Тремтіть, хабарники! Корупція дорожчає...

 

Днями Президент Віктор Янукович пообіцяв "повибивати" хабарників і "повідривати руки з головами" корупціонерам. Допомогти йому в цьому покликаний новий антикорупційний закон, який набрав чинності 1 липня цього року. Чи варто боятися нечистим на руку посадовцям? Чого сподіватися звичайним громадянам?

 

 

Хоча новий антикорупційний закон не передбачає покарання "відриванням голови", але відповідальність за корупційні злочини й справді стала значно суворішою. Так, у десятки, а то й у сотні разів зросли суми адміністративних штрафів, розширився перелік осіб, які підпадають під дію закону, та остаточно зрівнялися у відповідальності той, хто бере, і той хто дає хабара. Щоправда, один з них таки має шанс уникнути кари - той, хто першим донесе на "партнера" у відповідні інстанції.

 

 

Хабарників до реєстру!

З 1 липня, коли в дію вступив закон «Про засади запобігання і протидії корупції», попередній закон «Про заходи боротьби з корупцією», відповідно, втратив чинність. Яка ж між ними різниця? «Спрямовуюча дія нового закону, на відміну від попереднього, є запобіжною, а не каральною. Перший закон був фактично репресивним», - пояснює головний спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської облдержадміністрації Мирон Дмитрик.

На відміну від попереднього закону, в новому чітко визначені терміни та розширений перелік осіб, які підпадають під дію норм закону. "Якщо раніше дія закону про боротьбу з корупцією поширювалася на державних службовців і службових осіб органів місцевого самоврядування, то тепер додатково поширюється і на керівників підприємств, які отримують кошти з держбюджету, та осіб, які уповноважені виконувати певні функції держави. А це арбітражні керуючі, нотаріуси, аудитори, третейські судді та інші", - пояснює Дмитрик. Відтепер, за його підрахунками, чи не кожен п'ятий житель області підпадає під дію нового закону.

 

 

Прокурор Івано-Франківської області Микола Гошовський однією з основних переваг нового антикорупційного закону вважає норму про негайне обов'язкове звільнення хабарника, як тільки його провину доведуть у суді. Відтак ім'я корупціонера занесуть до єдиного реєстру осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні дії. Після цього перед хабарником на все життя закриються двері на державну службу. Втім, єдиний реєстр корупціонерів ще не створений, не розроблене положення, за яким він діятиме, і невідомо, хто матиме до нього доступ. "Фактично, цей реєстр має бути відкритим. Будь-яка особа зможе зайти на сайт міністерства юстиції і побачити прізвища корупціонерів", - каже Мирон Дмитрик.

Дві статті закону - 11 і 12 - вступлять в дію тільки з 1 січня 2012 року. Одна з них передбачає спеціальну перевірку осіб, які приймаються на роботу, інша - фінансовий контроль. Протягом місяця роботодавець буде зобов'язаний перевірити всі документи особи, яку приймає на роботу, - починаючи з медичної довідки, диплома і закінчуючи наявністю корпоративних прав. Фінансовий контроль зобов'язує держслужбовців щорічно подавати декларацію про доходи, в якій вказуватиметься навіть орендоване майно. З іншого боку, доки ці норми набудуть чинності, можна знайти спосіб приховати не зовсім чесні доходи, які не "вписуються" в декларацію. Можливо, саме для цього законодавець і затримав ці норми на півроку?

 

 

Подарунки з цінниками

Новий антикорупційний закон обмежив чиновників і в дарунках чи пожертвах. "Не можна приймати дарунки за свою роботу - тобто за певні дії чи за прийняття певних рішень. Умовно кажучи, брати коньяк за те, що ти видав певну довідку чи надав консультацію", - пояснює Мирон Дмитрик.

Схоже, зникнуть і святкові черги до кабінетів високопосадовців у дні їх народження. Відтепер керівник не має права брати подарунки від підлеглих. Зате, як і раніше, дозволяється отримувати подарунки від близьких осіб та дозволено службовцям, як і простим громадянам, отримувати загальнодоступні знижки на товари-послуги та вигравати призи й премії. Однак у законі застережено, що близька людина не може бути підлеглою на роботі. До речі, близькими людьми вважаються "подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом", на якого поширюється антикорупційний закон.

