У Калуші змінили параметри Бюджету участі

Калуська міська рада затвердила параметри Бюджету участі на 2022 рік та прогнозні обсяги Бюджету участі на 2023-2024 роки.

На 2022 рік видатки на реалізацію громадських проєктів будуть складати 3 млн гривень (це відповідає прогнозному обсягу, який міська рада затвердила торік). А в два наступних роки на проєкти Бюджету участі виділятимуть по 3,5 млн гривень, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна".

Минулого року проводили конкурс проєктів Бюджету участі теж на 3 млн гривень, проте тоді територія і чисельність населення громади були суттєво меншими.

Проти минулорічного конкурсу суттєво змінено обсяги фінансування проєктів за видами. Так, у конкурсі 2020 року на реалізацію великих проєктів закладали 1,5 млн гривень, а вартість одного складала максимум 500 тис. гривень. Відповідно, переможцями стали три великі проєкти. Цього року на великі проєкти передбачили суттєво менше коштів — 900 тис. гривень, і, відповідно, зменшено максимальну вартість великого проєкту до 300 тис. гривень. Тож, цього року переможцями стануть теж три великі проєкти (як мінімум), однак з врахуванням інфляції за своїм масштабом вони будуть ближчими до малих проєктів минулих років, адже 300 тис. гривень явно замало для будівництва спортивного майданчика, влаштування Річкової алеї чи відпочинкового скверу тощо. Одним словом, можливість участі у конкурсі Бюджету участі інфраструктурних проєктів тепер практично виключена.

Натомість, цього року акцент зробили на малих і мікропроєктах. На малі проєкти виділено найбільше коштів — 1 млн 350 тис. гривень, а максимальний бюджет одного — 200 тис. гривень (минулого року виділяли 1 млн гривень, а бюджет одного проєкту був обмежений сумою 250 тис. гривень). Зате минулого року переможцями стали чотири проєкти, а цього року — буде як мінімум шість-сім.

Мікропроєкти запровадили торік для сіл Калуської громади, а в рішенні міської ради від 28 квітня про сільські громади вже згадки немає). На їхню реалізацію міська рада передбачила 750 тис. гривень, максимальний бюджет одного такого проєкту — 150 тис. гривень. Минулого року на мікропроєкти закладали 500 тис. гривень, а верхня планка бюджету одного склала 165 тис. гривень. У конкурсі минулого року переможцями стали два мікропроєкти (хоча переможців могло бути і три), а цього року буде як мінімум п’ять.  

Таким чином, максимальні бюджети всіх видів проєктів цього року є меншими.

Рішенням міської ради визначено шість типів проєктів, які цього року автори можуть подавати на конкурс, та дано роз’яснення щодо їх можливого змісту.  Домінує гуманітарна сфера. А саме:

— культура, історія, архітектура (Організація культурного дозвілля (фестивалі, вистави, концерти, конкурси, ярмарки, виставки тощо). Реставрація архітектурних пам'яток. Відтворення історичних подій (зняття відеофільмів, кіно). Написання історичних книг місцевого значення. Створення відео візиток).

— навколишнє середовище та екологія (Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього середовища (акції з прибирання, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи). Охорона природних ресурсів. Моніторингові дослідження. Створення умов для вигулу домашніх тварин (котів та собак). Озеленення вулиць, дворів та скверів).

— освіта та мистецтво (Впровадження новітніх навчальних програм позашкільної освіти (театральні гуртки та гуртки робототехніки). Організація просвітницьких заходів, тренінгів, курсів, семінарів. Впровадження педагогічних інновацій. Організація і проведення різноманітних виставок).

— соціальний захист (Заходи соціального спрямування, включаючи заходи з реабілітації інвалідів. Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Соціально-психологічна підтримка учасників бойових дій та інших вразливих верств населення. Захист інвалідів, сиріт, непрацездатних осіб, пенсіонерів, багатодітних сімей. Забезпечення вільного доступу інвалідів до об’єктів, закладів і заходів міста).

— спорт і туризм (Організація спортивних заходів (змагання, марафони тощо). Популяризація спорту та здорового способу життя. Проведення навчальних тренінгів. Проведення спортивних занять з особами пенсійного віку та особами з обмеженими можливостями. Розробка і впровадження туристичних маршрутів).

