Специфіка християнства у Київській Русі

Завжди знаходилися критики християнства, так само як і охрещення Київської Русі князем Володимиром. Але, двотисячолітнє існування християнства у світі та тисячолітнє його існування на території України залишається фактом.

Князь Володимир Великий керував великою і могутньою державою, розуміючи, що з його приходом у християнський Візантійський світ Київська держава стане ще розвинутішою та багатшою.

Задум був чіткий - підняти Київську Русь на тогочасній світовій арені. Русь на момент прийняття хрещення від Візантійської імперії мала досить тісні відносини з рештою християнського світу. Але, навіть прийнявши візантійське православ’я воно не довго залишалося традиційно візантійським, а увібрало весь колорит давньоруської культури.

Перший київський митрополит – Іларіон (XI ст.) описав хрещення Київської держави такими словами:

«Віра благодатна по всій землі розповсюдилась і до нашого народу руського дійшла.

І озеро Закону висохло, євангельське ж джерело наводнилося і всю землю покрило і до нас розлилось.

Ось бо ми з усіма християнами славим Святу Трійцю».

Ще до хрещення Київської Русі у 988 р. здійснювались перші спроби християнізації населення.

Аскольд та Ольга були прибічниками християнства і вони вважали, що країна зможе стати християнською тільки з допомогою Риму або Константинополя.

Але, протест тодішніх патріотичних сил заважав цьому задуму і його втілення вдалось  згодом аж у 988 р. завдяки князю Володимиру. Йому вдалося охрестити Русь на свій лад, не особливо рахуючись з канонами Східної чи то Західної церкви, тим самим запровадити слов’янський варіант християнства.

Ярослав Мудрий продовжуючи справи Св. Володимира Великого, прийняв тільки номінально зверхність Константинополя, утверджуючи таким чином особливий феномен Київського християнства.

Київське християнство не сприймає візантійського цезаропапізму, яке уособлює єдиного та абсолютного правителя держави та церкви в особі імператора.

Так, Володимир Святославович та Володимир Мономах здебільшого говорять не про права, а про обов'язки перед своїми підлеглими.

Тому у творах Володимира Мономаха ми знаходимо наступні слова:

«Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину.

Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; якщо хто буде достоїн навіть смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.»

Навіть таке відношення до простолюдинів збоку княжої влади дає підґрунтя для створення руського, себто українського синтезу християнства на основі притаманних власне київській культурі та її традиціям.

Особливість Київського християнства полягає в тому, що воно не наслідувало форми візантійської набожності, буквалізму та ритуалізму.

Ці форми візантійського православ'я прекрасно прижилися та розвинулися на ґрунті московського християнства, що згодом породило низку єресей, а згодом і старообрядницький розкол.

Давньоруська думка сприйняла християнство не зовнішнім чином, а глибинно, внутрішньо, сакрально.

Завдяки специфіці сприйняття візантійського християнства та його осмислення через культурну парадигму українського народу породило прагнення духовного пошуку, аскетичного смирення плоті, заглибленого пошуку сокровенного сенсу буття.

Доволі цікавими є релігійно-філософські концепції богопізнання, які розвинулись у Київській державі. З однієї сторони переважала східно-візантійська богословська думка, яка заперечувала будь-яку цінність філософії для християнської догматики й вимагала сприймати вчення не розумом, а серцем, прямодушно.

За повчанням Преп. Феодосія Печерського людина повинна прагнути спасіння за допомогою подвигів духу, молитвами, Святими таїнствами, а не осягненням розумовим та філософуванням.

Нестор Літописець у «Житії» Преп.Феодосія Печерського згадує:

«Не навчений премудрості, виявився мудрішим за філософів».

Дещо іншою була концепція таких київських книжників, як митрополита Іларіона, Никифора та Климента Смолятича, і ґрунтувалась на взаєминах філософії та богослів’я, поєднуючи розв'язання догматичних проблем з онтологічними, гносеологічними та історіософськими проблемами.

