Університет Короля Данила став першою платформою, з якої стартуватиме загальнодержавна реалізація підвищення якості вищої освіти.
У рамках втілення цієї мети, в навчальному закладі відбувся круглий стіл «Нова процедура акредитації освітніх програм: як покращуватиметься якість?», поважним гостем якого став керівник секретаріату НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти) Михайло Винницький.
Захід, на який було запрошено декілька десятків керівників регіональних ЗВО, вітальним словом розпочав ректор Університету Короля Данила Віталій Хромець.
Віталій Леонідович наголосив на тому, що сьогоднішні умови акредитації приємно його шокували, адже цей документ більше не вимагає кількісної статистики.
«Приємно, що нам не потрібно ганятися за стосами паперів, адже ми знаємо, що паперова реальність рідко дорівнює дійсності. Сьогодні акцент в оцінюванні освіти зміщений на організацію процесів, а відтак на якість. Відбувається щось нове і я цьому безмежно радію, адже як людина, що перейшла з державного ЗВО в приватний, маю з чим порівняти», – розповів Віталій Хромець.
Також ректор запевнив, що Університет Короля Данила використовує сьогоднішні критерії якості освіти, як свої цілі, які допоможуть йому втілити в життя свою місію – побудувати екосистему для формування успішної та підприємливої особистості.
Зміни в якості української освіти відмітив і керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький.
«Якість освіти в Україні справді стає кращою. І зараз наша місія полягає в тому, щоб пояснити людям, що акредитація – це інструмент, який допомагає досягати бажаного, а не банальні довідки. Критерії «якісної» освіти, якими ми досі стереотипно послуговуємося, вже втратили свою актуальність. Ні складність та престижність закладу, яка визначається міжнародними рейтингами, ні науковий прогрес, який визначається кількістю викладачів, чиї дослідження цитуються іншими, ні готовність до ринку праці, яка визначається кількістю випускників, які працюють за спеціальністю, ні навіть економічний ефект більше не працюють.
Рейтинги визначаються науковою роботою, яка мало що говорить про якість знань, які виносять з закладу його випускники. А досвід світових університетів говорить про те, що кількість цитованих викладачів може банально залежати від розмірів університету.
Сучасний випускник бакалаврату за статистикою мінятиме свою професію чотири рази за життя, тому кількісний фактор випускників, що працюють за спеціальність теж не працюватиме сьогодні.
Натомість нам пропонують п’ятий найбільш комплексний підхід до оцінювання якості освіти: «Університет визначає свою ціль і досягає чи не досягає її. Якщо навчальної цілі досягнуто – отже якісно», – розповідає Михайло Винницький.
Також в рамках зустрічі Михайло Винницький презентував методичні рекомендації для експертів з акредитації освітніх програм, розповів, як користуватися порадником із заповнення відомостей про самооцінювання освітньої програми та прокоментував результати конкурсу до Галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
При такому підході немає різниці між коледжем та університетом. Навчання - важлива складова вищої освіти. Але є ще наука. При цьому підході вона не важлива. Не дивно, що нарада пройшла у приватному ЗВО. Приватники не мають ні хімії з біологією, ні фізики з філологією. Хіба це університети?
Працевлаштування випускника за професією не має значення. Головне, щоб він просто працював і вмів себе реалізувати. Якщо так, то для чого генпрокурору мати юридичну освіту, а лікарю медичну?
МОН просто веде до ліквідації державних ЗВО замість того, щоб закривати приватні. Щось не те твориться в нашому королівстві