Тяжке розлучення по-комунальному

 

 /data/blog/119902/184e2d5a6edbf675b5bdf9d78a3a6942.jpg

 

Івано-франківська влада з одного боку підтримує створення ОСББ, а з іншого – заганяє співвласників багатоквартирних будинків знову до комунального управителя, пише Галицький Кореспондент. Мова йде про дольову участь власників квартир у співфінансуванні поточних і капітальних ремонтів у будинках. Адже для того, щоб міський бюджет профінансував якийсь відсоток цих робіт, ОСББ треба укласти договір з КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (МІУК) і фактично знову повернутися до його управління. Співвласники багатоквартирних будинків вважають це дискримінацією і вимагають змін.

 

 

Пора покінчити з «рішаловом»

Голова правління об’єднання співвласників найвищого в Івано-Франківську багатоквартирного будинку по вул. Набережна, 32 Сергій Шевченко розповідає, що ОСББ мешканці будинку створили у квітні цього року. Відтак вони подали заяву на конкурс міської ради зі співфінансування та отримали 35 тис. грн. з міського бюджету на встановлення дверей. Місто профінансувало свою частку – 85%, а решта – мешканці. Проте за ці гроші змогли поміняти двері тільки на 2-6 поверхах 14-поверхового будинку.

 

На зборах, які відбулися у червні, мешканці прийняли рішення брати участь у програмі «Тепле місто», щоб завершити розпочате. Однак у відповіді виконавчого комітету міськради від 11 серпня йшлося про те, що на виконання Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішенням міської ради від 25.12. 2015 р. затверджено «Положення про дольову участь власників квартир (квартиронаймачів) у капітальному та поточному ремонті в багатоквартирних житлових будинках м. Івано-Франківська» та «Програму модернізації багатоквартирних житлових будинків м. Івано-Франківська на 2016-2020 рр.»). Тож виконком порадив Сергієві Шевченку для виконання робіт із заміни дверей надати КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» підтвердження готовності до дольової участі та укласти угоду про повне або часткове управління будинком.

 

Ще 12 серпня голови правлінь ОСББ Івано-Франківська написали звернення до депутатів міської ради, закликавши їх внести зміни в наявне положення. Адже ОСББ фактично позбавили можливості провести у своїх будинках поточні та капітальні ремонти. «Незважаючи на задеклароване – «відповідно до затверджених бюджетних програм, допомога може надаватись співвласникам всіх будинків житлового фонду, незалежно від форми управління такими будинками», фактично, такі роботи можуть бути проведені тільки на будинках, які залишились під управлінням МІУК, так як допомога може надаватись через розпорядника коштів. Питання допомоги співвласникам розглядається комісією зі співфінансуваня, яка утворена тим же МІУК», – сказано у зверненні.

 

Голови правлінь ОСББ міста вважають, що таким чином для тих, хто створив ОСББ, щоб самостійно управляти своїм майном, депутатами створено дискримінаційні умови доступу до співфінансування ремонтів з міського бюджету. Відтак їм залишається або укладати угоди з МІУК і фактично передавати свій будинок під її управління, або ж бути без співфінансування. «Ми пішли від МІУК, щоб повернутись до нього? Що це, як не дискримінація міською владою?» – обурюється Сергій Шевченко.

 

Тому голови правлінь ОСББ просять внести зміни в наявне «Положення» та передбачити участь ОСББ у співфінансуванні робіт поточного та капітального ремонтів житлових будинків з міського бюджету, а також передбачити участь їхніх представників у роботі відповідних комісій зі співфінансування.

 

«Свободівська частина влади хоче і далі заробляти через МІУК, через їхніх підрядників. А щоб було співфінансування напряму з бюджету і я сам знайшов собі підрядника, постачальника – таке неможливо, – продовжує Шевченко. – Депутат Стефан Магас подав запит, щоб внесли зміни у співфінансування. Але він для свого ОСББ «Китайська стіна» на якихось цікавих умовах «50 на 50» добився ремонту даху на кількох секціях. А самому добитися цього неможливо. У нас немає свого депутата, то Магас запропонував зібрати підписи, щоб він був нашим депутатом. Я йому відповів, що «рішалово», коли всі питання вирішувалися через когось, пора в державі завершувати».

