Станиславів на початку квітня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski: Пригоди й турботи на «польський Великдень»

 

 

Навесні 1907 року все римо-католицьке населення Станиславова відзначало Великдень останнього дня березня, коли справжнього весняного тепла ще бракувало, і погода була надзвичайно примхливою. Щойно на другий день свят, попри неоптимістичний прогноз, небо над містом трохи розпогодилося і станиславівські римо-католики змогли потішитися теплом і сонцем.

 

 

«У великодню суботу пасхальні урочистості розпочались о шостій годині в латинській колегіаті (колегіальний костел Пресвятої Діви Марії – тепер Музей мистецтв Прикарпаття. – Z), а потім продовжилися о сьомій годині в костелі отців-єзуїтів (тепер катедральний Свято-Троїцький собор УПЦ КП. – Z) і вірменському костелі (тепер кафедральний Свято-Покровський собор УАПЦ. – Z). Через негоду рух у час святкувань був слабшим, ніж завше», – констатувала місцева газета Kurjer Stanisławowski у числі за 7 квітня 1907 року.

 

 

Але якщо у Станиславові негода лише завадила мешканцям міста достойно відсвяткувати, то в деяких інших місцевостях природні катаклізми наробили значно більшої шкоди. Як писала газета, в курортному Яремчі стався зсув біля самої залізничної станції, під натиском зрушеної з гори землі навіть трохи посунулася колія.

 

 

«Дирекція залізниць уживає заходів для усунення небезпеки. Наразі звільнено проїзд колією, вивезено три метри зсуву, приготовлено спеціальні мостики для пересадки подорожніх», - повідомляв Kurjer Stanisławowski.

 

 

Свої труднощі з комунікаціями виникли в Галичі, де у поливаний понеділок через сильний льодохід було пошкоджено дерев’яний міст через Дністер.

 

Паровий катер на Дністрі в Галичі (1885)

 

 

«Скресла крига, що пливла по ріці, у ніч на понеділок пошкодила один із прольотів мосту, через що був припинений рух транспорту, а пішоходи перебираються на другий берег човнами, а далі – кладкою», – інформувала газета.

 

Ймовірно, поганий стан доріг після великодньої негоди став причиною дорожньо-транспортної пригоди у приміському селі Княгинині (нині – мікрорайон Івано-Франківська), де поштова бричка, розвозячи пакунки, разом із конем і візником злетіла у потічок Млинівку.

 

 

«Поштовий фургон перекинувся так, що своїм тягарем придавив і покалічив коня, люди опинилися по шию у воді, а розвізник пакунків зламав собі ногу. Самі ж пакунки пливли по воді, і їх мусили звідти виловлювати», – детально описував цей нещасний випадок Kurjer Stanisławowski.

 

Через доволі круті та високі береги потічка довелося потратити багато часу, щоби витягти бричку та покаліченого коня. Лише за допомогою якогось чоловіка, який саме над’їхав кіньми, вдалося це зробити. Пораненого поштового кур’єра доставили додому, а визбирані з води розмоклі пакунки віддали під охорону поліції.

 

Мабуть, такі-от несподівані та прикрі трапунки, а також раптові приступи різних хвороб, які часом виникали у мешканців міста, стали приводом для пропозиції щодо створення у Станиславові прообразу «швидкої допомоги» – чергового лікаря, який разом із поліцейським та візником на бричці відбував би нічні чергування та за необхідності надавав би невідкладну медичну допомогу.

 

 

«Маємо на гадці утворення нічної медичної служби, яку вдалося би організувати за умови, що справу взяв би у свої руки Магістрат. З огляду на те, що лікарів, охочих надавати допомогу вночі, є 15, чергувати їм доводилося би лише раз на два тижні», – пропонував дописувач до газети, який підписався ініціалами Е.Н.

 

Площа Міцкевича у Станиславові

 

 

Таку службу невідкладної медичної допомоги пропонувалося створити на базі міського санітарного бюро, а приміщеннями для цього підрозділу могли би слугувати колишні пожежні казарми з тильного боку Дирекції залізниць (тепер – медичний університет) на площі Міцкевича.

 

«Зрозуміло, що медична служба у санітарному бюро не відібрала би нічної практики в інших лікарів, адже допомога чергового лікаря була б тільки факультативна, однак, порадили би таку новацію: на будинках, в яких мешкає лікар, що зобов’язується надавати допомогу вночі, має завжди світитися засклений червоний ліхтар», - несподівано порекомендував той же дописувач.

   

 

Робота таких нічних чергових лікарів мали би оплачуватися з міського бюджету, щоб унеможливити ситуацію, коли медики, прибуваючи на нічні виклики, не отримували гонорарів через незаможність хворого або накладку з прибуттям іншого лікаря. Тобто, створення такої служби мало бути взаємовигідним: і для лікарів, і для пацієнтів.

 

«Від швидкого впровадження цього проекту в життя залежить не одне людське життя», - наголошував Kurjer Stanisławowski.

 

У тому ж номері газета продовжила розвивати медичну тематику, прозвітувавши про закінчення в місті епідемії скарлатини, від якої за рік (перший випадок цієї смертельної на той час недуги був зафіксований ще 21 лютого 1906 року) постраждало аж 136 осіб, серед яких найбільше було дітей (102). Загалом хвороба забрала життя 28 осіб, зокрема, стала причиною смерті двох дорослих чоловіків, решта померлих – діти.

