У Калуші змінили параметри Бюджету участі

Калуська міська рада затвердила параметри Бюджету участі на 2022 рік та прогнозні обсяги Бюджету участі на 2023-2024 роки.

На 2022 рік видатки на реалізацію громадських проєктів будуть складати 3 млн гривень (це відповідає прогнозному обсягу, який міська рада затвердила торік). А в два наступних роки на проєкти Бюджету участі виділятимуть по 3,5 млн гривень, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна".

Минулого року проводили конкурс проєктів Бюджету участі теж на 3 млн гривень, проте тоді територія і чисельність населення громади були суттєво меншими.

Проти минулорічного конкурсу суттєво змінено обсяги фінансування проєктів за видами. Так, у конкурсі 2020 року на реалізацію великих проєктів закладали 1,5 млн гривень, а вартість одного складала максимум 500 тис. гривень. Відповідно, переможцями стали три великі проєкти. Цього року на великі проєкти передбачили суттєво менше коштів — 900 тис. гривень, і, відповідно, зменшено максимальну вартість великого проєкту до 300 тис. гривень. Тож, цього року переможцями стануть теж три великі проєкти (як мінімум), однак з врахуванням інфляції за своїм масштабом вони будуть ближчими до малих проєктів минулих років, адже 300 тис. гривень явно замало для будівництва спортивного майданчика, влаштування Річкової алеї чи відпочинкового скверу тощо. Одним словом, можливість участі у конкурсі Бюджету участі інфраструктурних проєктів тепер практично виключена.

Натомість, цього року акцент зробили на малих і мікропроєктах. На малі проєкти виділено найбільше коштів — 1 млн 350 тис. гривень, а максимальний бюджет одного — 200 тис. гривень (минулого року виділяли 1 млн гривень, а бюджет одного проєкту був обмежений сумою 250 тис. гривень). Зате минулого року переможцями стали чотири проєкти, а цього року — буде як мінімум шість-сім.

Мікропроєкти запровадили торік для сіл Калуської громади, а в рішенні міської ради від 28 квітня про сільські громади вже згадки немає). На їхню реалізацію міська рада передбачила 750 тис. гривень, максимальний бюджет одного такого проєкту — 150 тис. гривень. Минулого року на мікропроєкти закладали 500 тис. гривень, а верхня планка бюджету одного склала 165 тис. гривень. У конкурсі минулого року переможцями стали два мікропроєкти (хоча переможців могло бути і три), а цього року буде як мінімум п’ять.  

Таким чином, максимальні бюджети всіх видів проєктів цього року є меншими.

Рішенням міської ради визначено шість типів проєктів, які цього року автори можуть подавати на конкурс, та дано роз’яснення щодо їх можливого змісту.  Домінує гуманітарна сфера. А саме:

— культура, історія, архітектура (Організація культурного дозвілля (фестивалі, вистави, концерти, конкурси, ярмарки, виставки тощо). Реставрація архітектурних пам'яток. Відтворення історичних подій (зняття відеофільмів, кіно). Написання історичних книг місцевого значення. Створення відео візиток).

— навколишнє середовище та екологія (Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього середовища (акції з прибирання, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи). Охорона природних ресурсів. Моніторингові дослідження. Створення умов для вигулу домашніх тварин (котів та собак). Озеленення вулиць, дворів та скверів).

— освіта та мистецтво (Впровадження новітніх навчальних програм позашкільної освіти (театральні гуртки та гуртки робототехніки). Організація просвітницьких заходів, тренінгів, курсів, семінарів. Впровадження педагогічних інновацій. Організація і проведення різноманітних виставок).

— соціальний захист (Заходи соціального спрямування, включаючи заходи з реабілітації інвалідів. Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Соціально-психологічна підтримка учасників бойових дій та інших вразливих верств населення. Захист інвалідів, сиріт, непрацездатних осіб, пенсіонерів, багатодітних сімей. Забезпечення вільного доступу інвалідів до об’єктів, закладів і заходів міста).

— спорт і туризм (Організація спортивних заходів (змагання, марафони тощо). Популяризація спорту та здорового способу життя. Проведення навчальних тренінгів. Проведення спортивних занять з особами пенсійного віку та особами з обмеженими можливостями. Розробка і впровадження туристичних маршрутів).

— безпека життєдіяльності (Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців громади про дотримання правил співжиття (заборона паління та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях, дотримання тиші після 22-ї години та ін.).

Минулого року типів проєктів  було більше — дев’ять  (велоінфраструктура, енергозбереження, комунальне господарство, культура і туризм, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і спорт). Можна було, окрім проєктів на тему організації різноманітних заходів, інформаційних кампаній і тренінгів, також подавати проєкти з облаштування велосипедних доріжок, дитячих майданчиків, розвитку медичної інфраструктури тощо.  

Як і торік, мінімальний вік автора проєкту — 16 років. Не змінилася і вимога щодо кількості підписів, що мають бути зібрані для подачі проєкту автором: 20 осіб. Один автор може подати лише один проєкт. Не змінилася і кількість пунктів супроводу Бюджету участі. Їх є два — Калуський міський ЦНАП та загальний відділ виконавчого комітету Калуської міської ради.

