ШІСТЬ ПИТАНЬ народному депутату Ігорю Зваричу

Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ народному депутату України від «Партії регіонів», прикарпатцю Ігорю Зваричу.

 

 

Нагадаємо, що донедавна Ігор Теодорович Зварич працював на посаді заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації. Проте в лютому 2011 року у зв’язку з обранням Ігоря Зварича народним депутатом України голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк видав розпорядження №32, відповідно до якого Ігоря Теодоровича наділено повноваженнями Почесного заступника голови обласної державної адміністрації (поза штатом) «з віднесенням до цих повноважень спільно з ОДА здійснення функцій щодо взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади з питань соціально-економічного розвитку».


За Ігорем Зваричем збережено членство у колегії ОДА та інших дорадчих органах (за його згодою), утворених Івано-Франківською обласною державною адміністрацією.

 

 

-  Ігоре Теодоровичу, ви є одним з тих депутатів Верховної Ради від Івано-Франківщини, які голосували за відомий так званий "Закон про червоні прапори". Багато було висловлювань і події 9 Травня це підтвердили, що цей закон роз'єднує українське суспільство. А ще кажуть, що це все було свідомо вкинуто в суспільство, щоб відволікти від соціальних і економічних проблем в Україні. Як ви це прокоментуєте?

 

Відповідаючи на ваше запитання щодо так званого закону про червоні прапори, скажу, що базовий закон про відзначення подій Великої Вітчизняної війни з використанням символіки цієї війни був прийняти в 2000 році. Тобто він вже має історію 11-ти років. І якраз важко сказати, чи він роз’єднує, чи не роз’єднує. Як показало святкування, особливих роз’єднавчих моментів не було. Відбулися тільки політичнів баталії прихилиників іншого погляду на перемогу і, як на мій погляд, на могилах людей робити політичні акції, очевидно, не є християнським підходом.

 

Давайте повернемось до того базового закону. 4-а стаття його говорила про те, що використавуються символи Великої вітчизняної війни, атрибутика цієї війни під час святкування подій, появзаних з нею. Ось тут якраз могли виникати прапори з символікою Радянського союзу. Тому першим доповненням було означення, що таке прапор Перемоги. Це не прапор колишнього Радянського союзу, а саме той один прапор який, як кажуть історики, був вивішений на Рейхстазі. Таким чином, новий закон навпаки з прапора радянського союзу символіку цю звів до прапора Перемоги. Хтось його називає «так званим», хтось називає «червоним», але це прапор окремої віськової частини, яка фігурувала при капітуляції Німеччини. Тобто, скажіть, роз’єднує чи «з’єднує» новий закон, коли виключається прапор Радянського союзу і говориться про прапор Перемоги?

Друга стаття, також зазнала певних змін. Вона стосувалась основних заходів під час святкування. Було введено 3 абзаци. Одним із них було передбачено офіційне підняття на будівлях прапора Перемоги, який був означений в першій статті, поряд з прапором незалежної України. Будьте добрі, чи є там імператив підняття прапора на будівлях державних, на обласній державній адміністрації, чи на сільській раді? Там не має того. Тобто висмоктувати з пальця те,  чого не має – улюблена тема для тих, хто робить політику на смерті.

 

Я думаю, що святкування пам’яті героїв, які полягли у цій кровопролитній війні показало, що народ розібрався і, власне кажучи, щиро схилив голови перед тими, хто недопустив поширення цього геноциду на Європу. Та війна, яку хтось називає Великою Вітчизняною, хтось ІІ Світовою. Найголовніше, як на мій погляд, схилити голову перед тими, хто поліг у цих кровопролитних боях. Хтось схилив голову перед тими, хто був в партизанських загонах, хтось схилив голову перед тими, хто був у Великій вітчизняній війні, хтось схилив голову перед тими, хто був у ІІ Світовій війні. Власне кажучи, біль і горе ці події принесли у кожну сімю. Я би так це прокоментував.

