Стихія чи халтура: у Франківську сильний вітер знищив мурал (ФОТО)

В Івано-Франківську у понеділок, 24 лютого, сильний вітер знищив мурал "Єдина Україна" на вулиці Мазепи, який намалювали ще у 2014 році.


У коментарях користувачі соцмережі припускають, що обвал стався не лише через погодні умови, але й через те, що роботи були виконані неякісно та неякісними матеріалами, пише Фіртка.

Зокрема, художник Роман Бончук пише:

"Зекономили на дюбелях - і символічно, і трагічно одночасно".

"Стара штукатурка, затікання води, ляпи при нанесенні, а не суцільне...", - припускає Олександр Олесь.

Пропонують і "притягнути до відповідальності фірму, яка робила фасад, адже це халтура".

У свою чергу радник міського голови Мирослав Кошик вважає, що не варто шукати винних там, де причиною є стихія.

"Дуже шкода найкрасивішого муралу Франківська "Єдина Україна", але ще більше шкода рідних та близьких тих "аналітиків", які шукають винних в цьому. Це просто сильний вітер, стихія, панове", - пише Кошик у Фейсбук.

Фіртка спробувала знайти пояснення у профільних структурах, що ж дійсно стало причиною руйнування - вітер чи все-таки людський фактор.

В Управлінні архітектури, дизайну та містобудування Івано-Франківська кажуть, що їм дивно, що 6 років тому мурал нанесли саме на пінопласт.

"Це була стихія, яка наробила біди не тільки з муралом. Мурал був дуже красивим. Його малювали ще у 2014 році. Мені особисто дивно, що його фактично нанесли на утеплення, на пінопласт. Треба шукати, хто тоді погоджував такі речі", - пояснив начальник Управління Орест Кошик.

Цієї ж думки дотримується і тодішній головний архітектор міста Володимир Гайдар. Каже, що, вочевидь, основу під мурал було неправильно підготовлено.

"Дуже шкода, бо мурал був класний. Але видно була недоброю технологія робіт з укладення пінопласту. Це моя така думка. Але хто безпосередньо робив тоді підготовку стіни я не знаю. Цим точно займалася не архітектура", - відзначив Володимир Гайдар.

У 2014 році ініціатором та головним організатором написання муралу став місцевий лікар та активіст Володимир Кривенко. Чоловік каже, що йому дуже прикро, що погода зіграла такий жарт з витвором мистецтва.

"Ця картина була для мене, як дитина. Зараз просто не можу дивитися на те, що її знищено. Думаю, що головна причина того, що мурал впав таки вітер. Думаю, що можливо це чере те, що була утеплена тільки ця стіна, а зовнішня ні. Ми старалися робити все на совість", - говорить Кривенок і додає, що обов'язково зробить усе, щоб відновити мурал.

До слова, чоловік відзначає, що на організаційні роботи тоді витратили 30 тисяч гривень, а з усіма решта матеріалами, що і було найдорожчим, допомагали меценати.

Про необхідність відновлення стінопису заговорила вже і народна депутатка від Івано-Франківська Оксана Савчук. Каже, що вкрай важливо мати речі, які об'єднують.

"Цей мурал імпонував усім нам... Хочу ініціювати відновлення муралу "Україна єдина". Адже нам потрібно більше речей, які об'єднують наше суспільство", - відзначила Савчук.


Нагадаємо, мурал "Єдина Україна" на вулиці Мазепи, 25 створений у 2014 році. Втілили задум в життя дві молоді франківські художниці Оксана Парцей та Ірина Клицюк.

Над роботою дівчата працювали впродовж двох тижнів. На площі 86 мзображено двох ангелів, які в руках тримають жовто-блакитний стяг над Україною. Ним вони наче єднають Схід і Захід.

Ангели, за словами художниць, також символізують собою могутню силу Божого захисту України, яка зображена на панно у вигляді різноманіття архітектурних пам'яток.


Тим часом франківці у своїх дописах у соцмережах безжальні - кажуть, що вина усьому - криві руки тих, хто готував стіну. Так це чи ні - навряд вже зараз знайдемо крайніх. Факт очевидний - стінопис, який за ці роки став окрасою однієї з центральних вулиць міста, припав глибоко до душі її мешканцям та гостям, а ще мав глибокий символічний зміст, відійшов у небуття за декілька хвилин.  Хотілось би щоб він був відновлений, а до питання організації підійшли більш відповідально. Бо на символах та пам'яті економити не варто.


25.02.2020 2068
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1482
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

842
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1318
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2539 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3628
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3072 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

564

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

300

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

909
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5058
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10442 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8905
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7490
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

727
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

927
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1214
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15692
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1253
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1643
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1558
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1783