Тягнути до кінця. До майбутнього Європи

 

 

Евросоюзовский политический сезон вошел в полную мощь. В Великобритании съезд консерваторов, Меркель сражается с греческими манифестантами в Афинах, премьер Великобритании Кэмерон грозится наложить вето на бюджет всего Евросоюза. За что же борются участники процесса, какой смысл в их активности?

 

Вообще сегодня все политики ЕС разделились на две большие фракции. Первая хочет создания единых органов финансового управления ЕС, с, соответственно, поражением, пусть и частичным, национальных суверенитетов. Вторая настаивает на усилении централизации, утверждая, что это снимет остроту кризиса. И, как это обычно и бывает, здесь нужно тщательно посмотреть как на реальную ситуацию, так и на те виртуальные картинки, которые создают участники процесса, исходя из своих интересов. И начнем мы с реальности.

 

Нынешний кризис в ЕС связан не столько с накопившимися долгами (их -- если, разумеется, их можно зафиксировать в размерах -- можно и отложить, и частично списать, и рефинансировать (не повышая общего объема задолженности). Проблема в другом, я об этом уже много раз писал: дело в том, что рост задолженности через социальные выплаты и различные государственные программы использовался для повышения жизненного уровня населения.

 

Наш оценки начала 2000-х годов, с учетом развития ситуации, показывают, что ВВП Евросоюза по итогам кризиса сократится примерно вдвое, что означает падение уровня жизни населения процентов на 40, как минимум. Но даже если не упоминать масштаб спада (а он гарантирует безработицу в регионе как минимум на уровне 40%, как в пике «Великой» депрессии), открыто говорить о связи долгов с уровнем жизни никак нельзя, поскольку это противоречит базовым идеологемам Евросоюза. Люди должны быть уверены, что экономическая модель капитализма вообще и конкретной «демократии» в частности обеспечивает им достойный жизненный уровень! И никаких махинаций тут нет и быть не может!

 

По этой причине политики никак не могут говорить о том, к каким последствиям приведет кризис и как долго он будет продолжаться, хотя, скорее всего, наиболее прозорливые из них, пусть даже и не понимая экономических механизмов, лежащих в его основе, достаточно адекватно оценивают его последствия. Во всяком случае, это следует из тех разговоров, которые у меня были на V Астанинском экономическом форуме в мае месяце.

 

И вот тут возникает принципиальная проблема – что делать политикам. Вывод, в общем, понятен: поскольку никто не хочет стать изгоем, в период работы которого произошел кризис (тут всем памятная судьба Герберта Гувера и Республиканской партии США по итогам кризиса начала 30-х годов прошлого века), то нужно тянуть, тянуть и тянуть нынешнюю ситуацию. Даже если придется «бросить в топку» часть необходимых в процессе кризиса финансовых резервов.

 

Впрочем, и тут есть важные тонкости – а именно, кто будет управлять этими средствами и кто будет главным донором. Как понятно, в Евросоюзе донорами могут быть только отдельные государства, а вот управлять ... Тут серьезные претензии выражает Брюссель, то есть евробюрократия. Последнюю поддерживают США, поскольку главным донором неминуемо будет Германия, и американцы боятся, что выделение помощи настолько усилит Берлин, что управлять им будет крайне тяжело. И по этой причине они активно двигают разные проекты создания наднациональных органов регулирования финансовой сферой в рамках ЕС, с неизбежным ослаблением национальных суверенитетов.

 

При этом возникают разные смешные коллизии. Дело в том, что все руководители национальных государств в составе ЕС пытаются сделать хорошую мину при плохой игре – то есть на словах улучшают показатели экономик своих стран – что понятно. Но если принять концепцию наднациональных органов, то нужно их наполнить деньгами или полномочиями – что, скорее всего, серьезно ударит по экономическому положению стран–доноров. И, скорее всего, в реальности много сильнее, чем на бумаге, особенно для тех стран, в которых разрыв между этой реальностью и нарисованным благолепием больше всего – в силу упомянутых причин. И вот, например, премьер Великобритании Кэмерон начинает возражать против создания наднациональных органов в ЕС, выступая тем самым против своего постоянного партнера США. Причем возражения очень жесткие – вплоть до готовности ветировать проект бюджета Евросоюза.

 

При этом все, кто выступает не донорами, а получателями евросоюзовской помощи, тоже находятся в сложном положении. Поскольку мало договориться с Брюсселем – нужно еще провести отдельные переговоры со странами-донорами, чтобы они выделили необходимые ресурсы или, хотя бы, дали добро на перечисление этих денег из общих ес-овских структур. А доноры, естественно, ставят свои условия.

 

Теоретически из всей этой ситуации, может быть, и можно было бы выпутаться, но есть одна проблема – вся эта помощь по определению конечна во времени. И либо нужно выбивать все большие и большие транши, либо – соглашаться на дальнейшее падение уровня жизни своего населения. А это риск смены власти в странах – получателях помощи, и нет никакой уверенности, что политические преемники нынешних их руководителей не вытащат на свет Божий все неформальные договоренности. Или, что не сильно лучше, просто не будут их выполнять, потому как ничего о них не будут знать (или не будут хотеть о них знать).

 

При этом положение дел ухудшается и в странах-донорах (как мы видим на примере Великобритании, в которой, судя по всему, из всех крупных экономик ЕС дела обстоят наиболее скверно), так что и они скоро начнут «выступать» против бессмысленной траты таких нужных денег. И все это ставит Евросоюз перед крайне тяжелыми проблемами, которые, нравится это или нет, решать все равно придется. Правда, скорее всего, уже после выборов в Германии.

 

Михаил Хазин,



 odnako.org


12.10.2012 Михайло Хазін 1122 0
Коментарі (0)

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10057 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7354
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6721
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3845
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2941
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5857

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

198

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

815

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9925 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1494
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27660
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4199
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3745
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20949
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9256 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

835
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2229
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

242
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

597
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1110
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1312
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2488