 

А з іншого боку. Скажіть мені будь ласка, так багато цих людей залишилося? Вони потребують уваги. Це є святкування яке відбулося, і сьогодні знову маємо робочий день і повинні працювати, працювати непокладаючи рук, щоби творити економічний ріст держави і тим самим, і матеріально, і морально підтримувати ветеранів. Ветеранів не залежно від того, були вони у Великій Вітчизняній війні, чи не були. Це наші діди, це наші прадіди. Їх мало залишилося. Схилимо голову перед пам’ятю тих, кого немає і мужністю тих, хто живе сьогодні.

 



- За рік при владі Партії регіонів рейтинг вашої політичної сили впав вже більше ніж вдвічі. Чим на вашу думку це викликано, помилковістю курсу?

 


Ні. У будь-якому разі політична сила яка взяла на себе відповідальність за економічні реформи, апріорі, і це було у всіх європейських державах, втрачає рейтинг. Ми працюємо не заради рейтингу, а заради того, щоби, в першу чергу, люди жили краще. А для того, щоби люди жили краще, необхідні реформи. А вони завжди – це складність, завжди - це злам тих чи інших уставлених підходів. Я вже колись казав і зараз кажу ще раз: якщо люди хочуть мати красиву бороду, вона спочатку виглядає небритою. Так і з реформами.

 

Або один такий приклад, щоб було зрозуміло. Скажімо, для того, щоби наростити експорт, за відсутністю ресурсу сировини, спочатку нарощується імпорт. Вироблена продукція і зростання експорту робить нормальний експортно-імпортний баланс, наромальні валютні резерви держави. Найголовнішим є підхід. А підхід визначає реформування. Без цього, безумовно, без жодного кроку на відновлення економіки і на її розвиток, зростання не може відбуватися. Тобто, той підхід, який існував раніше, він себе вичерпав. Нам треба ставати на шлях реформ, і це порголосив Президент і означив те, що потрібно робити. І це треба робити. Іншого не дано. Це проходили й інші держави. Той же шлях повинні пройти і ми.

 


- Ви є економістом. Як ви оцінюєте новоприйнятий Податковий кодекс? Адже маса підприємців згортає свій бізнес. І в них шлях - кому на біржу, кому в кримінал... Плюс велика кількість згортається робочих місць. Можливо потрібна була інша стратегія, скажімо, як в свій час НЕП (нова економічна політика) в СРСР, коли всі були звільнені від податків і це дало шалений поштовх економіці?


Говорячи про масу підприємців які згортають свій бізнес, ви що маєте на увазі? В Івано-Франківській області я такого не бачу. Якщо ви поширюєте тезу на інші області, то треба вивчити цю ситуацію. А щоби масово згортали свій бізнес на Прикарпатті – такого немає.

 

Що стосується біржі, то давайте так скажем: за останній рік, за підрахунками Міжнародної організації праці, в нас з 8,9 відсотків безробіття знизилося до 8,1. Так, це ще багато, але Іспанія мала під час економічної кризи 15 відсотків. Давайте рівняти.

 

Тим більше, що, безумовно,  Податковий кодекс складний інструмент. Як кожен комплексний документ, він має помилки. Тут найголовніше не мітингувати, а чітко вносити ті пропозиції, які можуть бути враховані. Якщо говорити про нашу область (Івано-Франківська – авт.), то ті пропозиції, які були внесені, вони враховані. Зокрема, це звільнення від податку на прибуток підприємств легкої промисловості. А це така галузь, яка формує споживчий внутрішній ринок. Те саме стосується, скажімо, деревообробної галузі, шкіряників. Є цілий ряд преференцій, які враховані в Податковому кодексі, які вносилися підприємцями.

 

Так, є багато речей які необхідно врахувати. Але їх треба опрацьовувати, обгрунтовувати і враховувати. Що і буде робитися надалі.

 

До речі, зовсім скоро деякі зміни також будуть в Податковому кодексі, які виходять з реалій сучасного життя. Зокрема, буде обговорено концепцію тих змін, які будуть застосовані до малого бізнесу. Ні в якому разі він не повинен бути згорнутий. Ні в якому разі жодних елемнетів чи перешкод на шляху його розвитку не має бути. Але малий бізнес повинен залишатися малим бізнесом, а не починати перетворення великого бізнесу у збірку так званих малих підприємців.

