Зовсім недавно на сесії Долинської райради її голова Іван Данилів попросив присутніх у залі працівників СБУ дати правову оцінку «писарчукам, які у соцмережі «Фейсбук» ображають честь та гідність депутатів»…
Голова райради обурився, що БПП «Солідарність» у соцмережі назвали «Блоком Путіна-Порошенка», пише Фіртка з посиланням на Репортер.
«І це лише один із прикладів, – каже Іван Данилів. – Негативні коментарі читають мільйони людей. Вважаю, якщо є закон про засоби масової інформації, то і тут має бути якась відповідальність».
Прес-офіцер УСБУ в Івано-Франківській області Марія Римар пояснює, що таке не входить в їхні обов’язки. За її словами, на СБУ покладається: захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
«Оскільки образа честі та гідності у соцмережах не входить до визначеного законодавством переліку, то працівники СБУ не займаються розслідуванням таких справ. За коментарі у соцмережах СБУ в Івано-Франківській області ще нікого не затримувала», – каже Марія Римар.
Мало того, Іван Данилів наразі навіть не звернувся до СБУ з письмовою заявою. А нема документа – нема справи.
Емоції розчарування
Один із яскравих прикладів того, що СБУ моніторить соцмережі – засудження Олега Єрошенка із Самбора (Львівщина) на два роки умовно, хоча такий м’ягкий вирок чоловік отримав тільки за те, що підписав із прокурором угоду про визнання вини.
«Я одразу після Революції Гідності не сприйняв режим Порошенка. А коли почалась мобілізація, то активно виступив проти. Після того, як я написав на своїй сторінці у «ВКонтакті», що Скрябіна убив Порошенко разом з СБУ, до мого дому прийшли правоохоронці», – розповідає Єрошенко.
За його словами, троє офіцерів СБУ провели обшук – вилучили комп’ютер, телефон і нотатник. Чоловікові пояснили: якщо він сам дасть паролі до своїх сторінок у соцмережах і співпрацюватиме з правоохоронцями, то вирок може бути м’ягшим. Бо стаття, за якою судили Єрошенка, передбачає до трьох років позбавлення волі.
«Після суду я був змушений видалити свої записи зі сторінок, проте свою позицію не змінив, – каже Олег Єрошенко. – Я й зараз виступаю проти влади, проте вже порадився з юристом і пишу свої пости так, аби СБУшники не мали до чого причепитись. Лише подумайте: мені закидали «негативне висловлювання стосовно Президента і влади». Та це 1937 рік, панове!».
В одному з записів Єрошенко закликав «вперед на Київ», в іншому обіцяв 1500 доларів «за голову Наливайченка».
«Я проти смертної кари, але поясню свої слова, – говорить житель Львівщини. – Валентин Наливайченко заборонив діяльність піраміди «МММ», через що чимало людей втратили свої заощадження. Депозит у «МММ» мав і я, тому втратив 7000 доларів. Це було емоційне вираження мого розчарування».
Схожий приклад: Володимир-Волинський міський суд у липні минулого року засудив жінку, яка теж у «ВКонтакті» закликала до «зміни території державного кордону». Така пропаганда обернулася для неї чотирма роками позбавлення волі, хоч і з дворічним іспитовим терміном.
Нагадаємо, що іванофранківець Руслан Коцаба, який у соцмережі звернувся до Петра Порошенка з заявою проти мобілізації, уже майже рік сидить у СІЗО, триває суд.
500 гривень за коментар
Видається, що до суду можна потрапити лише за антидержавницькі висловлювання. Проте це не так. Кілька років тому під фотографією неповнолітньої Анастасії з міста Підволочиськ (Тернопільщина) з’явилися образливі коментарі, які стосувалися національності родини дівчинки. Настя показала коментар старшій сестрі-юристу, а та швидко зметикувала – встигла повністю зафіксувати образливий текст. Хоча незабаром його видалили, справа таки дійшла до суду. Мовляв, публічний коментар образив честь та гідність усієї родини. На суд як третю сторону запрошували навіть представників тої ж російської соцмережі «ВКонтакті», але відповіді з Санкт-Петербургу так і не було.
Під час судового засідання суддя Назарій Сташків зазначив, що позивачі надали суду «належні докази».
«Інформація була особистого характеру, яка стосується безпосередньо позивачів у справі. Тобто їхнього особистого життя», – повідомив суддя і постановив стягнути з відповідачки Маріанни 500 грн. моральної компенсації, хоча позивачі просили втричі більше.
Суд визнав відповідача Маріанну винною ще й тому, що вона зізналась: коментар написала самостійно через неприязні стосунки між родинами. А от як би жінка запевнила, що образи не писала власноруч, роботи для міліції побільшало б…
По 10 років за пост
Активістка з Кубані Дарина Полюдова у соцмережі написала, що у всіх бідах Росії винен Володимир Путін. І запитала: а чому росіяни, як і українці, не можуть повалити режим? Такий запис суд визнав екстремістським і Полюдову засудили до двох років колонії.
А от 18-річний російський хлопчина отримав умовне позбавлення волі на два з половиною роки за те, що «поділяв погляди екстремістської організації «Правий сектор», забороненої в Російській Федерації».
Проте є й значно жорсткіші покарання за необдумані вислови у соцмережах. Так, військовий суд Бангкока (Таїланд) вирішив, що шість постів, які 48-річний чоловік опублікував на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук», містили образливі коментарі проти родини монархів.
Спочатку чоловіка засудили до 60 років в’язниці (по 10 років за кожен пост). Однак після того, як він визнав свою провину, термін скоротили вдвічі.
P. S. З одного боку, ці випадки можна назвати тиском на свободу слова, тобто права людини вільно висловлювати свої думки. З іншого, якщо взяти приклад Єрошенка, то дорослий українець, який у російській соцмережі обіцяє винагороду за вбивство, бо закрили шахрайську піраміду і він втратив гроші, чесно, не викликає співчуття.
Мало того, треба пам’ятати, що судимість можна отримати не лише за власні висловлювання, а й за поширення картинок, які, на думку суду та експертів, матимуть порнографічний зміст. І таке є. Взагалі, щоразу, публікуючи щось на своїй сторінці, краще подумати, чи не зашкодить воно не лише іншим, а й самому автору. Хоч насправді моральні правила ніколи не змінювалися – аби бути чесним перед собою, не варто писати чи говорити того, що не готові сказати в лице.