На день народження чи весілля можна приймати подарунки від інших осіб на суму не більше 480 грн., тобто вартість дарунка не повинна перевищувати половини мінімальної зарплати. Від одного джерела не можна отримувати подарунки на суму 960 грн. Та в законі не прописано, як оцінюватимуться подарунки та як контролюватиметься цей процес. "Це питання правоохоронних органів", - каже Мирон Дмитрик. Можливо, щоб спростити їм роботу, не варто відривати цінники з подарунків?

Також важко уявити, що керівник області, району чи міста відмовиться від подарунка, наприклад, делегації з-за кордону. Такий інцидент може обернутися міжнародним скандалом. Однак, вихід є. За словами, Мирона Дмитрика, "коли на якісь фестивалі чи День міста приїжджають офіційні гості й обмінюються подарунками, то передбачено, що ці подарунки є власністю держави. Скажімо, якщо голова облдержадміністрації приймає подарунок від якогось посла, то він потрапляє на баланс ОДА. Якщо мер - то мерії, якщо сільський голова - то сільради". Забрати такий подарунок додому - злочин.

Державним установам закон заборонив приймати пожертви і благодійну допомогу, окрім випадків, встановлених законом та міжнародними договорами. Наприклад, можна приймати гуманітарну та технічну допомогу, вигравати гранти. Однак обмеження у благодійності не поширюються на школи чи лікарні.

Найбільше скаржаться на новий закон сільські голови, зауважує Дмитрик, де наприклад, громада села жертвує на ремонт школи чи клубу. "Є актив села, є громадські організації, нехай працюють через них", - рекомендує він обхідний маневр.

 

 

Хто перший настукає?

Разом з законом "Про засади запобігання і протидії корупції" вступив в дію Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Саме він встановлює міру відповідальності за корупційні діяння. Зокрема, внесені зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.

"Найбільш суттєва зміна - майже прирівняно за відповідальністю отримання і давання хабара, - каже Дмитрик. - Люди, які дають, так само будуть нести відповідальність. І тут вже питання в тому, хто перший повідомить про злочин". За його словами, даішники вже навіть отримали план щодо притягнення людей до відповідальності за давання хабара.

До речі, за хабар до 85 грн. на даішника буде накладено штраф від 8500 до 12 750 грн. Неправомірна вигода більше 85 грн. обійдеться працівнику міліції штрафом 12 750 - 25 500 грн. або ж обмеженням волі на 2-5 років.

Тож врешті-решт - як зміниться життя пересічного чиновника? "Та ніяк. Для тих, хто виконує свої повноваження відповідно до законодавства, все буде нормально. А ті, які порушували, не зможуть більше працювати у державних органах. Раніше, бувало, вчинив корупційне діяння, заплатив штраф і далі працює, доки знову не попадеться. Скінчилося", - каже спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції. Разом з тим відповідальніше до роботи повинні ставитися й правоохоронні органи. "Раніше вони так працювали - мали план на 10 протоколів про адмінпорушення. Поїхали по районах, посмикали бідних сільських голів, склали протоколи. Ті заплатили по 170-400 грн. штрафу, і все, - пояснює службовець. - Зараз є чіткість у відповідальності: за що і скільки. Принаймні побутове хабарництво зникне". Однак він не виключає, що збережеться спокуса в працівників ДАІ та податковій, бо "є поле діяльності".

Очевидно, втім, що саме головну причину корупції в Україні - спокусу швидко покращити своє матеріальне становище - закон не ліквідує. Зарплати посадовців не зростуть, натомість зростає ризик потрапити в буцегарню. Що це означає для звичайних громадян, передбачити неважко - зростуть "неофіційні тарифи" на послуги чиновників. Словом, у те, що закон знищить корупцію, не дуже вірять і самі держслужбовці. Кажуть, що завжди знайдуться способи його обійти. А вони знають, що кажуть.

