Так хто ж усе-таки блокує виконання «Мінська-2»?

На тлі небаченого з 2015 року загострення загрози відновлення гарячих бойових дій в російсько-українській війні на Донбасі, «брязкання зброєю» Російської Федерації на кордоні з Україною (120 тисяч бійців – це усе-таки не жарти), вряди-годи чуєш голоси «голубів миру», прихильників брєжнєвської «розрядки міжнародної напруги» чи нового «перезавантаження».

Звучать вони, на перший погляд, доволі притомно (не всі ж вони цинічні й корисливі «путінферштеєри»), пише Фіртка з посиланням на Версії.

А чому, мовляв, справді Заходу не зважити на обґрунтовані побоювання Російської Федерації щодо просування НАТО до її кордонів, не накласти безстроковий мораторій на його розширення за рахунок вступу України, не виявити, так би мовити, «більше поваги до Путіна» (як щиро і доброзичливо рекомендував один відомий, тепер уже відставний німецький адмірал).

Україна могла б стати нейтральною, позаблоковою, мирною країною, однаково дружньою і до Заходу, і до Росії, «острівцем безпеки», «містком», «буфером» чи ще чимось із тієї ж опери (свята простота!) Росія перетворюється ж умить із фактору загрози, в проблемного, та все ж партнера, ну і business as usualкуди ж без нього.

Навіщо справді насичувати Україну сучасним озброєнням і технікою, лише даремно дратувати росіян? А от Україна справді могла б більш ініціативно підійти до виконання Мінських угод від 2015 року, реалізувавши рекомендації таких поважних державних діячів як Ф.-В. Штайнмайєр (з формулою імені себе) чи Е. Макрон (із його кластерами).

Тільки й усього – провести якомога швидше місцеві вибори в ОРДЛО (ОБСЄ обов´язково визнає їх «у цілому» вільними, прозорими й демократичними, окремі незначні порушення, кажете – та з ким не буває, заради миру й не на таке можна очі заплющити). Залишається імплементувати в Конституцію особливий статус Донбасу, і одразу, як за помахом чарівної палички, настане мир, дружба, злагода і, за словами російського класика, «благорастворение воздусей». Контроль за державним кордоном?

А, ну звичайно ж, опісля всього, останнім пунктом, «вишенькою на тортику». Відмова України йти на подібний самовбивчий сценарій уже розцінюється як «неконструктивна позиція», невиконання зобов´язань за Мінськими угодами («Ви ж самі це у такій послідовності пунктів підписали, тож будьте ласкаві виконувати!») Але чи так це насправді? Спробуємо розібратись без емоцій, хоч втриматися від них справді важко (чи можна собі уявити більш відірвану від реального життя картину, аніж змальована вище наївна утопія?).

Практично усі апологети Мінських угод на Заході, свідомо чи ні, сором´язливо «не помічають» перших 4 пунктів домовленостей, того самого «безпекового блоку», первинного в часовій послідовності і, звичайно ж, пріоритетного з огляду на створення умов для проведення виборів.
Вони добре відомі – беззастережне і тривке припинення вогню, розведення військ, роззброєння незаконних військових формувань, виведення іноземних військових підрозділів (так, ми пам´ятаємо, що «іхтамнєт», але «відпускників» та «заблукалих», вкупі з ПВК, Росія може відкликати одним помахом голови), обмін полоненими за принципом «всіх на всіх». Україна свою частину зобов´язань добросовісно виконує, навіть на шкоду безпеці власних вояків та мирного населення на лінії зіткнення, Росія – демонстративно ігнорує, що засвідчують звіти місій ОБСЄ.
Легендарна «Формула Штайнмайєра» безпекові питання теж обходить, з її тексту складається враження, що ці пункти уже виконано і верифіковано, умови для безпечного і вільного волевиявлення громадян створено, залишились тільки деталі з «модальностями».

Але й тут до України висувають претензії – мовляв, невже вам складно виявити жест доброї волі, зробити першими крок назустріч, дати можливість своїм же громадянам обрати місцеву владу (заплющивши очі на якісь там випадкові постріли серед ночі, невідомо звідки). А тоді повернути ці території до українського правового поля на засадах якнайширшої автономії, так би мовити, назустріч «пожеланиям трудящихся».