 

Що стосуються НЕПу, давайте подивимося схему подій, за якими економіка ставала тоталітарною. Першою сферою, яка була одержавнена – це банки. Клерки не були прив’язані до свого робочого місця і не ставали на захист свого роботодавця. Другою була промисловість. Як показала практика, одержавити промисловість відразу було неможливо, бо працівник розумів, що якщо він втратить робоче місце слюсаря, то не так багато робочих місць є на сусідньому підприємстві. Тут є спротив саме цього працівника, також тут був більший спротив того ж власника підприємства, бо це була його власність. В той період було складно одержавити економіку, яка була здатна працювати в ринкових умовах. Третім був агропромисловий коплекс. Таким чином так само йде повернення в ринкову ситуацію. Спочатку були роздержавлені банки, потім промисловість, і таким чином повертатися назад до НЕПу?

 

Ви кажете що там не було податків? Це дуже спрощене увялення. Що ж тоді було? Так, безумовно, значну частину внутрішнього валового прибутку створювали «гулаги». Ви це закликаєте зробити? Тому що там працювали під примусом, створювали валовий внутрішній продукт всі репресовані, всі вивезені. Я не думаю, що це той шлях, який ми маємо пройти. Ми повинні створити цивілізовані умови на інших прикладах, на прикладах європейського підходу, на прикладах ринкових. Треба просто привести ці стосунки до цивілізованих, інакше про яку Європу ми говоримо, про який Євросоюз ми говоримо?

 

Тому я не думаю, що це може дати шалений поштовх економіки. Так, нова економічна політика має бути. Але має бути на тих ринкових засадах і на тих економічних перетворенннях, які запропоновані в програмі Президента, як в передвиборній, так і в програмі економічних реформ. Це і є нова економічна політика.

 


-  Зараз багато говорять про Олімпіаду - 2022. Чи це є реальний проект, чи тільки знову ж таки спроба відволікти увагу від провалі в в економіці.


Ну що означає спроба відволікти чи не відколікти? Як можна відволікти людину від того, чим вона живе? Можна відволікти лідера політичної сили чи лідера громадської організації, щоб він мав про що поговорити. Це якась така теза вкинута в суспільство, це вже навіть не смішно. Не можна людину відволікти від того, чим вона живе.

 

Так само і тут. Це є реальний проект. Давайте згадаємо, коли говорили про Євро-2012, - це теж було відволікання?

 

Це є реальний проект, який потрібно опрацьовувати. Це є реалії, над якими треба дуже багато працювати. І коли ми будемо ставити амбітні цілі, ми будемо приходити до амбітних результатів. Це хіба погана мета для держави, яка має розвиватися, об’єднуватися?

 

Взагалі-то, мені здається, що щось подібне відбувається в середовищі опозиції. Це не та опозиція, яка є опозиціїю до влади вона має бути, а твориться опозиція до держави. А світ все читає. Читає те, що ми пишемо самі про себе. І коли ми кажемо, що, вибачте, це відволікання народу від тих програм, які ставляться Президентом і Кабміном для покращенння ситуації у всіх напрямках, то на нас так і дивляться, знаєте, трошечки з недовірою.

 

Тому давайте обєднуватися навколо добрих цілей, навколо іміджу України, позимтивного іміджу, а не заради власних амбіцій, обмежуючись критиканством і більше ні чим.

 


- Чи загрожує Україні дефолт? Адже запозичення держави ростуть, а чим їх віддавати -  невідомо...


НІ, не загрожує. Залежить які запозичення і під які відсотки.

 

Запозичення, взяті під більші відсотки, які взяла минула влада, заміщуються запозиченнями під менші відсотки, це, безперечно, позитивний підхід. Давайте розберемося в структурі запозичень. Колись відбувалися запозичення під 30 відсотків. Зараз йдуть запозичення під менші відсотки, щоб замістити попередні запозичення, які дійсно можуть призводити до дефолту.

 

Золотовалютні резерви зростають. Баланс експортно-імпортний поліпшуються. Ситуація міняється, орієнтується на внутрішнє споживання. Зростання економічне дозволить забезпечити пріоритетне зростання заробітної плати, а це призведе до формування більш потужного внутрішнього ринку.

 

Тобто економічне зростання, яке зараз відновлюється, якраз  є дуже потужним чинником, який дає можливість оптимізувати зовнішню заборгованість, внутрішню заборогованість і, тим самим, її мінімізувати по відношенню до того, якою вона була до цього часу.

