У Дністровському каньйоні мандрівники мріють побачити русалок, що ховаються в водоспаді дівочих сліз

 

/data/blog/107800/f7a34e3b87147e69c41ce588bfe8f3a5.jpg

 

Богатая природными красотами, легендами и историческими событиями Ивано-Франковщина с каждым годом привлекает все больше туристов

В середине мая открыл вторую навигацию по Днестровскому каньону порт Раковец, что в Городенковском районе Ивано-Франковской области. Тот, кто сплавлялся на этом участке некогда полноводной реки, очевидно, с долей сомнения воспримет приведенную информацию. А вот жители с берегов Днестра, по которому теперь бывает трудно пройти даже на байдарках, чтобы не напороться на камни, помнят, как еще лет 40 назад здесь была настоящая навигация. «Но места-то тут какие!» — в восхищении восклицают те, кто ныне сумел преодолеть несколько немилосердных километров дороги, ведущей к порту. Кроме причала, тут есть кафе, место для палаток, Wi-Fi, душ, туалет. Нынешний сезон открыла команда единственного судна, способного ходить по здешнему мелководью — корабля-отеля «Юрій». Селяне надеются, что маленький порт привлечет туристов в эти сказочные места.


*Корабль «Юрій», сконструированный львовскими изобретателями Юрием Шпицером и Петром Тяпкиным, строился четыре года. Как рассказал руководитель проекта Владимир Мазур, особенность этого судна в том, что специфическая конструкция корпуса и оригинальное гребное колесо позволяют ему ходить по мелководью (до 30 сантиметров). При этом вес двухпалубного судна — 12 тонн, длина 14 метров. Берет оно на борт десять пассажиров, которые размещаются в трех каютах.


*Капитан Ярослав Пинзыр (на фото) объясняет, что ходить по Днестру с каждым годом становится все сложнее. Рельеф дна постоянно меняется. Но все сложности должны оставаться в пределах рулевой рубки, считает Ярослав. Гостям на борту должно быть комфортно, за что и отвечает его небольшая команда


*В 30 минутах ходьбы от порта Раковец на высоком правом берегу Днестра открывается для обзора (а для желающих — и для посещения) башня средневекового замка (XVII век). Его строительство в этом месте объясняется просто — отличная позиция для обороны переправы и контроля торговых караванов. Но уже через сто неспокойных лет — в 1768 году — замок был сожжен, а из разрушившихся стен местные жители даже в начале ХХ века еще выковыривали камни и строили свои дома, которые стоят и поныне в окрестных селах.


*Такие цветочные поляны здесь не редкость


*Возле водопада есть несколько пещер. Сохранилась та, где, по преданию, монах-отшельник искупал грех братоубийства. А другая, где была криївка УПА, взорвана


*Днестр насыщен легендами. Кажется, что за каждым изгибом русла тебя ожидает приключение. Одно из них — это причаливание к берегу, где прячется источник многих легенд — Водопад девичьих слез. Вскарабкавшись по крутому склону, замираешь от увиденного — неслышный поток тысяч ручейков, стекающих по разноцветному мху. По легенде, в одной из пещер жила ведьма, которая похищала девушек из окрестных сел. Их слезы и образовали водопад. По другой версии, пленницы становились русалками. Эти легенды вдохновили в первой половине XIX века трех писателей — Маркияна Шашкевича, Якова Головацкого и Ивана Вагилевича — создать первый в Западной Украине литературный альманах на украинском языке «Русалка Дністровая». Люди, жившие в Восточной Галиции (в составе Австро-Венгрии), нуждались в родном литературном слове, и оно прозвучало со страниц этого сборника легенд, народных песен и этнографических заметок. Эпиграфом стали слова словацкого поэта Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія».


*Подъем к водопаду довольно крут


*Райцентр Городенка — «столица Потоцких». Церковь Успения Пресвятой Девы Марии (1763 год) недавно капитально отреставрировали


*Знаменитый костел Непорочного зачатия Пречистой Девы Марии, в котором было несколько деревянных скульптур Иоганна Пинзеля. Их фрагменты теперь во львовском музее


*Когда дождь сменяется солнцем, Днепровский каньон предстает во всей красе

fakty.ua


30.05.2016 2244 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

900
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1161
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1083
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3219
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2034
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3211

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

736

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1068

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1151

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2439
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6040
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6069
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29797
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

628
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1497
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1715
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23937
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16438
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

758
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1428
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1702
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2696