У Калуші працюючі пенсіонери почали масово звертатися до суду

Схоже, хвилю судових позовів до місцевих управлінь Пенсійного фонду слідом за дітьми війни перехопили працюючі пенсіонери, для яких раз на два роки проводиться перерахунок розміру пенсії.

 

Як повідомив начальник управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Степан Різник, для міста це дуже актуальне питання, адже тут багато людей і після оформлення пенсій (зокрема пільгових, у зв’язку зі шкідливими умовами праці) продовжують працювати.

 

Так, приміром, минулого року у Калуші було призначено 889 пенсій, перераховано — 2736. Це дуже багато, у інших містах і районах за рік перераховують в середньому 200-300 пенсій. При перерахунку пенсій за основу береться середня зарплата по країні за 2007 рік. Тоді вона становила 1197 грн.

 

Водночас при призначенні пенсії береться до уваги середня зарплата по країні за рік, що передує зверненню. При перерахунку пенсій, зазначив Степан Різник, управління Пенсійного фонду керується постановою Кабміну. Однак деякі пенсіонери вважають, що існуючий порядок штучно і необгрунтовано зменшує розмір їхньої пенсійної виплати, бо, на їхню думку, при перерахунку пенсії повинна враховуватися середня зарплата по країні саме за попередній рік.

 

Наприклад, у 2008 році вона становила понад 1,5 тис. грн., у 2009 близько 1650 грн., у 2010 р. понад 1,98 тис. грн. У Калуський міськрайонний суд з позовами до міського управління Пенсійного фонду вже звернулося близько 150 калушан.

 

Станом на початок цього тижня 102 позови суд розглянув і виніс рішення на користь позивачів, тобто зобов’язав міське управління Пенсійного фонду перерахувати людям пенсії. У свою чергу управління на усі ці рішення подало апеляційні скарги. Наразі жодних висновків апеляційного суду ще немає.

 

Судячи з усього, на цьому аналогія з дітьми війни буде вичерпана і на відміну від останніх, які таки отримували недоплачені кошти (щоправда, встигли не усі і не в повному обсязі), працюючі пенсіонери залишаться ні з чим. Так, з’ясувалося, що шанси на позитивне для пенсіонерів рішення апеляційного суду є незначними. Їх суттєво зменшив лист-роз’яснення Вищого адміністративного суду України від 19 липня, який розіслали головам апеляційних адміністративних судів по всій Україні. У цьому документі детально проаналізовано особливості пенсійного законодавства щодо перерахунку пенсій і зроблено такий висновок: «під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії». Фактично це керівництво до дії для апеляційних судів, і з його змісту випливає, що домогтися перерахунку через позитивне рішення суду працюючим пенсіонерам практично нереально. Скоріш за все апеляційні суди задовольнятимуть апеляційні скарги територіальних управлінь Пенсійного фонду.

 

І у чорнобильців та дітей війни, схоже, також буде менше приводів судися з місцевими підрозділами Пенсійного фонду України. Не тому, що їм збільшили доплати до пенсій і довели їх до рівня, який регламентує законодавство, а тому, що Верховна Рада наділила уряд новими повноваженнями. Так, 14 червня український парламент прийняв Закон, яким уповноважив Кабмін самостійно встановлювати надбавки до пенсій окремим категоріям громадян на поточний бюджетний рік. Уряд цим привілеєм вже скористався: 6 липня вийшла Постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів держбюджету». Постанова, зокрема, зафіксувала, що цього року діти війни будуть отримувати 49,8 грн. на місяць до пенсії (як було і досі), а не 30% прожиткового мінімуму (тепер становить 764 грн.), як це визначає Закон про соціальний захист дітей війни. Доплати постраждалим від аварії на ЧАЕС також не змінилися і встановлені у розмірі, який існував дотепер.

 

Тобто, діти війни та чорнобильці і далі будуть отримувати менші доплати за ті, які регламентуються законами про соціальний захист цих категорій громадян. Проте підстав сумніватися у законності таких обмежень після 14 червня стало менше.

 

"Дзвони Підгір'я"


30.07.2011 2700 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2001
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1104
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1257
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1704
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2882 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3976

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1191

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

682

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

458

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1213
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5827
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5376
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10777 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1592
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1497
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7662
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1211
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16005
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

582
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1579
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2029
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1926