Візантійське християнство не сприймалося на теренах Київської держави зі своїм буквалізмом та чітко визначеною обрядовістю, яке вбивало дух Євангелія.

Національні  традиції та колорит культурної спадщини  не могли проігноруватися і зникнути, відповідно зникла б і самоідентифікація народу, як такого.

І тому митрополит Іларіон захищає національну форму Київського християнства, яка виражалась в першу чергу в його культурі.

Для пояснення своїх основних ідей він вдається до метафор.

«Не вливають вина нового, вчення благодатного і мішки ветхі, в іудейські, постарілі, а якщо так, то продеруться міхи» — цими словами відображалась основна думка створення Київського християнства, як «молодого вина», для якого вже не підходили «старі міхи» візантійської форми християнства.

З’являється явище  інкультурації, як вираження євангельського змісту в національній свідомості.

Звичайно, що простий люд, не міг зразу повністю прийняти християнство таким яким воно було у Візантії, оскільки свідомість народу не була підготовлена для розуміння складних форм абстрактного знання, і тому відбувся своєрідний синтез, або скоріш забарвлення християнства язичницьким побутом та обрядами.

В результаті ми маємо Київське християнство. Людина традиційної народної культури пристосовувала християнство до свого земного життя, побутування і господарювання.

В її свідомості мали вияв лише ті християнські ідеї, що відповідали життєвому досвіду.

«Православ'я, з'явилося і поширювалось на українських землях саме як Церква українського етносу зі своїм національним осмисленням його догматики та обрядодійства, організації і відправлення церковного життя, своєю системою свят, обрядів, молитов, проповідей тощо».

Для української обрядовості характерне домінування змістової основи над формою.

Дотримуючись новозавітного принципу, що «буква вбиває, а дух оживляє» Церква зберігала чистоту віри та догматів християнства, а не форму його обрядів.

Саме цим пояснюється наявність обрядів нетипових для Візантійського християнства (наприклад, обливання водою під час таїнства хрещення, а не триразове занурення у воду).

В контексті обрядової практики українців збереглося багато елементів з народних традицій. Так, під час Різдвяного богослужіння співають колядки, на Трійцю храм оздоблюють зеленню, а на Спас освячують квіти та яблука.

В результаті ми отримали українське православ’я, яке не змінило своєї суті, але було збагачене певними язичницькими традиціями, які існують і досі.

Відхилення від усталених візантійських традицій знаходимо також в іконописі та оформленні храмів. В українських храмах, починаючи з XV ст., сцени з життя Христа зображуються не в хронологічному порядку, а з врахуванням їх значення в системі християнського віровчення (наприклад, пасхальні сюжети домінують над різдвяними).

Ідея спокутувальної жертви Христа стала головною в християнському   живописі. З часом візантійські іконописні канони в українському народному іконописі відступають на задній план, поступаючись місцем народним художнім традиціям.

Українські храми багаті на квітковий орнамент, також використання національної символіки та кольорів і мабуть, найголовніше те, що майже в кожному храмі ікони покривають вишитими рушниками, орнамент яких несе ту далеку прадідівську культурну спадщину.

Як бачимо, Київське християнство унікальне по своїй природі. Воно будувало християнське життя на євангельських засадах, де кожна людина повинна бути відповідальною перед Богом та перед собою, повинна дбати про загальнолюдські цінності та справи, в цьому саме і виявляється патріотизм київського християнства.

І тому воно притаманне саме українському народові, оскільки було просякнуте етнонаціональними традиціями, віруваннями та символами  київської держави.


20.07.2023 Роман Тадра 3489
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

809
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

1697
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

1995 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7372
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

15137 31
08.05.2025
Павло Мінка

Івано-Франківська прокуратура проти Долинського лісгоспу через серійні рубки.  Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го.   

1985

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

164

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

928

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

998

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1781
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

178
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

567
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

804
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3057
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

812
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1869
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

905
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35047 1
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

389
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

541
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

868
07.05.2025

На заході України переважає оптимізм. Тут 43% опитаних вірять у позитивний вплив угоди, 20% — у негативний.  

773