Тепер нас потрібно захищати від російської мови...

 

Існує нерозривна зв'язка – нація й національна мова. Мови малочисельних, переважно бездержавних корінних народів, у яких немає ніякого офіційного статусу – за несприятливих умов можуть опинитися під загрозою зникнення. Зокрема, низький рівень володіння рідною мовою та те, що мала кількість представників даної національності визнала мову своєї національності за рідну – може бути підставою для її захисту.

 

Згідно з відомою Хартією, на території України гарантується вільне використання 13 регіональних мов, а за проектом закону Колєснічєнка-Ківалова – 18 мов, до яких віднесено різні за кількістю мовців і за поширеністю в Україні мови. Крім того, деякі з них –державні мови інших країн: російська, білоруська, болгарська, вірменська, молдавська-румунська, німецька, польська, словацька та угорська.

 

Однак фактично цей закон робиться для етнічних росіян і російської мови. Беруться "захищати мову", яка має державний статус у Росії, має міжнародний статус, колишню імперську мову.

 

На загал, не російську мову потрібно захищати, а від російської треба захищатись, бо російська мова сама перешкоджає вживанню й ставить на межу виживання інші мови.

 

Очевидно, що саме російська мова в Україні вже протягом сторіч розвивається та функціонує за рахунок української мови.

 

Законопроект Ківалова-Колесніченка "піклується" про абстрактні мовні групи. Ось приблизне обґрунтування необхідності прийняття закону. Російськомовні нібито не розуміють державної мови й не можуть її вивчити, особливо в них дуже багато проблем у державних установах, аптеках, транспорті й судах. Це переважно люди похилого віку. Таких людей максимум 5% населення України.

 

Автори законопроекту, виходячи з того, що меншість населення області, району, міста чи села не може, чи не хоче вивчити державну мову, пропонують: треба, щоб більшість вивчила їхню мову.

 

Чому автори беруться "захищати права" мовних меншин, а не права національних меншин? Адже законопроект не передбачає право нації на рідну мову, на національне відродження національних меншин, повернення їх до рідної мови, і навіть не захист етнічних росіян від "українізації". Через нібито "вільний вибір мови" вони хочуть закріпити існуючу русифікацію, – невідповідність між національністю й рідною мовою, на користь російської.

 

Судіть самі.

Згідно з офіційними даними перепису 2001 року, етнічні українці становлять 77,8% від усього населення України. Другі за чисельністю – етнічні росіяни, їх в Україні 8,3 мільйонів, або 17,3% населення.

 

Але російську мову назвали рідною "чомусь" аж 14,2 мільйонів громадян України, або 29,6% населення країни. Із числа російськомовних, етнічні росіяни становлять тільки 57%, тоді як решта – представники інших національностей. Серед 5,9 мільйонів зрусифікованих – 5,5 мільйонів етнічні українці.

 

Отож, серед етнічних росіян російську рідною назвали 95,9%, серед українців – українська рідна – 85,2%, а російська – 14,8%.

 

В інших національних меншин і етнічних українців ситуація діаметрально протилежна. Вони страждають від русифікації. Кількість осіб, що визнали мову національної меншини за рідну – менша, ніж налічується представників національної меншини.

 

Національна меншина в Україні

Мова нації рідна, %

Російська рідна, %

Білоруси

19,8

62,5

Болгари

64,2

30,3

Євреї

3,1

83,0

Греки

6,4

88,5

Гагаузи

71,5

22,7

Тому національним меншинам не вигідно захищати права мовних груп. Адже кількість гагаузомовних, білорусомовних, болгаромовних тощо – завжди менша ніж представників даної національності.

 

Я пропоную кардинально змінити підхід.

1. Для захисту мов брати за основу національність – носіїв цієї мови, людей певної національності.

 

2. Статус "регіональна мова" надавати не цілим областям і районам, а кожному населеному пункту – місто, село, селище. Бо навіть у Донецькій і Луганській областях є райони та населені пункти, де етнічні українці становлять більше 80-90%.

 

3. Надавати мові національної меншості статус "місцевої чи регіональної", якщо вона становить більшість у певній адміністративно-територіальній одиниці, за умови, що поряд із місцевою функціонує й державна мова. Двомовність – це знання й використання представниками національних меншин, крім рідної, ще й державної мови.

 

Нині діючий закон "Про національні меншини в Україні" передбачає широке використання мов національних меншин. Наприклад, 8-а стаття: "У роботі державних органів, громадських об'єднань, а також підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях, де більшість населення становить певна національна меншина, може використовуватися її мова поряд із державною українською мовою".

 

В яких адміністративно-територіальних одиницях представники національних меншин становлять більшість?

 

У масштабах регіонів – тільки в АР Крим: 58,3% росіяни, і кримські татари 12%, та місто Севастополь, 71,6% росіяни.

 

У в масштабах районів наступна ситуація.

У Закарпатській області – Берегівський, 76,1% угорці. У Чернівецькій області румуни – Герцаївський район 91,5%, Новоселицький район 57,5%, Глибоцький район 51,4%. В Одеській області – Болградський район, болгари 60,8%, та Ренійський район, румуни 49%.

 

На цьому все. Далі йдуть окремі населені пункти.

 

Оскільки вимога закону про 50% і більше представників національної меншини від усього населення не підходить колеснічєнкам і ківаловим, то беруться "захищати права" 10%. Й то – не національної меншини, а мовної.


Чи можна реально захистити права мовної групи, людей невідомо якої національності, права 10% меншості на повсюдне використання своєї мови? – Ні.

 

Національна меншина претендує на широке використання своєї мови. Тобто хочуть щоб можна було вживати свою місцеву, і щоб державна мова тут була не потрібна.

