Система електронного голосування обійдеться Івано-Франківській облраді в 1,5 млн. грн.

 

/data/blog/97592/efd17e08f9a40d43406b45e58ee640da.jpg

 

Незабаром депутати місцевих рад голосуватимуть поіменно, а результати голосування будуть опубліковані на сайтах і зберігатимуться там необмежений час.

 

В Івано-Франківській облраді всерйоз заговорили про запровадження електронної системи, пише Фіртка з посиланням на Репортер.

 

Закон вимагає

Першим про електронне голосування в облраді заговорив її голова Олександр Сич. На першому ж сесійному засіданні він напівжартома поскаржився на роботу тимчасової лічильної комісії та сказав, що роздумує над доцільністю електронного варіанту. А от під час затвердження нової редакції регламенту облради ця тема виплила вдруге. Тоді голова правової комісії Тарас Виноградник заявив, що лічильну комісію створювати не треба, адже вже через два місяці голосування у місцевих радах мусить бути поіменним.

 

Виноградник посилався на прийнятий парламентом закон №2016а, який зобов’язує місцеві ради приймати рішення відкритим поіменним голосуванням. Втім, закон передбачає винятки – наприклад, обрання на посаду у раді чи висловлення недовіри голові. За тим же законом, усі рішення, які приймаються поіменним голосуванням, мають одразу публікуватися на офіційному сайті ради, щоб усі охочі знали результати й позицію кожного депутата.

 

Директор департаменту фінансів ОДА Галина Карп повідомила, що гроші на новації вже виділені.

 

«В обласному бюджеті ми передбачили 1,5 млн. грн для системи електронного врядування в облраді та віддали гроші основному їх розпоряднику – Івано-Франківській обласній раді», – каже вона.

 

Проте голова бюджетної комісії обл­ради Микола Палійчук стверджує, що гроші для електронної системи ще не обговорювали, і чи вистачить тих 1,5 млн., він не знає.

 

«Я вважаю, що не потрібно витрачати багато коштів на такі потреби, але переобладнати сесійну залу треба, – говорить Палійчук. – Хоча б зробити з десяток нормальних місць для журналістів: поставити столики, зробити якісний інтернет, підвести розетки. Ймовірно, що облрада після отримання коштів оголосить тендер і вже тоді вирішиться, хто встановлюватиме програмне забезпечення для поіменного голосування».

 

До речі, поіменне голосування – це не обов’язково електронне. Наприклад, хтось може читати прізвища, депутати вставатимуть і оголошуватимуть свою позицію, яку треба буде занести у протокол, а його вже публікують на сайті обласної ради. Та зважаючи на те, що розгляд кількох питань інколи триває майже цілий день, постійні «переклички» стануть мукою для всіх – депутатів, журналістів, глядачів, які дивитимуться трансляцію сесії на ОТБ «Галичина»…

 

Рада мобільна

Кошторис на новації порівняно невеликий, тож можна припустити, що впровадження електронної системи голосування піде шляхом найменшого спротиву. Є кілька варіантів.

 

Чернігівський національний технологічний університет розробив систему електронного голосування «Mobile-RADA». Проректор вишу з наукової роботи Володимир Казимир переконує: основна перевага їхньої розробки – не треба переобладнувати сесійну залу.

 

«Mobile-RADA» – це бездротова система, розроблена так, аби мінімізувати витрати на її встановлення, – пояснює він. – Система не потребує переобладнання залу, підтримує голосування в різних режимах та електронний документообіг».

 

Суть системи «Mobile-RADA» – у відповідному програмному забезпеченні, яке встановлюють на комп’ютер та особисті планшети депутатів. Планшети обранці беруть додому, там заряджають батарею та працюють з документами.

 

Для зручності Казимир пропонує купувати 10-дюймові планшети з потужною батареєю, аби не підзаряджати під час засідання. За його словами, їхній університет готовий зробити електрон­не голосування в Івано-Франківській облраді як у Чернігові, де система працює вже чотири роки.

 

«Для Чернігівської облради встановлення «Mobile-RADA» коштувало приблизно 1,5 млн. грн. За ці гроші ми купили комп’ютери, планшети для сотні депутатів і програмне забезпечення. Але встановлення та адаптацію системи для Івано-Франківська треба обговорювати з представниками облради», – каже Володимир Казимир.

 

Він додає: їхньою розробкою з Прикарпаття ще ніхто не цікавився.

 

Якщо порахувати, що 10-дюймовий «середній» планшет коштує близько 9 тис. грн., то тільки для 84 депутатів треба 756 тис. А ще – комп’ютери, монітори, програмування, синхронізація тощо.

 

«Віче» – дешевше, але…

Проте видається, що в Івано-Франківській облраді уже визначилися з варіантом системи електронного голосування. Найімовірніше, що це буде «Віче» – дітище хмельницького підприємства «Електросистема».

 

Система «Віче» складається з комп’ю­тера голови ради, великого табло, на якому відображається оперативна інформація про хід голосування та роботу ради і персональних пультів депутатів, які ще й обладнані мікрофонами. Для роботи пульта потрібна реєстрація особистої електронної картки депутата. Також необхідною умовою функціонування системи є праця сек­ретаря, який за комп’ютером слідкуватиме за роботою ради та оперативно вноситиме необхідні дані.

 

Представник «Електросистеми» Сергій Полторак у розмові з «Репортером» підтвердив, що вже спілкувався з представниками облради щодо встановлення системи.

 

«Одного разу ми навіть зустрічалися з представниками Івано-Франківська в залі Тернопільскої облради, оскільки вони подібні за будовою, та демонстрували роботу системи, – каже Полторак. – У 2015 році з Франківська дзвонили кілька разів та уточнювали можливості монтажу системи «Віче» в обласній раді».

 

Партнер Сергія Полторака по Івано-Франківській області Володимир Віксевич зазначив, що вони уже подали до облради приблизний кошторис встановлення системи «Віче».

 

«Депутатам треба було затвердити бюджет, тож ми дали свої пропозиції, – говорить Віксевич. – Приблизна вартість встановлення комп’ютерів, пультів, екрану – близько мільйона гривень».

 

Проте у цьому разі сесійну залу необхідно буде переобладнати. Володимир Віксевич стверджує, що для депутатів треба робити робочі місця, аби вони не сиділи «просто на кріслах» і мали змогу працювати з документами. За словами представника, система «Віче» уже рахує голоси в 11 міських радах і п’яти обласних. Проте, чи вистачить на це бюджетних коштів, – хтозна.

 

Також є ймовірність, що розробниками системи електронного голосування для Івано-Франківської облради можуть стати і прикарпатські фахівці. Микола Палійчук повідомив, що листи з проханням подати свої пропозиції отримали Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу та ІТ-спеціалісти, які розробляли програмне забезпечення для ЗНО. Та хто б не освоїв бюджетні кошти, персональна відповідальність за прийняті рішення для депутатів обласної ради уже не за горами.


23.01.2016 1415 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1248
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1057
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1093
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7144
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1760
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2591

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

367

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

607

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1644

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

875
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1110
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

590
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

952
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1272
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

843
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1395 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

982
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37327 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1066
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1314
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

823
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3123 13