У Калуші змінили параметри Бюджету участі

Калуська міська рада затвердила параметри Бюджету участі на 2022 рік та прогнозні обсяги Бюджету участі на 2023-2024 роки.

На 2022 рік видатки на реалізацію громадських проєктів будуть складати 3 млн гривень (це відповідає прогнозному обсягу, який міська рада затвердила торік). А в два наступних роки на проєкти Бюджету участі виділятимуть по 3,5 млн гривень, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна".

Минулого року проводили конкурс проєктів Бюджету участі теж на 3 млн гривень, проте тоді територія і чисельність населення громади були суттєво меншими.

Проти минулорічного конкурсу суттєво змінено обсяги фінансування проєктів за видами. Так, у конкурсі 2020 року на реалізацію великих проєктів закладали 1,5 млн гривень, а вартість одного складала максимум 500 тис. гривень. Відповідно, переможцями стали три великі проєкти. Цього року на великі проєкти передбачили суттєво менше коштів — 900 тис. гривень, і, відповідно, зменшено максимальну вартість великого проєкту до 300 тис. гривень. Тож, цього року переможцями стануть теж три великі проєкти (як мінімум), однак з врахуванням інфляції за своїм масштабом вони будуть ближчими до малих проєктів минулих років, адже 300 тис. гривень явно замало для будівництва спортивного майданчика, влаштування Річкової алеї чи відпочинкового скверу тощо. Одним словом, можливість участі у конкурсі Бюджету участі інфраструктурних проєктів тепер практично виключена.

Натомість, цього року акцент зробили на малих і мікропроєктах. На малі проєкти виділено найбільше коштів — 1 млн 350 тис. гривень, а максимальний бюджет одного — 200 тис. гривень (минулого року виділяли 1 млн гривень, а бюджет одного проєкту був обмежений сумою 250 тис. гривень). Зате минулого року переможцями стали чотири проєкти, а цього року — буде як мінімум шість-сім.

Мікропроєкти запровадили торік для сіл Калуської громади, а в рішенні міської ради від 28 квітня про сільські громади вже згадки немає). На їхню реалізацію міська рада передбачила 750 тис. гривень, максимальний бюджет одного такого проєкту — 150 тис. гривень. Минулого року на мікропроєкти закладали 500 тис. гривень, а верхня планка бюджету одного склала 165 тис. гривень. У конкурсі минулого року переможцями стали два мікропроєкти (хоча переможців могло бути і три), а цього року буде як мінімум п’ять.  

Таким чином, максимальні бюджети всіх видів проєктів цього року є меншими.

Рішенням міської ради визначено шість типів проєктів, які цього року автори можуть подавати на конкурс, та дано роз’яснення щодо їх можливого змісту.  Домінує гуманітарна сфера. А саме:

— культура, історія, архітектура (Організація культурного дозвілля (фестивалі, вистави, концерти, конкурси, ярмарки, виставки тощо). Реставрація архітектурних пам'яток. Відтворення історичних подій (зняття відеофільмів, кіно). Написання історичних книг місцевого значення. Створення відео візиток).

— навколишнє середовище та екологія (Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього середовища (акції з прибирання, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи). Охорона природних ресурсів. Моніторингові дослідження. Створення умов для вигулу домашніх тварин (котів та собак). Озеленення вулиць, дворів та скверів).

— освіта та мистецтво (Впровадження новітніх навчальних програм позашкільної освіти (театральні гуртки та гуртки робототехніки). Організація просвітницьких заходів, тренінгів, курсів, семінарів. Впровадження педагогічних інновацій. Організація і проведення різноманітних виставок).

— соціальний захист (Заходи соціального спрямування, включаючи заходи з реабілітації інвалідів. Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Соціально-психологічна підтримка учасників бойових дій та інших вразливих верств населення. Захист інвалідів, сиріт, непрацездатних осіб, пенсіонерів, багатодітних сімей. Забезпечення вільного доступу інвалідів до об’єктів, закладів і заходів міста).

— спорт і туризм (Організація спортивних заходів (змагання, марафони тощо). Популяризація спорту та здорового способу життя. Проведення навчальних тренінгів. Проведення спортивних занять з особами пенсійного віку та особами з обмеженими можливостями. Розробка і впровадження туристичних маршрутів).

