У Дністровському каньйоні мандрівники мріють побачити русалок, що ховаються в водоспаді дівочих сліз

 

/data/blog/107800/f7a34e3b87147e69c41ce588bfe8f3a5.jpg

 

Богатая природными красотами, легендами и историческими событиями Ивано-Франковщина с каждым годом привлекает все больше туристов

В середине мая открыл вторую навигацию по Днестровскому каньону порт Раковец, что в Городенковском районе Ивано-Франковской области. Тот, кто сплавлялся на этом участке некогда полноводной реки, очевидно, с долей сомнения воспримет приведенную информацию. А вот жители с берегов Днестра, по которому теперь бывает трудно пройти даже на байдарках, чтобы не напороться на камни, помнят, как еще лет 40 назад здесь была настоящая навигация. «Но места-то тут какие!» — в восхищении восклицают те, кто ныне сумел преодолеть несколько немилосердных километров дороги, ведущей к порту. Кроме причала, тут есть кафе, место для палаток, Wi-Fi, душ, туалет. Нынешний сезон открыла команда единственного судна, способного ходить по здешнему мелководью — корабля-отеля «Юрій». Селяне надеются, что маленький порт привлечет туристов в эти сказочные места.


*Корабль «Юрій», сконструированный львовскими изобретателями Юрием Шпицером и Петром Тяпкиным, строился четыре года. Как рассказал руководитель проекта Владимир Мазур, особенность этого судна в том, что специфическая конструкция корпуса и оригинальное гребное колесо позволяют ему ходить по мелководью (до 30 сантиметров). При этом вес двухпалубного судна — 12 тонн, длина 14 метров. Берет оно на борт десять пассажиров, которые размещаются в трех каютах.


*Капитан Ярослав Пинзыр (на фото) объясняет, что ходить по Днестру с каждым годом становится все сложнее. Рельеф дна постоянно меняется. Но все сложности должны оставаться в пределах рулевой рубки, считает Ярослав. Гостям на борту должно быть комфортно, за что и отвечает его небольшая команда


*В 30 минутах ходьбы от порта Раковец на высоком правом берегу Днестра открывается для обзора (а для желающих — и для посещения) башня средневекового замка (XVII век). Его строительство в этом месте объясняется просто — отличная позиция для обороны переправы и контроля торговых караванов. Но уже через сто неспокойных лет — в 1768 году — замок был сожжен, а из разрушившихся стен местные жители даже в начале ХХ века еще выковыривали камни и строили свои дома, которые стоят и поныне в окрестных селах.


*Такие цветочные поляны здесь не редкость


*Возле водопада есть несколько пещер. Сохранилась та, где, по преданию, монах-отшельник искупал грех братоубийства. А другая, где была криївка УПА, взорвана


*Днестр насыщен легендами. Кажется, что за каждым изгибом русла тебя ожидает приключение. Одно из них — это причаливание к берегу, где прячется источник многих легенд — Водопад девичьих слез. Вскарабкавшись по крутому склону, замираешь от увиденного — неслышный поток тысяч ручейков, стекающих по разноцветному мху. По легенде, в одной из пещер жила ведьма, которая похищала девушек из окрестных сел. Их слезы и образовали водопад. По другой версии, пленницы становились русалками. Эти легенды вдохновили в первой половине XIX века трех писателей — Маркияна Шашкевича, Якова Головацкого и Ивана Вагилевича — создать первый в Западной Украине литературный альманах на украинском языке «Русалка Дністровая». Люди, жившие в Восточной Галиции (в составе Австро-Венгрии), нуждались в родном литературном слове, и оно прозвучало со страниц этого сборника легенд, народных песен и этнографических заметок. Эпиграфом стали слова словацкого поэта Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія».


*Подъем к водопаду довольно крут


*Райцентр Городенка — «столица Потоцких». Церковь Успения Пресвятой Девы Марии (1763 год) недавно капитально отреставрировали


*Знаменитый костел Непорочного зачатия Пречистой Девы Марии, в котором было несколько деревянных скульптур Иоганна Пинзеля. Их фрагменты теперь во львовском музее


*Когда дождь сменяется солнцем, Днепровский каньон предстает во всей красе

fakty.ua


30.05.2016 2210 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1927
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1023
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1194
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1631
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2828 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3922

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1123

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

630

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

436

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1158
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5771
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5322
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10719 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1445
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1413
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7632
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1108
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15954
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

525
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1523
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1975
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1865