 


- Як зараз, в умовах економічних труднощів, справи у вашому "хутровому бізнесі" в Тисмениці?

 

 

Тисминиця завжди була хутровою і хутровою залишиться. Безумовно, ринкові стосунки суттєво позначились на ситуації, пов’язані з хутровим ринком взагалі в Україні, а не лише в Тисмениці.

 

Я глибоко переконаний, що ті хутрові традиції, які є в Тисмениці, не залежно від того, чи це приватник, який прицює вдома, тяжко працює, чи організоване виробництво –  вони знайдуть свою ринкову нішу. А це знову ж таки пов’язано із зростанням внутрішньго попитиу. Із зростанням добробуту буде зростати платоспроможна здатність наших людей. Кліматичні умови, які є в нашій країні і в сусідніх країнах спонукають до того, що цей ринок буде оптимізований. Тим більше, ті дії, які вжиті Урядом, в тому числі в Податковму кодексі – підтримка власного виробника, – дозволить втриматися в цей період і зробити все можливе, щоб хутрова слава Тисмениці залигалася однією з провідних у європейському хутровому співтоваристві.

 

 

Довідково: Ігор Зварич – кандидат економічних наук (2006), доктор політичних наук (2009), заслужений економіст України (1994).

У ВРУ 5-го скликання очолював підкомітет з питань Конституції, конституційності законодавчих актів та конституційного судочинства Комітету з питань правової політики, з лютого 2007 р. – заступник голови цього комітету.

Ігор Зварич був доповідачем (співдоповідачем) за 11 законопроектами і проектами постанов Верховної Ради України та автором чи співавтором 4 проектів Законів України, за участю центральних і місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування розглянув понад 450 звернень громадян, організацій і установ.

У березні 1998 р. Ігоря Зварича нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ст. Упродовж 1998-2005 рр. працював заступником голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, був одним із розробників Стратегії економічного і соціального розвитку Прикарпаття до 2011 року, а також ініціатором створення за підтримки обласного бюджету в кожному місті та районі бізнес-центрів – осередків подальшого розвитку в краї малого і середнього підприємництва.

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, орденом Дружби народів (1979).

 

Розмовляв Володимир Кушніренко


Коментарі (8)

Наталя 2011.05.11, 14:03
Ми працюємо не заради рейтингу, а заради того, щоби, в першу чергу, люди жили краще - як сказав!!! А нездається, що як би людям стало краще жити то і рейтинг був би високий. Не знаю кому покращилось життя вже сьогодні. Можливо як у тому анекдоті _ уряд сказав що жити стало краще- народ за нього порадувався.
Франківець 2011.05.11, 14:43
Герман наятякнула що знову хоче в праламент, а би цей "народний обранець" знову не опинився на старому місці, як прийшло так і піде, місцем же треба буде комусь поступитися :)
Jozef 2011.05.11, 16:38
У мене до цього "дупутата" є також питання: Чому голосував у ВРза вивішення червоних ганчірок?,невже комсомолія так глибоко засіла,що прийдеться вибивати осиновим кілком?
даймільйон 2011.05.11, 17:34
Краще б спитали, як він привласнив пів області і коли збирається віддавати.
Щусь 2011.05.11, 22:14
Даймільйону. Ну і що ти кукурікаєш. Ти і поганялово собі придумав, що ясно - ти би у владі не дай Боже гріб би все під себе аж за вухами тріщало би. Психотип бідного і нещасного галичанина. Хто що "привласнив", яких "пів області"? Розвелося п..дунів-коментаторів. Хлібом не годуй - дай коників з гімна поліпити...
Дана 2011.05.11, 22:19
Зварич один з реально грамотних депутатів. З реальною освітою і досвідом і у владі, і в бізнесі. У Верховній Раді таких не так вже і багато. Тому радіти треба за своїх. А відповіді всі по суті.І про прапор (хоча я сама б за такий закон не голосувала, але зрозуміла мотиви Зварича), і по економіці, і по інших питаннях. Грамонто, і без надмірних емоцій і тупих понтів. Такі і повинні бути депутати.
Франківець Дані 2011.05.12, 08:21
У бізнесі пао українськи, як колись державне підприємство стало приватним, ви про такий досвід говорите?
Вітер 2011.05.12, 12:09
Отакі комсомольці разом з "партайгеносе" розікрали Україну, а тепер слобоблудством прикривають донецьку мафію, від якої повністю залежні і якій вірно служать.
21.03.2023
Тіна Любчик

