Днями Президент Віктор Янукович пообіцяв "повибивати" хабарників і "повідривати руки з головами" корупціонерам. Допомогти йому в цьому покликаний новий антикорупційний закон, який набрав чинності 1 липня цього року. Чи варто боятися нечистим на руку посадовцям? Чого сподіватися звичайним громадянам?
Хоча новий антикорупційний закон не передбачає покарання "відриванням голови", але відповідальність за корупційні злочини й справді стала значно суворішою. Так, у десятки, а то й у сотні разів зросли суми адміністративних штрафів, розширився перелік осіб, які підпадають під дію закону, та остаточно зрівнялися у відповідальності той, хто бере, і той хто дає хабара. Щоправда, один з них таки має шанс уникнути кари - той, хто першим донесе на "партнера" у відповідні інстанції.
Хабарників до реєстру!
З 1 липня, коли в дію вступив закон «Про засади запобігання і протидії корупції», попередній закон «Про заходи боротьби з корупцією», відповідно, втратив чинність. Яка ж між ними різниця? «Спрямовуюча дія нового закону, на відміну від попереднього, є запобіжною, а не каральною. Перший закон був фактично репресивним», - пояснює головний спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської облдержадміністрації Мирон Дмитрик.
На відміну від попереднього закону, в новому чітко визначені терміни та розширений перелік осіб, які підпадають під дію норм закону. "Якщо раніше дія закону про боротьбу з корупцією поширювалася на державних службовців і службових осіб органів місцевого самоврядування, то тепер додатково поширюється і на керівників підприємств, які отримують кошти з держбюджету, та осіб, які уповноважені виконувати певні функції держави. А це арбітражні керуючі, нотаріуси, аудитори, третейські судді та інші", - пояснює Дмитрик. Відтепер, за його підрахунками, чи не кожен п'ятий житель області підпадає під дію нового закону.
Прокурор Івано-Франківської області Микола Гошовський однією з основних переваг нового антикорупційного закону вважає норму про негайне обов'язкове звільнення хабарника, як тільки його провину доведуть у суді. Відтак ім'я корупціонера занесуть до єдиного реєстру осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні дії. Після цього перед хабарником на все життя закриються двері на державну службу. Втім, єдиний реєстр корупціонерів ще не створений, не розроблене положення, за яким він діятиме, і невідомо, хто матиме до нього доступ. "Фактично, цей реєстр має бути відкритим. Будь-яка особа зможе зайти на сайт міністерства юстиції і побачити прізвища корупціонерів", - каже Мирон Дмитрик.
Дві статті закону - 11 і 12 - вступлять в дію тільки з 1 січня 2012 року. Одна з них передбачає спеціальну перевірку осіб, які приймаються на роботу, інша - фінансовий контроль. Протягом місяця роботодавець буде зобов'язаний перевірити всі документи особи, яку приймає на роботу, - починаючи з медичної довідки, диплома і закінчуючи наявністю корпоративних прав. Фінансовий контроль зобов'язує держслужбовців щорічно подавати декларацію про доходи, в якій вказуватиметься навіть орендоване майно. З іншого боку, доки ці норми набудуть чинності, можна знайти спосіб приховати не зовсім чесні доходи, які не "вписуються" в декларацію. Можливо, саме для цього законодавець і затримав ці норми на півроку?
Подарунки з цінниками
Новий антикорупційний закон обмежив чиновників і в дарунках чи пожертвах. "Не можна приймати дарунки за свою роботу - тобто за певні дії чи за прийняття певних рішень. Умовно кажучи, брати коньяк за те, що ти видав певну довідку чи надав консультацію", - пояснює Мирон Дмитрик.
Схоже, зникнуть і святкові черги до кабінетів високопосадовців у дні їх народження. Відтепер керівник не має права брати подарунки від підлеглих. Зате, як і раніше, дозволяється отримувати подарунки від близьких осіб та дозволено службовцям, як і простим громадянам, отримувати загальнодоступні знижки на товари-послуги та вигравати призи й премії. Однак у законі застережено, що близька людина не може бути підлеглою на роботі. До речі, близькими людьми вважаються "подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом", на якого поширюється антикорупційний закон.
На день народження чи весілля можна приймати подарунки від інших осіб на суму не більше 480 грн., тобто вартість дарунка не повинна перевищувати половини мінімальної зарплати. Від одного джерела не можна отримувати подарунки на суму 960 грн. Та в законі не прописано, як оцінюватимуться подарунки та як контролюватиметься цей процес. "Це питання правоохоронних органів", - каже Мирон Дмитрик. Можливо, щоб спростити їм роботу, не варто відривати цінники з подарунків?
Також важко уявити, що керівник області, району чи міста відмовиться від подарунка, наприклад, делегації з-за кордону. Такий інцидент може обернутися міжнародним скандалом. Однак, вихід є. За словами, Мирона Дмитрика, "коли на якісь фестивалі чи День міста приїжджають офіційні гості й обмінюються подарунками, то передбачено, що ці подарунки є власністю держави. Скажімо, якщо голова облдержадміністрації приймає подарунок від якогось посла, то він потрапляє на баланс ОДА. Якщо мер - то мерії, якщо сільський голова - то сільради". Забрати такий подарунок додому - злочин.
Державним установам закон заборонив приймати пожертви і благодійну допомогу, окрім випадків, встановлених законом та міжнародними договорами. Наприклад, можна приймати гуманітарну та технічну допомогу, вигравати гранти. Однак обмеження у благодійності не поширюються на школи чи лікарні.
