У Калуші змінили параметри Бюджету участі

Калуська міська рада затвердила параметри Бюджету участі на 2022 рік та прогнозні обсяги Бюджету участі на 2023-2024 роки.

На 2022 рік видатки на реалізацію громадських проєктів будуть складати 3 млн гривень (це відповідає прогнозному обсягу, який міська рада затвердила торік). А в два наступних роки на проєкти Бюджету участі виділятимуть по 3,5 млн гривень, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна".

Минулого року проводили конкурс проєктів Бюджету участі теж на 3 млн гривень, проте тоді територія і чисельність населення громади були суттєво меншими.

Проти минулорічного конкурсу суттєво змінено обсяги фінансування проєктів за видами. Так, у конкурсі 2020 року на реалізацію великих проєктів закладали 1,5 млн гривень, а вартість одного складала максимум 500 тис. гривень. Відповідно, переможцями стали три великі проєкти. Цього року на великі проєкти передбачили суттєво менше коштів — 900 тис. гривень, і, відповідно, зменшено максимальну вартість великого проєкту до 300 тис. гривень. Тож, цього року переможцями стануть теж три великі проєкти (як мінімум), однак з врахуванням інфляції за своїм масштабом вони будуть ближчими до малих проєктів минулих років, адже 300 тис. гривень явно замало для будівництва спортивного майданчика, влаштування Річкової алеї чи відпочинкового скверу тощо. Одним словом, можливість участі у конкурсі Бюджету участі інфраструктурних проєктів тепер практично виключена.

Натомість, цього року акцент зробили на малих і мікропроєктах. На малі проєкти виділено найбільше коштів — 1 млн 350 тис. гривень, а максимальний бюджет одного — 200 тис. гривень (минулого року виділяли 1 млн гривень, а бюджет одного проєкту був обмежений сумою 250 тис. гривень). Зате минулого року переможцями стали чотири проєкти, а цього року — буде як мінімум шість-сім.

Мікропроєкти запровадили торік для сіл Калуської громади, а в рішенні міської ради від 28 квітня про сільські громади вже згадки немає). На їхню реалізацію міська рада передбачила 750 тис. гривень, максимальний бюджет одного такого проєкту — 150 тис. гривень. Минулого року на мікропроєкти закладали 500 тис. гривень, а верхня планка бюджету одного склала 165 тис. гривень. У конкурсі минулого року переможцями стали два мікропроєкти (хоча переможців могло бути і три), а цього року буде як мінімум п’ять.  

Таким чином, максимальні бюджети всіх видів проєктів цього року є меншими.

Рішенням міської ради визначено шість типів проєктів, які цього року автори можуть подавати на конкурс, та дано роз’яснення щодо їх можливого змісту.  Домінує гуманітарна сфера. А саме:

— культура, історія, архітектура (Організація культурного дозвілля (фестивалі, вистави, концерти, конкурси, ярмарки, виставки тощо). Реставрація архітектурних пам'яток. Відтворення історичних подій (зняття відеофільмів, кіно). Написання історичних книг місцевого значення. Створення відео візиток).

— навколишнє середовище та екологія (Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього середовища (акції з прибирання, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи). Охорона природних ресурсів. Моніторингові дослідження. Створення умов для вигулу домашніх тварин (котів та собак). Озеленення вулиць, дворів та скверів).

— освіта та мистецтво (Впровадження новітніх навчальних програм позашкільної освіти (театральні гуртки та гуртки робототехніки). Організація просвітницьких заходів, тренінгів, курсів, семінарів. Впровадження педагогічних інновацій. Організація і проведення різноманітних виставок).

— соціальний захист (Заходи соціального спрямування, включаючи заходи з реабілітації інвалідів. Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Соціально-психологічна підтримка учасників бойових дій та інших вразливих верств населення. Захист інвалідів, сиріт, непрацездатних осіб, пенсіонерів, багатодітних сімей. Забезпечення вільного доступу інвалідів до об’єктів, закладів і заходів міста).

— спорт і туризм (Організація спортивних заходів (змагання, марафони тощо). Популяризація спорту та здорового способу життя. Проведення навчальних тренінгів. Проведення спортивних занять з особами пенсійного віку та особами з обмеженими можливостями. Розробка і впровадження туристичних маршрутів).