безпека життєдіяльності (Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців громади про дотримання правил співжиття (заборона паління та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях, дотримання тиші після 22-ї години та ін.).

Минулого року типів проєктів  було більше — дев’ять  (велоінфраструктура, енергозбереження, комунальне господарство, культура і туризм, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і спорт). Можна було, окрім проєктів на тему організації різноманітних заходів, інформаційних кампаній і тренінгів, також подавати проєкти з облаштування велосипедних доріжок, дитячих майданчиків, розвитку медичної інфраструктури тощо.  

Як і торік, мінімальний вік автора проєкту — 16 років. Не змінилася і вимога щодо кількості підписів, що мають бути зібрані для подачі проєкту автором: 20 осіб. Один автор може подати лише один проєкт. Не змінилася і кількість пунктів супроводу Бюджету участі. Їх є два — Калуський міський ЦНАП та загальний відділ виконавчого комітету Калуської міської ради.

Минулого року можна було проголосувати всього за один проєкт, а цього року можна буде підтримати три проєкти, по одному кожного виду. До речі, вимогу одна людина — один підпис запровадили через те, що раніше були домовленості між авторами проєктів (ти мені голос, я — тобі). Відтак це впливало на результати конкурсу. Цього року такі домовленості можуть повернутися.  

Терміни проведення цьогорічного конкурсу Бюджету участі є такими:

  • прийом проєктів: 10 травня — 13 червня;
  • оцінка комісією поданих проєктів (робота з авторами, уточнення авторами проєктів, прийняття рішення комісією про допуск проєктів на голосування): 14 червня — 30 липня;
  • проведення інформаційної компанії для ознайомлення жителів громади з проєктами: 31 липня — 30 серпня;
  • голосування за проєкти: 31 серпня — 20 вересня;
  • оголошення проєктів-переможців: до 15 жовтня.

Також міська рада внесла зміни до Положення про Бюджет участі. Зокрема, зросли вимоги до самих проєктів. Так, у положенні раніше було зазначено, що «бюджет проєкту, розрахований автором, включає усі витрати, пов’язані з: розробкою проєктної документації; проведенням технічного, авторського нагляду, проведенням експертизи (у разі необхідності); закупівлею сировини, матеріалів, комплектуючих; оплатою стороннім підрядникам послуг логістики (доставка, зберігання); оплатою праці виконавців; інформуванням жителів про реалізацію проєкту (у разі необхідності), які є реальними на момент подання проєкту, з врахуванням в бюджеті проєкту рівня інфляції, який повинен становити не менше 10% від його загальної вартості». Тепер, окрім цього автор  проєкту  зобов’язаний надати посилання мінімум на дві пропозиції вартості матеріалів (робіт, послуг).

Ще одна зміна: досі відповідальний структурний підрозділ міської ради мав 20 днів на проведення оцінки проєкту на предмет його відповідності законодавству й реалістичності і достатності бюджету проєкту для його практичної реалізації. Тепер цей термін збільшили до 45 днів. Крім того, в разі негативної оцінки, проєкту структурний підрозділ також має надати «чіткий  і повноцінний опис аргументів щодо неможливості допущення проєкту до голосування».

До Положення також включили пункт, за яким шанси на реалізацію здобувають і проєкти, які цього року за підсумками конкурсу не стануть переможцями. Він звучить так:

«Після проведення процедур закупівель (тобто вже у 2022 році), при наявності залишку певної суми зекономлених коштів, Комісія з питань бюджету участі може прийняти рішення про фінансування наступного (наступних) по рейтингу проєктів, але не більше трьох по кожному з видів, а саме: один великий, один малий, один мікропроєкт».


Читайте також:

В Івано-Франківську визначили переможців "Бюджету участі" (ВІДЕО)


03.05.2021 1198
Коментарі ()

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3186
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3282 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2007
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3162 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6256 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

5068 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1188

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1009

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1864

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4727
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8476 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8017
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

10077 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5911
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1537
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1765
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1875 1
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8291
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1225
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1434
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1342
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

2489 1