Найбільше скаржаться на новий закон сільські голови, зауважує Дмитрик, де наприклад, громада села жертвує на ремонт школи чи клубу. "Є актив села, є громадські організації, нехай працюють через них", - рекомендує він обхідний маневр.
Хто перший настукає?
Разом з законом "Про засади запобігання і протидії корупції" вступив в дію Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Саме він встановлює міру відповідальності за корупційні діяння. Зокрема, внесені зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
"Найбільш суттєва зміна - майже прирівняно за відповідальністю отримання і давання хабара, - каже Дмитрик. - Люди, які дають, так само будуть нести відповідальність. І тут вже питання в тому, хто перший повідомить про злочин". За його словами, даішники вже навіть отримали план щодо притягнення людей до відповідальності за давання хабара.
До речі, за хабар до 85 грн. на даішника буде накладено штраф від 8500 до 12 750 грн. Неправомірна вигода більше 85 грн. обійдеться працівнику міліції штрафом 12 750 - 25 500 грн. або ж обмеженням волі на 2-5 років.
Тож врешті-решт - як зміниться життя пересічного чиновника? "Та ніяк. Для тих, хто виконує свої повноваження відповідно до законодавства, все буде нормально. А ті, які порушували, не зможуть більше працювати у державних органах. Раніше, бувало, вчинив корупційне діяння, заплатив штраф і далі працює, доки знову не попадеться. Скінчилося", - каже спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції. Разом з тим відповідальніше до роботи повинні ставитися й правоохоронні органи. "Раніше вони так працювали - мали план на 10 протоколів про адмінпорушення. Поїхали по районах, посмикали бідних сільських голів, склали протоколи. Ті заплатили по 170-400 грн. штрафу, і все, - пояснює службовець. - Зараз є чіткість у відповідальності: за що і скільки. Принаймні побутове хабарництво зникне". Однак він не виключає, що збережеться спокуса в працівників ДАІ та податковій, бо "є поле діяльності".
Очевидно, втім, що саме головну причину корупції в Україні - спокусу швидко покращити своє матеріальне становище - закон не ліквідує. Зарплати посадовців не зростуть, натомість зростає ризик потрапити в буцегарню. Що це означає для звичайних громадян, передбачити неважко - зростуть "неофіційні тарифи" на послуги чиновників. Словом, у те, що закон знищить корупцію, не дуже вірять і самі держслужбовці. Кажуть, що завжди знайдуться способи його обійти. А вони знають, що кажуть.
Марія ГАВРИЛЮК,
Громадська думка: Законом корупцію не подолати?
Більшість українців (87%) вважають, що хабарництво в Україні тотально поширене. Про це свідчать результати телефонного опитування «Корупція в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна напередодні вступу в дію з 1 липня нового антикорупційного закону.
Зокрема, 72,1% респондентів вважають, що новий антикорупційний закон не допоможе перемогти корупцію в Україні. У те, що закон подолає корупцію, вірить майже кожний шостий респондент (14,8%). Важко відповісти на запитання 13,1% опитаних.
Більшість українців (53,5%) вважає, що новий антикорупційний закон не сприятиме подоланню корупції через невиконання в Україні законів взагалі. При цьому кожний четвертий респондент (25,8%) упевнений, що для боротьби з корупцією одного тільки закону не достатньо. Майже третина опитаних (32,5%) вважає, що урядовці саботуватимуть виконання цього закону, а 12,7% українців переконані, що закон недостатньо жорсткий. Важко відповісти на це запитання 12,5% респондентів.
Переважна більшість українців (87%) вважає, що хабарництво в Україні тотально поширене. При цьому більше половини респондентів (56,3%) вважає, що хабарництво дуже поширене, а третина опитаних (30,7%) - поширене. Майже кожний десятий українець (9,3%) впевнений, що хабарництво в Україні не поширене. З них 7,4% вважають, що не дуже поширене, а 1,9% - не поширене.
Більшості громадян України (68,5%) доводилося давати гроші і робити подарунки людям, від яких залежало розв'язання їхніх проблем. Лише кожний п'ятий українець (19,1%) не вдавався до подібних заходів.
Більше половини українських громадян (57,6%) вважають найефективнішим засобом боротьби з корупцією посилення відповідальності за корупційні дії. Майже половина опитаних (45,3%) до таких засобів відносять реформування судової системи, а більше третини українців (39,3%) - посилення контролю діяльності урядовців з боку суспільства. Кожний десятий респондент (13,2%) вважає ефективними заходами боротьби з корупцією легалізацію найменш соціально небезпечних видів хабарництва («подарунки» лікарям, вчителям тощо), підвищення рівня самосвідомості громадян (11,2%) і надання правоохоронним органам додаткових повноважень (8,1%). Варіанту «інше» надали перевагу 5,7% українців. Майже кожному десятому респонденту (9,1%) важко було відповісти на це запитання.
До теми
У 2010 році прокуратура Івано-Франківської області з обвинувальними висновками для розгляду по суті направила до суду 68 кримінальних справ про злочини з ознаками корупції. З них 22 кримінальні справи порушено проти депутатів, сільських та селищних голів за отримання хабарів та зловживання владою, особливо в земельних питаннях. За вчинення корупційних дій притягнуто до відповідальності 75 осіб. Із загальної кількості закінчених розслідуванням кримінальних справ про злочини з ознаками корупції 20 - справи про корупційні дії, пов'язані з незаконним наданням у власність та користування земельних ділянок.
Органами прокуратури області направлено до суду 11 кримінальних справ щодо працівників міліції та 7 справ щодо 10 працівників ДПА в області.
Загальна сума одержаних у 2010 році на Прикарпатті хабарів становить 228 тис. грн., 19 тис. доларів США, 200 Євро.