безпека життєдіяльності (Навчальні програми щодо адаптації до карантинних обмежень під час пандемій. Проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців громади про дотримання правил співжиття (заборона паління та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях, дотримання тиші після 22-ї години та ін.).

Минулого року типів проєктів  було більше — дев’ять  (велоінфраструктура, енергозбереження, комунальне господарство, культура і туризм, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і спорт). Можна було, окрім проєктів на тему організації різноманітних заходів, інформаційних кампаній і тренінгів, також подавати проєкти з облаштування велосипедних доріжок, дитячих майданчиків, розвитку медичної інфраструктури тощо.  

Як і торік, мінімальний вік автора проєкту — 16 років. Не змінилася і вимога щодо кількості підписів, що мають бути зібрані для подачі проєкту автором: 20 осіб. Один автор може подати лише один проєкт. Не змінилася і кількість пунктів супроводу Бюджету участі. Їх є два — Калуський міський ЦНАП та загальний відділ виконавчого комітету Калуської міської ради.

Минулого року можна було проголосувати всього за один проєкт, а цього року можна буде підтримати три проєкти, по одному кожного виду. До речі, вимогу одна людина — один підпис запровадили через те, що раніше були домовленості між авторами проєктів (ти мені голос, я — тобі). Відтак це впливало на результати конкурсу. Цього року такі домовленості можуть повернутися.  

Терміни проведення цьогорічного конкурсу Бюджету участі є такими:

  • прийом проєктів: 10 травня — 13 червня;
  • оцінка комісією поданих проєктів (робота з авторами, уточнення авторами проєктів, прийняття рішення комісією про допуск проєктів на голосування): 14 червня — 30 липня;
  • проведення інформаційної компанії для ознайомлення жителів громади з проєктами: 31 липня — 30 серпня;
  • голосування за проєкти: 31 серпня — 20 вересня;
  • оголошення проєктів-переможців: до 15 жовтня.

Також міська рада внесла зміни до Положення про Бюджет участі. Зокрема, зросли вимоги до самих проєктів. Так, у положенні раніше було зазначено, що «бюджет проєкту, розрахований автором, включає усі витрати, пов’язані з: розробкою проєктної документації; проведенням технічного, авторського нагляду, проведенням експертизи (у разі необхідності); закупівлею сировини, матеріалів, комплектуючих; оплатою стороннім підрядникам послуг логістики (доставка, зберігання); оплатою праці виконавців; інформуванням жителів про реалізацію проєкту (у разі необхідності), які є реальними на момент подання проєкту, з врахуванням в бюджеті проєкту рівня інфляції, який повинен становити не менше 10% від його загальної вартості». Тепер, окрім цього автор  проєкту  зобов’язаний надати посилання мінімум на дві пропозиції вартості матеріалів (робіт, послуг).

Ще одна зміна: досі відповідальний структурний підрозділ міської ради мав 20 днів на проведення оцінки проєкту на предмет його відповідності законодавству й реалістичності і достатності бюджету проєкту для його практичної реалізації. Тепер цей термін збільшили до 45 днів. Крім того, в разі негативної оцінки, проєкту структурний підрозділ також має надати «чіткий  і повноцінний опис аргументів щодо неможливості допущення проєкту до голосування».

До Положення також включили пункт, за яким шанси на реалізацію здобувають і проєкти, які цього року за підсумками конкурсу не стануть переможцями. Він звучить так:

«Після проведення процедур закупівель (тобто вже у 2022 році), при наявності залишку певної суми зекономлених коштів, Комісія з питань бюджету участі може прийняти рішення про фінансування наступного (наступних) по рейтингу проєктів, але не більше трьох по кожному з видів, а саме: один великий, один малий, один мікропроєкт».


Читайте також:

В Івано-Франківську визначили переможців "Бюджету участі" (ВІДЕО)


03.05.2021 1177
Коментарі ()

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

951
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1263 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2137
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3555
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2571
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2438 6

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

469

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2244

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

818

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1286
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2371
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2418
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3017
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19816
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1334
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21324
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9147 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

625
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1073
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1102
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1453
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2204