Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок, Прикарпатський університет прийняв рішення після створення мистецької частини проєкту не переходити до наступного етапу його реалізації.
Адже сама ідея проєкту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні, пише Фіртка.
Відтак університет не розпочне інфраструктурну частину проєкту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети.
"Наголошуємо, що університет розглядає Карпати, як цілісну екосистему. Внеском у збереження і дослідження екосистеми та безпеку туристичного руху на Чорногірському хребті стало створення Міжнародного наукового центру “Обсерваторія” за ініціативи Прикарпатського та Варшавського університетів. І на його базі буде створено науково-освітній центр з екологічного моніторингу транскордонних впливів. Протягом останніх років обидва університети надають всебічну проєктну підтримку функціонуванню на вершині гори Явірницькому рятувальному посту Управління ДСНС в Івано-Франківській області, який забезпечений всім необхідним спорядженням та пройшов неодноразові тренування спільно з польськими рятівниками. Саме завдяки цьому підрозділу, який працює у стінах МНЦ «Обсерваторія», врятовано десятки людських життів та внаслідок системних інформаційних повідомлень відвернуто небезпеку загрози життю десяткам тисяч шанувальників гірського туризму", - йдеться у повідомленні прес-служби.
Проте є ще і інші напрями. Йдеться не тільки про збереження унікального біологічного і ландшафтного різноманіття, а про розвиток регіону завдяки туризму, а також про збереження культурної та духовної спадщини. Нагадаємо лише про окремі університетські проєкти. Багатотомні видання про сакральні пам’ятки Карпат – “Старожитності Гуцульщини”, “Великий Скит у Карпатах”, “Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах”, діалектологічна праця “Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові”, спільний проєкт з університетами Аппалачі (США) “Гірська школа українських Карпат”, проєктування Нової редакції Програми Літопису природи для заповідників і національних природних парків та багато інших фундаментальних досліджень.
Дискусії, які виникають в соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю, тощо.
Саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору.
"Зважаючи на це, на даному етапі ми виходимо з ініціативою інформаційно-просвітницького проєкту, метою якого стане формування Особистості, яка буде не загрозою функціонування, а сприятиме природному розвитку екосистем Карпат. З цією метою ми розпочинаємо на сайті Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» БІЛИЙ СЛОН та на дискусійному форумі сайту проєкту Адаптації колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIMREC) відео курси для туристів-початківців та науково-популярні розповіді про духовну спадщину, минуле і сьогодення жителів Карпат", - додають в університеті.