Зрештою, заради миру варто йти на поступки, болісні компроміси, «чути один одного». Простіше кажучи, вибори під дулами автоматів окупаційних військ і місцевих колаборантів не є чимось таким уже неймовірним. Головне ж – мир, еге?

Чого тут більше – наївності чи цинізму, сказати важко. А ось те, що стратегічною метою Російської Федерації є реінтегрувати ОРДЛО в Україну під своїм «ефективним контролем» (міжнародно-правовий термін для фактичної окупації), відлік якого ЄСПЛ тепер уже офіційно веде з 14 квітня 2014 року – здається, має бути зрозуміло всім.

На щось менше, аніж зміни до Конституції України (нейтральний, позаблоковий статус, федералізація, офіційний чи регіональний статус російської мови, а головне – фактичне право вето «народних республік Донбасу», читай –  Москви, на будь-які зовнішньополітичні рішення Києва), Росія нізащо не погодиться. І дехто на Заході їй у цьому, на жаль, готовий підіграти.

А що ж поганого в нейтралітеті, федералізмі, багатомовності – готові заперечити наївні пацифісти. Нагадаємо, якщо хтось забув. У 2014 році Росія анексувала Крим та окупувала частину Донбасу у мирної, нейтральної, позаблокової країни. Накажете нам вдруге наступити на ті ж граблі?

Врешті-решт, один погляд на карту бойових дій і супутникові знімки російсько-українського кордону повинен повертати до реальності. Так це українські війська у Воронежі чи російські в Криму і на Донбасі? Це Україна стягнула наступальне військове угрупування до російських кордонів чи навпаки? Хто ж повинен робити перші кроки, шановні панове?

Україна продовжує наполягати на виконанні Мінських угод у тій послідовності, як вони виписані в тексті – security firstМ´яч на російській половині поля. Шантаж переговорників масовою паспортизацією населення ОРДЛО, парламентські ініціативи з легалізації постачання російської зброї бойовикам і навіть дипломатичного визнання Росією так званих ДНР і ЛНР, самі розумієте, є виключними жестами доброї волі з боку Російської Федерації, продиктованими турботою про цивільне населення та про його захист від геноциду на кшталт Сребреніци та є примусом України до виконання Мінських угод.

Київ усвідомлює усі ризики виконання Мінських угод навіть у тому вигляді, як вони підписані – із відновленням Україною контролю за державним кордоном уже після виконання політичної частини. Так само як і низькі шанси на адаптацію Угоди до сучасних реалій (принаймні, із введенням на кордон миротворчих сил ООН, що гарантовано заблокує у Радбезі «миролюбна» Росія).

Але, незважаючи ні на що, йде цим важким і болісним дипломатичним шляхом. Водночас не даючи жодної секунди засумніватися у тому, що ми готові захищати Батьківщину зі зброєю в руках, навіть на самоті, покинуті напризволяще.

Неконструктивна позиція, кажете? Хотілося б побажати західним опонентам України трішки більше реалізму в оцінці небезпеки з боку Російської Федерації та менше романтичної віри в «умиротворення агресора». Погано закінчується… Пам´ять про Мюнхен 1938 року Вам у поміч.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Ситуація в ООС: за минулу добу ворог чотири рази порушив режим перемир’я

В Івано-Франківську пролунав Дзвін пам'яті

Визначено, хто формуватиме та очолить добровольче формування територіальної оборони Івано-Франківської громади

Чисельність Збройних сил України збільшать на 100 тисяч осіб

Франківські учасники бойових дій створюють добровольче з'єднання з батальйоном тероборони


03.02.2022 Сергій Білий 8100
Коментарі ()

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1071
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1497
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1454
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4348 31
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1771 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1101

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

315

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

435

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

563

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

833
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

9796
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

557
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

634
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7275
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

583
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

856
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

1425
08.04.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18953
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

491
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

668
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

642
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

837