кахля стане творчим автографом відомого майстра. Унікальну авторську піч покладуть у старій хаті-музеї на території туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан».
Фестиваль «Мальований дзбаник» – не тільки виставкове, концертне і ярмаркове дійство. Організатори фесту щоразу запрошують авторитетних митців, науковців, експертів і представників влади районного, обласного та республіканського рівнів. Проводять для них екскурсії у місцевих мистецьких музеях, організовують незабутні зустрічі з майстрами художньої кераміки в їхніх робітнях.
Цього року імениті гості побували у кахлевому цеху родини Фокащуків у селі Старому Косові, оглянули інтерактивну експозицію Косівської мальованої кераміки у міському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Такі відвідини – добра нагода для керамістів похвалитися творчими успіхами, розповісти про організаційні проблеми декоративно-ужиткового мистецтва, які потребують вирішення на обласному або столичному рівні.


Коментарі ()

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

813
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8768
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1557
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8216
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10458
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2239

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

282

В той час коли всі захоплюются виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

651

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1847

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4856 5
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1653
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4000
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

8378
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1300
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9192
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13764
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5080
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13046
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1250
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1259
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1233
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1796