 

Де й ким, у яких сферах життя ця мова буде вживатися, якщо мовців тільки 10%?

Заставити більшість вивчити цю мову? Порушувати права більшості, щоб задовольнити права меншості? Абсурд. Тільки в конкретному населеному пункті, де певна національність становить більшість, можна ефективно захистити права меншості на вживання своєї мови.

 

Однак законотворцям на це наплювати...

 

Це може означати тільки одне: положення закону виконуватимуться тільки щодо російської.


Далі. Крім відомого переліку 13 регіонів/областей, де російська мова може отримати статус регіональної, подаю перелік районів, де інші мови, крім російської, одна або декілька – потенційно можуть бути визнані "регіональними".

 

Одеська область: Болградський район – болгари 60,8%, гагаузи 18,7%. Ізмаїльський – українці 28,9%, румуни 27,6%, болгари 25,7%, росіяни 16,1%. Кілійський – українці 44,6%, росіяни 30,0%, румуни 15,8%. Ренійський район – румуни 49%, українці 17,7%, росіяни 15,1%. Саратський – українці 43,9%, болгари 20,0%, румуни 19,0%, росіяни 15,9%. Тарутинський – болгари 37,5%, українці 24,5%, румуни 16,5%, росіяни 13,9%.

 

Закарпатська область: Рахівський район – українці 83,8%, румуни 11,6%. Тячівський район – українці 83,2%, румуни 12,4%. Ужгородський – українці 58,4%, угорці 33,4%. Мукачівський – українці 84,0%, угорці 12,7. Виноградівський район – українці 71,4%, угорці 26,2%.

 

Чернівецька область: Сторожинецький район – українці 59,6%, румуни 36,8%.

 

Рівненська область: Рокитнівський район – українці 83,6%, білоруси 15,4%.

 

Що цікаво, далі йдуть майже всі обласні центри, міста обласного підпорядкування, міста й містечка, села й селища по всій Україні, де відповідно до закону буде вживатися російська мова. Згідно із цим законом, навіть у місті Львові та інших містах Заходу України, російська мова також буде мати статус регіональної.

 

Насправді, у вищеперелічених районах на практиці неможливо запровадити закон Колеснічєнка-Ківалова. Дані меншини живуть компактно в певних селах. Своєю мовою вони користуються в сім'ї, побуті й міжособистісному спілкуванні. Існують національно-культурні товариства, відбуваються культурно-мистецькі заходи, мова національної меншини вивчається в школі, або нею здійснюється навчання в середній школі.

 

Поза межами своїх сіл, тобто ареалу побутування даних мов, люди використовують державну мову. А якщо нині не використовують, то повинні так робити.

 

Але щоб весь Рахівський район учив румунську, бо в трьох селах на кордоні з Румунією живуть румуни, а Болградський район учив гагаузьку? Це повна маячня.

 

І для чого люди мають учити румунську? Щоб етнічні румуни чи гагаузи не "мучились" – себто не вчили й не використовували українську? До речі, уже нині, без цього закону, етнічні румуни й угорці українською володіють слабко.

 

Де й коли представники національних меншин, що проживають у зоні дії "регіональної мови", будуть використовувати державну мову? Ніде й ніколи. Дійсно, а навіщо тоді їм її вчити й знати?

 

Отже, єдиний висновок із вищенаведеного:

Даний закон приймається для закріплення існуючого домінування російської мови. 

І як його не називали б, він для інших мов особливих вигод не несе: це буде "Закон про російську мову в Україні".

Сподівання на те, що російська мова, російська культура будуть "цементувати" українську націю – це фікція. Єдине, що вона насправді "зцементує" – це російський анклав на території України.

 

 

Сергій Стефанко, спеціально для УП


12.07.2012 Сергій Стефанко 1111 2
Коментарі (2)

mik 2012.07.13, 15:15
Яке домінування російської? Вона домінує лиш там де нема альтернативи українською, наприклад, в медіапросторі. Але, наприклад, у ІФ немає жодної рос. школи, а російськомовних є немало. Так що не все так однозначно
((((((((............ 2012.07.16, 00:24
Ви і ваша юлька-українка привели до влади правильних людей і нема чого ридати (ніби) Українцям був даний ШАНС,ви мали українського президента,ви втопили людину і зробили путіну послугу.Чого ж ви галасуєте.ВИ ще дуже пожалкуєте український народе.Помилки є у всіх і можна їх виправляти-часу для виправлення помилок сьогодні вже не буде,тому спасибо партії родной,ну і капітельман юлії,кажуть,що вона навіть хреститься,значить не зовсім капітельман.правильно!!!дякуймо юльці,турчинову-вони як прийдуть до влади то дадуть відразу вве хто,що схоче(купу грошей,квартири,машини і саме головне,що вони ВАМ дадуть ЛЮБІ МОЇ це файного ШПІЦАКА і буде летіти і згадувати поганого ЮЩА.....
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

4506
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1579 3
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3713 2
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

2911
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7588 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

19837 29

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

579

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1604

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

2119

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

1975
15.07.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

14199
09.07.2024

Прикарпаття лідирує в Україні з урожайності озимого ячменю з показником 67,5 ц/га.  

336
06.07.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

2146
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

993 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

5857
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4509 1
03.07.2024

Як церква визначає роль чоловіка та жінки у шлюбі та як ці ролі можуть змінюватися з часом, пояснив священник. 

1142 3
15.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23162 1
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

241
14.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

640 1
09.07.2024

У селі Черніїв, що на Прикарпатті, демонтували пам'ятник радянському солдату.  

1209
04.07.2024

Наскільки ефективною є робота міської ради та які пріоритети у діяльності депутатів, розповів секретар Івано-Франківської міської ради.

1445 5