Тягнути до кінця. До майбутнього Європи

 

 

Евросоюзовский политический сезон вошел в полную мощь. В Великобритании съезд консерваторов, Меркель сражается с греческими манифестантами в Афинах, премьер Великобритании Кэмерон грозится наложить вето на бюджет всего Евросоюза. За что же борются участники процесса, какой смысл в их активности?

 

Вообще сегодня все политики ЕС разделились на две большие фракции. Первая хочет создания единых органов финансового управления ЕС, с, соответственно, поражением, пусть и частичным, национальных суверенитетов. Вторая настаивает на усилении централизации, утверждая, что это снимет остроту кризиса. И, как это обычно и бывает, здесь нужно тщательно посмотреть как на реальную ситуацию, так и на те виртуальные картинки, которые создают участники процесса, исходя из своих интересов. И начнем мы с реальности.

 

Нынешний кризис в ЕС связан не столько с накопившимися долгами (их -- если, разумеется, их можно зафиксировать в размерах -- можно и отложить, и частично списать, и рефинансировать (не повышая общего объема задолженности). Проблема в другом, я об этом уже много раз писал: дело в том, что рост задолженности через социальные выплаты и различные государственные программы использовался для повышения жизненного уровня населения.

 

Наш оценки начала 2000-х годов, с учетом развития ситуации, показывают, что ВВП Евросоюза по итогам кризиса сократится примерно вдвое, что означает падение уровня жизни населения процентов на 40, как минимум. Но даже если не упоминать масштаб спада (а он гарантирует безработицу в регионе как минимум на уровне 40%, как в пике «Великой» депрессии), открыто говорить о связи долгов с уровнем жизни никак нельзя, поскольку это противоречит базовым идеологемам Евросоюза. Люди должны быть уверены, что экономическая модель капитализма вообще и конкретной «демократии» в частности обеспечивает им достойный жизненный уровень! И никаких махинаций тут нет и быть не может!

 

По этой причине политики никак не могут говорить о том, к каким последствиям приведет кризис и как долго он будет продолжаться, хотя, скорее всего, наиболее прозорливые из них, пусть даже и не понимая экономических механизмов, лежащих в его основе, достаточно адекватно оценивают его последствия. Во всяком случае, это следует из тех разговоров, которые у меня были на V Астанинском экономическом форуме в мае месяце.

 

И вот тут возникает принципиальная проблема – что делать политикам. Вывод, в общем, понятен: поскольку никто не хочет стать изгоем, в период работы которого произошел кризис (тут всем памятная судьба Герберта Гувера и Республиканской партии США по итогам кризиса начала 30-х годов прошлого века), то нужно тянуть, тянуть и тянуть нынешнюю ситуацию. Даже если придется «бросить в топку» часть необходимых в процессе кризиса финансовых резервов.

 

Впрочем, и тут есть важные тонкости – а именно, кто будет управлять этими средствами и кто будет главным донором. Как понятно, в Евросоюзе донорами могут быть только отдельные государства, а вот управлять ... Тут серьезные претензии выражает Брюссель, то есть евробюрократия. Последнюю поддерживают США, поскольку главным донором неминуемо будет Германия, и американцы боятся, что выделение помощи настолько усилит Берлин, что управлять им будет крайне тяжело. И по этой причине они активно двигают разные проекты создания наднациональных органов регулирования финансовой сферой в рамках ЕС, с неизбежным ослаблением национальных суверенитетов.

 

При этом возникают разные смешные коллизии. Дело в том, что все руководители национальных государств в составе ЕС пытаются сделать хорошую мину при плохой игре – то есть на словах улучшают показатели экономик своих стран – что понятно. Но если принять концепцию наднациональных органов, то нужно их наполнить деньгами или полномочиями – что, скорее всего, серьезно ударит по экономическому положению стран–доноров. И, скорее всего, в реальности много сильнее, чем на бумаге, особенно для тех стран, в которых разрыв между этой реальностью и нарисованным благолепием больше всего – в силу упомянутых причин. И вот, например, премьер Великобритании Кэмерон начинает возражать против создания наднациональных органов в ЕС, выступая тем самым против своего постоянного партнера США. Причем возражения очень жесткие – вплоть до готовности ветировать проект бюджета Евросоюза.

 

При этом все, кто выступает не донорами, а получателями евросоюзовской помощи, тоже находятся в сложном положении. Поскольку мало договориться с Брюсселем – нужно еще провести отдельные переговоры со странами-донорами, чтобы они выделили необходимые ресурсы или, хотя бы, дали добро на перечисление этих денег из общих ес-овских структур. А доноры, естественно, ставят свои условия.

 

Теоретически из всей этой ситуации, может быть, и можно было бы выпутаться, но есть одна проблема – вся эта помощь по определению конечна во времени. И либо нужно выбивать все большие и большие транши, либо – соглашаться на дальнейшее падение уровня жизни своего населения. А это риск смены власти в странах – получателях помощи, и нет никакой уверенности, что политические преемники нынешних их руководителей не вытащат на свет Божий все неформальные договоренности. Или, что не сильно лучше, просто не будут их выполнять, потому как ничего о них не будут знать (или не будут хотеть о них знать).

 

При этом положение дел ухудшается и в странах-донорах (как мы видим на примере Великобритании, в которой, судя по всему, из всех крупных экономик ЕС дела обстоят наиболее скверно), так что и они скоро начнут «выступать» против бессмысленной траты таких нужных денег. И все это ставит Евросоюз перед крайне тяжелыми проблемами, которые, нравится это или нет, решать все равно придется. Правда, скорее всего, уже после выборов в Германии.

 

Михаил Хазин,



 odnako.org


12.10.2012 Михайло Хазін 1099 0
Коментарі (0)

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3145
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3239 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1981
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3135 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6211 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

5047 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1172

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

985

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1843

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4687
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8458 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7996
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

10061 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5900
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1518
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1745
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1859 1
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8255
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1206
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1418
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1323
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

2453 1