Стартап зі Львова вдягнув урядовців та зірок у новий український одяг, присвячений авіації Галичини (фото)

 

 

Стартап зі Львова вдягнув урядовців та зірок у новий український одяг, присвячений авіації Галичини.

 

Стартап – це молода компанія, що тільки виходить на ринок, використовує в роботі принцип інноваційності і має обмежений набір ресурсів.

 

Як такій компанії стати успішним бізнесом, роблячи при цьому новий для нашого ринку якісний український продукт та конкуруючи з дешевшим масовим виробником?

 

Aviatsiya Halychyny – стартап зі Львова, який вирішив ризикнути і в непростий час, понад рік тому, запустив виробництво якісних поло, присвячених українській авіації. Як кажуть засновники стартапу, у них дві великі цілі: довести, що українське – не менш якісне за відомі бренди, і нагадати про українську авіацію, нові цінності та нову якість нашої армії. Зі співзасновницею стартапу дизайнеркою Уляною Барабаш говоримо про те, як велику ідею зробити реальністю.

 

– Уляно, як все починалося?

– Захотілось робити щось значуще, адже в нашій країні час великих змін. Раніше я займалась приватними замовленнями, конструювала одяг, але завжди мріяла зробити щось масштабніше, щось з великим змістом. І ми з друзями, зокрема зі співзасновником Холдингу емоцій!FEST Юрком Назаруком, вирішили створити Aviatsiya Halychyny, «бренд одягу для тих, хто відчуває крила за спиною, або хотів би». Тим більше, Юрко розвиває авіацію і багато літає, тож тема не випадкова.

Одразу вирішили, що не будемо брати китайські футболки і наносити на них тематичні малюнки. З нуля ми розробили унікальні поло, пропрацювали всю ідентику, кожен шеврон і кожен шов. Усі поло присвячені авіапідрозділам Західної України: 114-й бригаді тактичної авіації (Івано-Франківськ), 7-му (Бреславльському) окремому полку армійської авіації, 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка, 16-й бригаді, а ще Міжнародному аеропорту «Львів», галицькому повітроплаванню і напівлегендарній Гуцульській космічній програмі.

Зараз маємо 12 видів поло у різних кольорах, є чоловіча, жіноча і дитяча колекції. І працюємо над новими моделями. Скоро вийде серія, присвячена авіазмаганням AirRace, а також поло «Серафим», створене разом з відомим художником Андрієм Єрмоленком.

– Чому Aviatsiya Halychyny стартувала саме з поло?

– Перш за все, це одяг, звичний для пілотів. Європейський ринок поло доволі дорогий. До нас дуже часто якісні поло приходять у секонд-хенди чи стоки. То чому б не почати шити і вдягати українські?!

– До того, як ти почала шити поло про авіацію, ти взагалі мала якусь справу з нею?

– Ні. Але на 30 років мені подарували політ. Мене з закритими очима відвезли на летовище, посадили в літак. Це був двомісний літак, попереду був пілот. Він дозволив мені самій зробити «бочку» і «мертву петлю». І я це зробила сама! Це незабутньо!

– Поло у нас не шиють, бо це складно і дорого?

– Пошиття не дуже складне. Тим більше, коли команда хороша і всі одне одного розуміють, як у нас. Зі ще одним нашим дизайнером Михайлом ми сідали, малювали поло, я переносила це на папір і потім шила поло. Складність у тому, аби зробити конкурентний продукт, адже ми шиємо поло з тієї ж тканини, що й поло відомих світових брендів, але в Україні цієї якісної тканини немає.

– Оскільки поло повністю розроблені з нуля, напевно, не лише з тканиною були складнощі?

– О-о, багато що було складно зробити. А ми ж стартап з обмеженими ресурсами! Напевно, якби ми не були такі затяті, то здались би ще на початку. Наприклад, тканина, про яку я згадувала, лакоста: в Україні її роблять зовсім не тої якості, що нам треба. А випробувати її не так просто: масові виробники пропонують замовляти одразу від 160 кг тканини, а це 520 м трикотажу! Важко собі таке дозволити, коли ти стартап і коли треба зробити тільки дві-три моделі на пробу! На щастя, ми знайшли якісну тканину в Туреччині.

Знайшовши тканину, ми не змогли знайти фабрику, яка б робила такі комірці, які нам підходять. Та й якби знайшли, міні-партію комірів «на пробу» ніхто не погоджується робити. Знову, здавалось би, глухий кут. Але ні, ми зробили їх самі! Довго їх тестували: дублювали, прали багато разів, прасували, і з десятка різних обрали найкращий дубляж, з яким зараз працюємо. Ще у нас на поло багато вишивки і малюнків. Уявіть собі, з багатьох фірм у Львові ми лише в однієї отримали необхідну якість вишивки!

Власне, це особливість старт­апів – треба мати дуже велике бажання і бути дуже наполегливим. Адже з першого разу переважно не вдається! На жаль, багато фірм навіть не намагаються заманити тебе якістю чи гнучкістю. Просто хочуть нажитися і далеко не завжди дають добрий результат. Маленькі ж партії замовлень коштують значно дорожче і просто невигідні. Сподіваюсь, це скоро закінчиться! Настав час нової якості, незалежно від того, що ти робиш. Інакше ти не маєш майбутнього!

– А як побудувати виробничий процес, аби він був не надто затратний…

– Розкрій відбувається у нас в цеху. Потім веземо деталі на друк та вишивку. Звичайно, усі процеси хотілося б мати у себе, це було б швидше, зручніше, але такі реалії для українського стартапу.