Минулого року можна було проголосувати всього за один проєкт, а цього року можна буде підтримати три проєкти, по одному кожного виду. До речі, вимогу одна людина — один підпис запровадили через те, що раніше були домовленості між авторами проєктів (ти мені голос, я — тобі). Відтак це впливало на результати конкурсу. Цього року такі домовленості можуть повернутися.  

Терміни проведення цьогорічного конкурсу Бюджету участі є такими:

  • прийом проєктів: 10 травня — 13 червня;
  • оцінка комісією поданих проєктів (робота з авторами, уточнення авторами проєктів, прийняття рішення комісією про допуск проєктів на голосування): 14 червня — 30 липня;
  • проведення інформаційної компанії для ознайомлення жителів громади з проєктами: 31 липня — 30 серпня;
  • голосування за проєкти: 31 серпня — 20 вересня;
  • оголошення проєктів-переможців: до 15 жовтня.

Також міська рада внесла зміни до Положення про Бюджет участі. Зокрема, зросли вимоги до самих проєктів. Так, у положенні раніше було зазначено, що «бюджет проєкту, розрахований автором, включає усі витрати, пов’язані з: розробкою проєктної документації; проведенням технічного, авторського нагляду, проведенням експертизи (у разі необхідності); закупівлею сировини, матеріалів, комплектуючих; оплатою стороннім підрядникам послуг логістики (доставка, зберігання); оплатою праці виконавців; інформуванням жителів про реалізацію проєкту (у разі необхідності), які є реальними на момент подання проєкту, з врахуванням в бюджеті проєкту рівня інфляції, який повинен становити не менше 10% від його загальної вартості». Тепер, окрім цього автор  проєкту  зобов’язаний надати посилання мінімум на дві пропозиції вартості матеріалів (робіт, послуг).

Ще одна зміна: досі відповідальний структурний підрозділ міської ради мав 20 днів на проведення оцінки проєкту на предмет його відповідності законодавству й реалістичності і достатності бюджету проєкту для його практичної реалізації. Тепер цей термін збільшили до 45 днів. Крім того, в разі негативної оцінки, проєкту структурний підрозділ також має надати «чіткий  і повноцінний опис аргументів щодо неможливості допущення проєкту до голосування».

До Положення також включили пункт, за яким шанси на реалізацію здобувають і проєкти, які цього року за підсумками конкурсу не стануть переможцями. Він звучить так:

«Після проведення процедур закупівель (тобто вже у 2022 році), при наявності залишку певної суми зекономлених коштів, Комісія з питань бюджету участі може прийняти рішення про фінансування наступного (наступних) по рейтингу проєктів, але не більше трьох по кожному з видів, а саме: один великий, один малий, один мікропроєкт».


Читайте також:

В Івано-Франківську визначили переможців "Бюджету участі" (ВІДЕО)


03.05.2021 1298
Коментарі ()

26.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

642
22.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

777
17.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

1252
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

1469
07.09.2026
Вікторія Матіїв

Полеглий військовий Володимир Ніхаєнко про війну рідним майже не розповідав — на запитання дружини відповідав: «У мене все добре». Після тяжкого поранення, отриманого у червні 2023 року, воїн помер у військовому госпіталі.

2833
04.09.2026
Катерина Гришко

Фіртка розповідає, як працюють шахрайські кол-центри, чому Івано-Франківщина опинилася серед регіонів діяльності транснаціональних мереж та які відомі епізоди правоохоронці зафіксували в області протягом останніх років.

2434

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції – до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

2192

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

1607

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

1690

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

2162
22.09.2026

У серпні 2026 року порівняно з липнем інфляція в області становила 0,3%, в Україні — 0,1%. 

684
20.09.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.

11878
15.09.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

18191
21.09.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.

13632
17.09.2026

Після завершення війни українцям потрібно буде знову вчитися бути разом, не забувати про захисників та молитися за них. На цьому наголошує монах Чину Святого Василя Великого отець Піо Павлик, який служить на Херсонщині.

1234 1
15.09.2026

У понеділок, 14 вересня, на Прикарпатті відбулося освячення гарнізонного храму святого Архистратига Михаїла і всіх Небесних Сил безтілесних. 

1542
11.09.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

25248
22.09.2026

Акторка франківського драмтеатру Марія Стопник розповіла, як від захоплення різними професіями прийшла до театру, чому спочатку вступила на режисуру та коли зрозуміла, що сцена — саме те, чим хоче займатися.

845
25.09.2026

Володимир Зеленський виступив тут з промовою, в якій простими та зрозумілими тезами описав для світової аудиторії стан справ щодо російської агресії в Україну. 

223
08.09.2026

Минулої неділі в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт зі столицею в східнонімецькому місті Магдебург пройшли вибори до земельного парламенту — ландтагу.

1588
05.09.2026

Ілон Маск виступив у Північній Кароліні (США) на зустрічі міністрів технологій країн G20, яку організував Білий Дім.

1429
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

1591