У Косові відбувся фестиваль кераміки «Мальований дзбаник»

На днях у Косові відбувся традиційний фестиваль кераміки «Мальований дзбаник».
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на журналістку Алісу Мудрицьку.
Фестиваль вперше провели у 2014 році. Ідея гончарного фесту належала заслуженій діячці мистецтв України, мистецтвознавиці, керамістці, голові благодійного фонду «Автентика Гуцульщини», дослідниці Марії Гринюк.
Саме вона була ініціаторкою присвоєння Косівській мальованій кераміці статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. В 2019 році кераміка одержала цей почесний статус.
«Мальований дзбаник» з 2014 року проводять у Косові постійно. Хоча 2020-го, через епідемію коронавірусної інфекції, він відбувся у теж цікавому, але віртуальному форматі – як цикл з семи фільмів-передач «Невичерпне джерело».
У 2017 році «Мальований дзбаник» отримав районний статус і став відкритим обласним фестивалем кераміки, ремесел і фольклору. Ініціатори та організатори плекають надію, що після побудови у Старому Косові унікальної споруди у формі глечика, що стане окрасою туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан», фестиваль переміститься на територію комплексу і стане всеукраїнським. Після цього і про міжнародний статус можна помріяти.
Цей мистецько-туристичний об’єкт міг бути у Косові, але для нього не знайшлося земельної ділянки. Зате Вербовецька сільська рада ідею Марії Гринюк схвалила і ділянку (майже пів гектара) знайшла. Унікальний комплекс уже будують у селі Старому Косові.
А поки що фестивальне дійство відбувалося на традиційному місці – біля міського Будинку культури. Героями свята стали відомі кераміки з району.
«Без наших талановитих майстрів, без їхніх невтомних рук не було би цього фестивалю, не була би наша кераміка представлена в ЮНЕСКО», – визнала Марія Миколаївна.
Цього року жителі та гості міста побачили вироби майстрів, імена яких вже стали мистецькими брендами: заслужених майстринь народної творчості Валентини Джуранюк, Ірини Серьогіної, Оксани Вербівської, а також талановитих майстрів художньої кераміки Олександра Вербівського, Михайла Сусака, Любомира Макара, династії Чорних – Ореста, Марії та Миколи, подружжя Володимира і Тетяни Петрівих, Мирослави Заграй, Ольги Гостюк, Василя Івасюка, Іванни Козак-Ділети, Вікторії Никифорак, Людмили Ухман, братів Владислава й Олександра Міленків, Ігоря Радиша, Віталія Слижука, Бориса Гулейчука, Миколи Данчука.
Приїхали і планували взяти участь у виставці творчих робіт керамісти з Молдови. Але на кордоні їхні вироби затрималися. Тому закордонним митцям довелося побувати лише у ролі глядачів-гостей.
На щастя, у районі вдалося зберегти кахлярство, хоча загалом майстрів у цій царині поменшало. Зараз їх можна порахувати на пальцях. Кераміки Микола Данчук і Михайло Фокащук – одні з небагатьох. У кахельному цеху Фокащуків у селі Старому Косові вони безкоштовно виготовили більше сотні сирих кахель-заготовок. Їх мають розписати місцеві майстри – кожен свою. Хтось уже це зробив у своїй майстерні. Хтось іще не встиг. Тому на фестивалі «Мальований дзбаник» можна було побачити зосереджених кераміків якраз за цією роботою. Кожна кахля стане творчим автографом відомого майстра. Унікальну авторську піч покладуть у старій хаті-музеї на території туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан».
Фестиваль «Мальований дзбаник» – не тільки виставкове, концертне і ярмаркове дійство. Організатори фесту щоразу запрошують авторитетних митців, науковців, експертів і представників влади районного, обласного та республіканського рівнів. Проводять для них екскурсії у місцевих мистецьких музеях, організовують незабутні зустрічі з майстрами художньої кераміки в їхніх робітнях.
Цього року імениті гості побували у кахлевому цеху родини Фокащуків у селі Старому Косові, оглянули інтерактивну експозицію Косівської мальованої кераміки у міському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Такі відвідини – добра нагода для керамістів похвалитися творчими успіхами, розповісти про організаційні проблеми декоративно-ужиткового мистецтва, які потребують вирішення на обласному або столичному рівні.


Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1142
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

906
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1035
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7055
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1691
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2459

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

210

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

530

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1565

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

824
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1032
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

537
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

899
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1210
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

772
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1332 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

923
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37262 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

992
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1255
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

749
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2884 13