 

Марія ГАВРИЛЮК,

ГАЛИЦЬКИЙ КОРЕСПОНДЕНТ

 

 

Громадська думка: Законом корупцію не подолати?

Більшість українців (87%) вважають, що хабарництво в Україні тотально поширене. Про це свідчать результати телефонного опитування «Корупція в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна напередодні вступу в дію з 1 липня нового антикорупційного закону.

Зокрема, 72,1% респондентів вважають, що новий антикорупційний закон не допоможе перемогти корупцію в Україні. У те, що закон подолає корупцію, вірить майже кожний шостий респондент (14,8%). Важко відповісти на запитання 13,1% опитаних.

Більшість українців (53,5%) вважає, що новий антикорупційний закон не сприятиме подоланню корупції через невиконання в Україні законів взагалі. При цьому кожний четвертий респондент (25,8%) упевнений, що для боротьби з корупцією одного тільки закону не достатньо. Майже третина опитаних (32,5%) вважає, що урядовці саботуватимуть виконання цього закону, а 12,7% українців переконані, що закон недостатньо жорсткий. Важко відповісти на це запитання 12,5% респондентів.

Переважна більшість українців (87%) вважає, що хабарництво в Україні тотально поширене. При цьому більше половини респондентів (56,3%) вважає, що хабарництво дуже поширене, а третина опитаних (30,7%) - поширене. Майже кожний десятий українець (9,3%) впевнений, що хабарництво в Україні не поширене. З них 7,4% вважають, що не дуже поширене, а 1,9% - не поширене.

Більшості громадян України (68,5%) доводилося давати гроші і робити подарунки людям, від яких залежало розв'язання їхніх проблем. Лише кожний п'ятий українець (19,1%) не вдавався до подібних заходів.

Більше половини українських громадян (57,6%) вважають найефективнішим засобом боротьби з корупцією посилення відповідальності за корупційні дії. Майже половина опитаних (45,3%) до таких засобів відносять реформування судової системи, а більше третини українців (39,3%) - посилення контролю діяльності урядовців з боку суспільства. Кожний десятий респондент (13,2%) вважає ефективними заходами боротьби з корупцією легалізацію найменш соціально небезпечних видів хабарництва («подарунки» лікарям, вчителям тощо), підвищення рівня самосвідомості громадян (11,2%) і надання правоохоронним органам додаткових повноважень (8,1%). Варіанту «інше» надали перевагу 5,7% українців. Майже кожному десятому респонденту (9,1%) важко було відповісти на це запитання.

 

 

До теми

У 2010 році прокуратура Івано-Франківської області з обвинувальними висновками для розгляду по суті направила до суду 68 кримінальних справ про злочини з ознаками корупції. З них 22 кримінальні справи порушено проти депутатів, сільських та селищних голів за отримання хабарів та зловживання владою, особливо в земельних питаннях. За вчинення корупційних дій притягнуто до відповідальності 75 осіб. Із загальної кількості закінчених розслідуванням кримінальних справ про злочини з ознаками корупції 20 - справи про корупційні дії, пов'язані з незаконним наданням у власність та користування земельних ділянок.

Органами прокуратури області направлено до суду 11 кримінальних справ щодо працівників міліції та 7 справ щодо 10 працівників ДПА в області.

Загальна сума одержаних у 2010 році на Прикарпатті хабарів становить 228 тис. грн., 19 тис. доларів США, 200 Євро.


11.07.2011 Марія Гаврилюк 1212 1
Коментарі (1)

Goverla 2011.07.12, 07:52
Марійко, пиши краще про секс і місто. Про корупцію в тебе виходить без блиску. Напиши про конкретного хабарика, як у нього очі сяють, коли гроші до кишені засовує, як він купюри слинить. Ото буде журналістика, а не жувачка.
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

302
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1037
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2548
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2536
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2498
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1818

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

309

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14117 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1414

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2462
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

643
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6331
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15300
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

4974
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6429 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6775
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15953
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2283
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1521
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2163
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2490
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3137