Тягнути до кінця. До майбутнього Європи

 

 

Евросоюзовский политический сезон вошел в полную мощь. В Великобритании съезд консерваторов, Меркель сражается с греческими манифестантами в Афинах, премьер Великобритании Кэмерон грозится наложить вето на бюджет всего Евросоюза. За что же борются участники процесса, какой смысл в их активности?

 

Вообще сегодня все политики ЕС разделились на две большие фракции. Первая хочет создания единых органов финансового управления ЕС, с, соответственно, поражением, пусть и частичным, национальных суверенитетов. Вторая настаивает на усилении централизации, утверждая, что это снимет остроту кризиса. И, как это обычно и бывает, здесь нужно тщательно посмотреть как на реальную ситуацию, так и на те виртуальные картинки, которые создают участники процесса, исходя из своих интересов. И начнем мы с реальности.

 

Нынешний кризис в ЕС связан не столько с накопившимися долгами (их -- если, разумеется, их можно зафиксировать в размерах -- можно и отложить, и частично списать, и рефинансировать (не повышая общего объема задолженности). Проблема в другом, я об этом уже много раз писал: дело в том, что рост задолженности через социальные выплаты и различные государственные программы использовался для повышения жизненного уровня населения.

 

Наш оценки начала 2000-х годов, с учетом развития ситуации, показывают, что ВВП Евросоюза по итогам кризиса сократится примерно вдвое, что означает падение уровня жизни населения процентов на 40, как минимум. Но даже если не упоминать масштаб спада (а он гарантирует безработицу в регионе как минимум на уровне 40%, как в пике «Великой» депрессии), открыто говорить о связи долгов с уровнем жизни никак нельзя, поскольку это противоречит базовым идеологемам Евросоюза. Люди должны быть уверены, что экономическая модель капитализма вообще и конкретной «демократии» в частности обеспечивает им достойный жизненный уровень! И никаких махинаций тут нет и быть не может!

 

По этой причине политики никак не могут говорить о том, к каким последствиям приведет кризис и как долго он будет продолжаться, хотя, скорее всего, наиболее прозорливые из них, пусть даже и не понимая экономических механизмов, лежащих в его основе, достаточно адекватно оценивают его последствия. Во всяком случае, это следует из тех разговоров, которые у меня были на V Астанинском экономическом форуме в мае месяце.

 

И вот тут возникает принципиальная проблема – что делать политикам. Вывод, в общем, понятен: поскольку никто не хочет стать изгоем, в период работы которого произошел кризис (тут всем памятная судьба Герберта Гувера и Республиканской партии США по итогам кризиса начала 30-х годов прошлого века), то нужно тянуть, тянуть и тянуть нынешнюю ситуацию. Даже если придется «бросить в топку» часть необходимых в процессе кризиса финансовых резервов.

 

Впрочем, и тут есть важные тонкости – а именно, кто будет управлять этими средствами и кто будет главным донором. Как понятно, в Евросоюзе донорами могут быть только отдельные государства, а вот управлять ... Тут серьезные претензии выражает Брюссель, то есть евробюрократия. Последнюю поддерживают США, поскольку главным донором неминуемо будет Германия, и американцы боятся, что выделение помощи настолько усилит Берлин, что управлять им будет крайне тяжело. И по этой причине они активно двигают разные проекты создания наднациональных органов регулирования финансовой сферой в рамках ЕС, с неизбежным ослаблением национальных суверенитетов.

 

При этом возникают разные смешные коллизии. Дело в том, что все руководители национальных государств в составе ЕС пытаются сделать хорошую мину при плохой игре – то есть на словах улучшают показатели экономик своих стран – что понятно. Но если принять концепцию наднациональных органов, то нужно их наполнить деньгами или полномочиями – что, скорее всего, серьезно ударит по экономическому положению стран–доноров. И, скорее всего, в реальности много сильнее, чем на бумаге, особенно для тех стран, в которых разрыв между этой реальностью и нарисованным благолепием больше всего – в силу упомянутых причин. И вот, например, премьер Великобритании Кэмерон начинает возражать против создания наднациональных органов в ЕС, выступая тем самым против своего постоянного партнера США. Причем возражения очень жесткие – вплоть до готовности ветировать проект бюджета Евросоюза.

 

При этом все, кто выступает не донорами, а получателями евросоюзовской помощи, тоже находятся в сложном положении. Поскольку мало договориться с Брюсселем – нужно еще провести отдельные переговоры со странами-донорами, чтобы они выделили необходимые ресурсы или, хотя бы, дали добро на перечисление этих денег из общих ес-овских структур. А доноры, естественно, ставят свои условия.

 

Теоретически из всей этой ситуации, может быть, и можно было бы выпутаться, но есть одна проблема – вся эта помощь по определению конечна во времени. И либо нужно выбивать все большие и большие транши, либо – соглашаться на дальнейшее падение уровня жизни своего населения. А это риск смены власти в странах – получателях помощи, и нет никакой уверенности, что политические преемники нынешних их руководителей не вытащат на свет Божий все неформальные договоренности. Или, что не сильно лучше, просто не будут их выполнять, потому как ничего о них не будут знать (или не будут хотеть о них знать).

 

При этом положение дел ухудшается и в странах-донорах (как мы видим на примере Великобритании, в которой, судя по всему, из всех крупных экономик ЕС дела обстоят наиболее скверно), так что и они скоро начнут «выступать» против бессмысленной траты таких нужных денег. И все это ставит Евросоюз перед крайне тяжелыми проблемами, которые, нравится это или нет, решать все равно придется. Правда, скорее всего, уже после выборов в Германии.

 

Михаил Хазин,



 odnako.org


12.10.2012 Михайло Хазін 1041 0
Коментарі (0)

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

977
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1154
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4918
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1898
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11053
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3549

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19123

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1125

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1397

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1143
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1608
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6516 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32091 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1179
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8406
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1382
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1755
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

910
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1087
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4828
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1339