 

«Упродовж 6 тижнів у міському управлінні не зафіксовано жодного нового випадку скарлатини, а минулого тижня проведено остаточну дезінфекцію в помешканні  останнього хворого», - повідомляла газета.

 

Водночас у Станиславові вдалося приборкати спалах черевного тифу, який у лютому 1907 року поширився серед вихованок селянської бурси (гуртожитку для бідних учнів) на вулиці Казимирівській (тепер – вулиця Мазепи), а відтак і серед мешканців сусідніх будинків.

 

 

 «Причиною виникнення хвороби було вживання води із джерела біля обійстя на вулиці Казимирівській, 107, поблизу колишньої грабарні. Загалом захворіло 16 осіб, померли троє. Маємо приємність повідомити, що від двох тижнів немає в нашому місті жодного випадку гострого інфекційного захворювання», -  інформував Kurjer Stanisławowski.

 

 

Тим часом чиновники Станиславівського магістрату мали, чим зайнятися, окрім запровадження медичних новацій: саме насувалися парламентські вибори, тож на першому поверсі ратуші у приміщенні виборчого бюро виклали для загального ознайомлення списки виборців. У період з 4 до 17 квітня кожен виборець міг переконатися, чи має він право голосу. Треба сказати, що вибирати послів до парламенту тоді дозволялося далеко не всім: такого права були позбавлені жінки та військові, натомість великі платники податків мали преференції перед незаможними виборцями.

 

Загалом місто Станиславів обирало одного посла до Галицького сейму і разом з Тисменицею – одного посла до австрійського парламенту. Додатково власники «більших посілостей» Станиславівського округу (повіти Станиславівський, Богородчанський, Надвірнянський, Тлумацький, Бучацький) обирали ще двох послів до сейму і одного до парламенту. Менші власники теж мали право обрати додаткових послів – по одному до сейму й до парламенту. Отож, у Галицькому сеймі Станіславівщина була представлена чотирма депутатами, а в австрійському парламенті – трьома.

 

На сам Великдень провели передвиборні збори представники місцевої партії сіоністів, заявивши, що відмовляються від співпраці із соціалістами. «Доповідач доктор Рубін Йонас нарікав, що юдеїв не допускають до урядових посад і навіть не беруть на підмітання вулиць, тому вони повинні самі за себе дбати і не злучатися з жодною партією», - наголосив Kurjer Stanisławowski.

 

Водночас присутні на зборах соціалісти переконували, що для юдейської громади сіоністи нічого не годні самі зробити і наводили приклад станиславівських кравчинь, які звернулися до цієї партії за захистом своїх прав на кращі побутові умови, але отримали відмову, позаяк сіоністи не хотіли сваритися з їхніми роботодавцями. Зрештою, збори перетворились у голосну суперечку між партійцями й не ухвалили жодної резолюції.

 

Єпископ Григорій Хомишин

 

 

Тим часом українці, які Великдень того року святкували аж 5 травня, все ніяк не могли визначитися з єдиним кандидатом у Станиславівському округу. Як повідомляла газета, греко-католицький «єпископ Хомишин наказав українському духовенству агітувати виключно за кандидатуру отця Євгена Олесніцького, а агітувати за другого українського кандидата, доктора Євгена Левицького, заборонив під загрозою покарання». Забігаючи наперед скажемо, що на виборах до австрійського парламенту у 1907 році переміг таки 37-річний Євген Левицький – галицький політик, який разом із Іваном Франком, Михайлом Павликом, В'ячеславом Будзиновським і Кирилом Трильовським був ініціатором створення першої в історії української політичної партії — Русько-української радикальної.

 

Євген Левицький

 

 

У тому ж числі газета повідомила «сенсаційну звістку» про придбання великої земельної ділянки на вулиці Третього Травня, на місці, де до пожежі стояв паровий млин Імердауера – найбільша будівля старого Станиславова (тепер – вулиця Грушевського, 22), тим таки єпископом Хомишиним – для будівництва ще однієї греко-католицької церкви. За даними газетярів, вартість покупки становила 100 тисяч корон, при чому 60 тисяч Хомишин, буцімто, заплатив готівкою.

 

«Будова цієї церкви коштуватиме русинам приблизно мільйон корон», - припустив Kurjer Stanisławowski.

 

Як відомо, жодної церкви на місці колишнього парового млина так і не з’явилося. Тепер там стоїть радянська багатоповерхівка, а до того був сад. Натомість поруч, між пустирем на місці вигорілого млина та жіночою школою королеви Ядвіги (тепер – СШ №7), на кошти української громади спорудили будівлю для спортивно-патріотичного товариства «Сокіл».

 

Мабуть, польські газетярі тоді трохи помилилися і, мабуть, ненавмисне…

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


12.04.2017 Богдан Скаврон 2384 0
Коментарі (0)

09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1228
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1007
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2016
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3487
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1297
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1284

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1577

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

449

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1095

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1259
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24216
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

469
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2629
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

541
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1459
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

644
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15329
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

448
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

453
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1284 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

585
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

494