Бізнес, особливо молодий, зараз мусить підлаштовуватися під умови ринку, не завжди легкі і прозорі. Напевно, це не всім під силу, адже ти зараз рахуєш кожен гудзик, кожну нашивку, кожен комірець. Ти ще не можеш оперувати промисловими обсягами. Але ми потроху стаємо виробництвом. Тож коли у тебе в цеху працює вже 12 людей, то мусиш вчитися мислити масштабно і рости.

– А хто носить поло Aviatsiya Halychyny? Хто ваш головний клієнт?

– Завжди приємно бачити свій продукт на інших. Раніше, коли я шила індивідуальні замовлення, то могла почути чи не почути «дякую» від конкретної людини, а зараз відкрив Facebook – а там люди в наших поло! Вражає, коли це ті, кого знає вся країна, наприклад, політик Андрій Шевченко. Особливо мені запам’ятався ведучий «5 каналу» Віталій Гайдукевич, йому дуже пасує наше поло. А ще бачила Фагота з ТНМК у нашому «Змієборці»! До речі, поло ми передали і для президента.

– Ти ще згадувала про дитячу колекцію? Що ще цікавого готуєте?

– Якщо ми позиціонуємо себе як бренд одягу, то має бути й дитячий одяг. Коли ми почали робити дитячі поло, побачили, наскільки вони милі і красиві. Всім так подобаються!

Хочемо дати людям не лише поло. Звісно, будуть поло на довгий рукав, штани, худі, куртки – все, пов’язане з авіаційною тематикою, схоже на одяг пілотів. Також готуємо цілу лінію аксесуарів: ремені, кепки, сумки та багато іншого. Вони також будуть з ідентикою нашої авіації. Подивимось, що будуть краще купувати. Ми стартап і не можемо просто нашити купу всього, ми рахуємо кожну річ.

Окремої зимової колекції ми не готували, вирішили не дотримуватись дуже чіткого розмежування колекцій на сезони. Якщо ми придумали щось нове, то не мусимо чекати відповідного сезону, аби його показати. Хочемо, аби наш одяг надихав і робив літунську професію популярною. Не думаю, що ми за рік змінимо повітряні війська. Може, років через 10, але ми віримо в це. Пригадую, колись у нас було так багато пілотів, і це було дуже круто. Я б дуже хотіла, аби армія стала такою, якою можна пишатися!

– А справжні пілоти вдягають ваші поло?

– Так, і це особливо приємно! Якщо туристи купують наші поло часом як сувенір чи символ України, бо там багато символіки, то пілоти роблять цей вибір усвідомлено. Для нас це має велике значення.

У нас зараз є магазин на площі Ринок, я часто ходила туди, дивилася, хто купує, слухала, про що питають. Помітила, що наш одяг відкриває в людях пілотів! Кожен чоловік, який заходить у магазин, одразу починає розповідати, що він льотчик, що він колись літав, служив, бачив якісь літаки. Тож ці поло справді працюють як промоція авіації. І саме так ми можемо допомогти нашій авіації відродитися. Принаймні почавши розповідати про неї!

Бачили наші поло і за кордоном, але діаспора виявилась трохи інертною. Можливо, якби там був магазин, вони б купували активніше. Очевидно, вони живуть в іншому ритмі, важко працюють. І, може, поки не вірять, що, перебуваючи десь у Європі чи США, варто купувати щось українське. Або не знають, що це українське – не гіршої якості, ніж відоме європейське. Здається, в діаспори досі є думка, що нас тут треба ще вчити і вчити. Сподіваюсь, цю думку ми змінимо.

– Тобто людей дивує, що такі якісні речі шиють у нас?

– Так! Дехто взагалі не вірить, що це Львів. Але все змінюється. У нас є дуже багато активних людей, які вже давно відірвались від минулого, мають цікаві ідеї і роблять щось якісне. Треба це показати світові!

– Ти вважаєш свій стартап успішним? Що взагалі треба для успіху, коли починаєш такий проект?

– Зробила для себе висновок, що труднощі ведуть до успіху. Коли легко – розслабляєшся, і тоді все закінчується. А нам просто не було!

Впевнена, не обов’язково робити щось на дуже актуальну чи наболілу тему. Але ідея має бути близька і зрозуміла усій команді, це має бути історія, в яку віриш. Це обов’язково, вірити повинні всі. І якщо хтось один сумнівається, на це мають зважати інші. Дуже важливе спілкування, робота над деталями, удосконалення і результат, який мав би задовольняти усіх. Тоді ти робиш річ, за яку ти готовий стояти горою.

– В останні роки багато хто заробляє на патріотичному тренді. Часто просто наносять патріотичні принти на китайські футболки. Бачиш у них конкурентів?

– Ні, такі речі закінчуються. Це було на часі, люди заробили, але їм вже варто починати займатися чимось новим. У них нема виробництва, у них немає високої якості. Ми пішли іншим шляхом. Так, можливо, здавалось, що ми також у цьому патріотичному тренді, але ми близькі до подій сьогодення і водночас бачимо, куди рухатися. Авіація – це дуже широка тема. Адже є багато людей, які показали Галичину світу саме як авіатори. Тим більше, ми живемо у Львові і маємо багато про що розповісти. У цьому місті цікаві теми, здається, не вичерпуються.

Високий замок online


11.12.2015 2708 0
Коментарі (0)

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3384
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3046
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4323
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2503
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3746 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1913

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

515

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

896

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3730

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2073
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6218
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3354
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3816
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1094
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7975
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2892
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10477
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1033
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

563
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1332
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

829
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1171