безпека життєдіяльності (Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців громади про дотримання правил співжиття (заборона паління та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях, дотримання тиші після 22-ї години та ін.).

Минулого року типів проєктів  було більше — дев’ять  (велоінфраструктура, енергозбереження, комунальне господарство, культура і туризм, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і спорт). Можна було, окрім проєктів на тему організації різноманітних заходів, інформаційних кампаній і тренінгів, також подавати проєкти з облаштування велосипедних доріжок, дитячих майданчиків, розвитку медичної інфраструктури тощо.  

Як і торік, мінімальний вік автора проєкту — 16 років. Не змінилася і вимога щодо кількості підписів, що мають бути зібрані для подачі проєкту автором: 20 осіб. Один автор може подати лише один проєкт. Не змінилася і кількість пунктів супроводу Бюджету участі. Їх є два — Калуський міський ЦНАП та загальний відділ виконавчого комітету Калуської міської ради.

Минулого року можна було проголосувати всього за один проєкт, а цього року можна буде підтримати три проєкти, по одному кожного виду. До речі, вимогу одна людина — один підпис запровадили через те, що раніше були домовленості між авторами проєктів (ти мені голос, я — тобі). Відтак це впливало на результати конкурсу. Цього року такі домовленості можуть повернутися.  

Терміни проведення цьогорічного конкурсу Бюджету участі є такими:

  • прийом проєктів: 10 травня — 13 червня;
  • оцінка комісією поданих проєктів (робота з авторами, уточнення авторами проєктів, прийняття рішення комісією про допуск проєктів на голосування): 14 червня — 30 липня;
  • проведення інформаційної компанії для ознайомлення жителів громади з проєктами: 31 липня — 30 серпня;
  • голосування за проєкти: 31 серпня — 20 вересня;
  • оголошення проєктів-переможців: до 15 жовтня.

Також міська рада внесла зміни до Положення про Бюджет участі. Зокрема, зросли вимоги до самих проєктів. Так, у положенні раніше було зазначено, що «бюджет проєкту, розрахований автором, включає усі витрати, пов’язані з: розробкою проєктної документації; проведенням технічного, авторського нагляду, проведенням експертизи (у разі необхідності); закупівлею сировини, матеріалів, комплектуючих; оплатою стороннім підрядникам послуг логістики (доставка, зберігання); оплатою праці виконавців; інформуванням жителів про реалізацію проєкту (у разі необхідності), які є реальними на момент подання проєкту, з врахуванням в бюджеті проєкту рівня інфляції, який повинен становити не менше 10% від його загальної вартості». Тепер, окрім цього автор  проєкту  зобов’язаний надати посилання мінімум на дві пропозиції вартості матеріалів (робіт, послуг).

Ще одна зміна: досі відповідальний структурний підрозділ міської ради мав 20 днів на проведення оцінки проєкту на предмет його відповідності законодавству й реалістичності і достатності бюджету проєкту для його практичної реалізації. Тепер цей термін збільшили до 45 днів. Крім того, в разі негативної оцінки, проєкту структурний підрозділ також має надати «чіткий  і повноцінний опис аргументів щодо неможливості допущення проєкту до голосування».

До Положення також включили пункт, за яким шанси на реалізацію здобувають і проєкти, які цього року за підсумками конкурсу не стануть переможцями. Він звучить так:

«Після проведення процедур закупівель (тобто вже у 2022 році), при наявності залишку певної суми зекономлених коштів, Комісія з питань бюджету участі може прийняти рішення про фінансування наступного (наступних) по рейтингу проєктів, але не більше трьох по кожному з видів, а саме: один великий, один малий, один мікропроєкт».


Читайте також:

В Івано-Франківську визначили переможців "Бюджету участі" (ВІДЕО)


03.05.2021 1286
Коментарі ()

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1192
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1273
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1947
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1992
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1709
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3904

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

289

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

554

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1356

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1644
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

969
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6628
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6612
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

939
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1134
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1319
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2066
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7272 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

743
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1365
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2036
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2283