В традиційний перший четвер місяця - 6 червня, о 17.30 Традиційний філософський квартирник "Під Абсент" поговорить про філософію Бенедикта Спінози... Традиційно квартирник відбудеться за сприяння Культурологічної Фундації "Цинамонвий Хрущ". Місце зустрічі - також традиційне, - Меморіальна квартири академіка художника Володимира Чернявського.
ДОВІДКОВО:
Предметом філософських досліджень Спінози були:
-- (1) Субстанція - тобто те, що «існує саме по собі і представляється саме через себе». Субстанція (вона ж «природа», вона ж «бог» і «дух» - «Deus Sive Natura») існує тільки одна, тобто вона є "все існуюче". Таким чином, Бог Спінози не є особистісною істотою в традиційному релігійному розумінні: «в природі Бога не мають місця ні розум, ні воля». Субстанція нескінченна в просторі і вічна в часі. Субстанція, за визначенням, неподільна: подільність - лише видимість кінцевих речей. Будь-яка «кінцева» річ (конкретна людина, квітка, камінь) є частиною цієї субстанції, її модифікацією, її модусом.
-- (2) Атрибути (Субстанції) – те, що складає сутність Субстанції, її фундаментальні властивості зокрема, такі як:
-- (3) Протяжність (яка є визначальною ознакою фізичного тіла, до нього через «нескінченний модус руху і спокою» зводяться всі «фізичні» характеристики речей)
та
-- (4) Мислення (Терміном «Мислення» Спіноза позначає нескінченну річ, яка є причиною (Природа Творяща) всього змісту і процесів свідомості (Природа Створена), як у самій собі: відчуття, емоції, власне розум і т. п. Субстанцію в цілому як річ мислячу характеризує «модус нескінченного розуму».
-- (5) Причинність. Причинність і є те, що багато хто називає «волею Бога», оскільки вона вічна і незмінна. Все має мати своє причинне пояснення, «Nam Ex Nihilo Nihil Fit (бо ніщо не відбувається з нічого)».
-- (6) Афекти. Під Афектами Спіноза розумів стан тіла і ідеї цих станів, які збільшують або зменшують активність людини. Він виділяв три види афектів - потяг чи бажання як прояв сутності людської природи і прагнення до самозбереження. Основних афектів, переживаючих людиною, три: задоволення, незадоволення і бажання.
Крім пасивних, природних пристрастей Спіноза виділяв афекти задоволення і бажання, пов'язані з активним станом душі, її прагненням до пізнання істинних або адекватних ідей.
Оскільки обмеження здатності душі до мислення або пізнання викликає незадоволення, то пізнання як прояв активності душі пов'язане тільки з афектами задоволення і бажання.
Згідно з ученням Спінози, людина піддається афектам, оскільки вона - частина природи. Вона не може не підкорятися її порядку і законам і безсила перед ними.
Природні бажання є формою рабства. Ми не вибираємо, щоб мати їх. Наша дія не може бути вільно, якщо вона підпорядкована силам поза нами. Розум та інтуїція (ясне безпосереднє осягнення) покликані направити наміри людини на любов до Бога.
Сам Спіноза визнавав, що знайомий з творами каббалістів, але відгукувався про них з деяким презирством, як про «пустомель» (nugatores): «Читав також і, крім того, знав деяких базік-каббалістів, безумству яких я ніколи не міг надивуватися». У сучасній історико-філософській літературі тема зв'язку Спінози і містичною єврейською традицією обговорюється порівняно рідко, і ідеї Спінози не ставляться в залежність від будь-яких окультних доктрин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Напередодні 8 Березня в Івано-Франківську "Під абсент" говорили про жіноче начало світобудови (аудіофайли)
В Івано-Франківську на Традиційному філософському квартирнику «Під абсент» звернулися до індійської філософії
В Івано-Франківську "Під абсент" поговорили про Час та Різдво
Традиційцний філософський квартирник "Під абсент" повернеться до класики "жанру"
Екхарт Толле і його бачення Шляху