 

 

Якісь зміни колись будуть

Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак підтверджує, що така проблема справді є. Він переконує, що можливість співфінансування таки є, однак механізм влаштовує не всі ОСББ, тому його треба відкоригувати. Чиновник запевняє, що вже на наступній сесії міськради у положення внесуть зміни.

 

«Буде винесено проект рішення про внесення змін в наявне положення, де буде дана можливість всім без винятку співвласникам будинків незалежно від того, хто є управителем, брати участь у співфінансуванні на рівні з МІУК чи «Дирекцією замовника», – стверджує Смушак.

 

Але, за його словами, ще точно невідомо, як саме врегулюють це положення. Або буде розподіл коштів: частина йтиме на будинки комунальних управителів, частина – на інших управителів, або буде якийсь інший механізм для того, щоб рівні можливості були у всіх.

 

Як розповідає начальник управління житлової політики Геннадій Пономаренко, станом на 1 жовтня у місті зареєстровано 265 ОСББ. З них приблизно 65 створено за останніх 9 місяців. Це більше, ніж за чотири попередні роки. «Місто зацікавлене в якісному обслуговуванні житла. Чи це буде комунальний управитель, чи приватний, чи ОСББ – головне, щоб будинок кимось обслуговувався», – каже він.

 

За словами чиновника, якщо дивитися на положення про дольову участь у співфінансуванні з боку ОСББ, то справді незрозуміло, чому це раптом кошти виділяються не безпосередньо їм, а через якогось розпорядника. Однак у грудні депутати затвердили саме таке положення, оскільки за бюджетними коштами потрібен контроль. «На той момент вбачалося за правильне це робити через комунального управителя. Там не написано «МІУК». У нас є ще КП «Дирекція замовника», але воно здебільшого займається гуртожитками, і їм не дуже це потрібно. Чому комісія при МІУК? Бо сказано, що хто є розпорядником коштів, той і створює комісію», – розповідає Пономаренко.

 

Відтак він також наводить варіанти змін, які, правда, відрізняються від тих, що називав Смушак. Так, за одним із них, зі словосполучення «комунальний управитель» заберуть слово «комунальний». Тобто розпорядником коштів зможе стати будь-який управитель. За іншим варіантом, з положення та програми виключать поки що обов’язкову умову – укладення договору управління. Тобто якщо навіть розпорядником коштів залишатиметься комунальний управитель, то при цьому не буде необхідності укладати з ним договір.

 

«Зараз основна маса ОСББ опирається на те, що це неправильно, коли їм потрібно укладати договір з управителем, від якого вони тільки недавно пішли. Вони самі хочуть керувати. По суті, ОСББ, коли підписує договір з МІУК чи з «Дирекцією замовника» на управління, то воно просто передає генеральну довіреність на керування цим будинком. А щоб знову піти, має бути та сама процедура: збори і так далі. Тому це, можливо, й неправильно. Але на той момент управителів так і не було, це вони навесні вже почали формуватись», – підкреслює Пономаренко.

 

Втім він каже, що декілька ОСББ, в яких раніше МІУК не була управителем, таки уклали з ним договір на управління будинком задля дольової участі у сіпвфінансуванні. Однак ті, які пішли від МІУК, зараз принципово не укладуть договорів з нею. «Управителі дуже різношерсті – що приватний ЖЕК, що ОСББ, що обслуговуючі кооперативи, що комунальне підприємство. Це таке слизьке питання, яке треба так прописати, щоб було всім добре», – додає начальник управління житлової політики.

 

Що ж стосується відсоткового відношення у співфінансуванні, то це визначає комісія, яку створює розпорядник коштів. Тому цифри можуть відрізнятися, залежно від пріоритетності ремонту. Більшу частку місто фінансує тоді, коли мова йде про ремонт дахів, ліфтів, підвальних розгалужень чи енергозбереження.

 

Втім на сесію, яка відбулася 21 жовтня, проект змін до положення так і не був внесений. Однак головний комунальник міста Михайло Смушак запевнив, що його винесуть вже на наступну сесію.

 

Наталія ДЕРКЕВИЧ

Галицький Кореспондент


11.11.2016 2146 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1940
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1038
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1204
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1645
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2840 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3931

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1138

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

643

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1171
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5780
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5332
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10730 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1485
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1451
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7636
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1133
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15964
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

535
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1535
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1988
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1877