Ідея виготовляти ліки для військових у "гарячі" точки виникла після того, як на запити захисників волонтери шукали ліки. Детальніше про це — журналістці Фіртки розповіла Ірина Федяк, деканеса фармацевтичного факультету ІФНМУ та відповідальна за виготовлення ліків для військових.

219
16.03.2023

Інвестиції в криптовалюту — перевірений метод заробітку. Попри значну кількість варіантів цифрових грошей (близько 11 000), особливою популярністю користується близько сотні з них. 

306
14.03.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поїхала на Косівщину, щоб поцікавитись у Йосипа Приймака, який понад 35 років займається бондарством, особливостями виготовлення дерев'яного посуду за старовинною традицією та секретами збереження первинної технології цього ремесла на теренах Гуцульщини.   

722
28.02.2023
Іван Муканик

Мирослав Карабін став керівником НОКу в Івано-Франківській області на 2023-2026 роки. Фіртка поцікавилась, що зі спортивних подій планують цьогоріч в області.

10460 21
24.02.2023
Тетяна Дармограй

Як протягом року повномасштабної війни змінилось життя на Прикарпатті та як прикарпатські правоохоронці адаптувались до роботи в умовах воєнного стану, дізнавалась журналістка Фіртки.

1359
22.02.2023
Тіна Любчик

Сили безпеки і оборони України продовжують посилювати. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу». Фіртка розповідає, що відомо про набір добровольців на Прикарпатті.

2633

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу.

596

Відповідь на це та інші запитання дає Олег Зелез, співвласник компанії HVOYA, яка займається будівництвом каркасних будинків з 2008 року і входить до списку найкращих будкомпаній України.

1799

Концептуальні підходи психології та соціології до ведення бізнесу в Україні

999

Минулого тижня, в лютому 2023 року, делегація Івано-Франківської торгово-промислової палати перебувала в північно-західній Німеччині, в регіонах Східної Фрізії та Папенбургу, на запрошення місцевої регіональної ТПП. Програма перебування видалася насиченою.

1411
16.03.2023

На Косівщині, у селі Яворів, відкрили туристичний об’єкт «Гуцульська сироварня». Фіртка поїхала туди, аби дізнатись тонкощі роботи ферми та рецепти екологічно чистих, натуральних сирів.

1141
11.03.2023

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. Адже організмові потрібно значно більше ресурсів, які йдуть на стреси, переживання та тривоги.

577
06.03.2023

Навесні у продажу з'являються редиска, огірки, шпинат, листковий салат, цибуля та інша рання городина. І хоча у ній містять нітрати, все ж варто включати її до весняного раціону.

833
20.03.2023

У Хрестопоклонну неділю, в храмі Різдва Пресвятої Богородиці смт Ворохти, відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.

122
17.03.2023

Чим старші респонденти, тим більше серед них тих, хто відповідає, укріпився у вірі — їх частка зростає від 18% серед тих, кому менш як 30 років, до 34% серед тих, кому понад 60 років. Частка таких найвища у Західному регіоні (31%, тоді як в інших регіонах — від 22% до 24%).

255
14.03.2023

Шлюб — це завжди про двох людей, які одружилися, бо любили одне одного. І ця любов не просто емоційна і поверхова, а любов як вияв волі людини. Священник завжди на шлюбній присязі запитує: «Чи ти хочеш взяти її за жінку чи його за чоловіка?» Відповідають: «Хочу!». Це і є волевиявлення.  

353
09.03.2023

За Біблією спочатку був створений чоловік, потім — жінка. Апостол Павло, коли говорить про сім’ю, наголошує на тому, що жінка повинна слухати свого чоловіка.  

667
17.03.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

3347
20.03.2023

Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін сьогодні 20 березня, близько 12:00 за київським часом, прилетів до Москви на зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.  

142
15.03.2023

Група сенаторів США від обох партій тисне на главу Пентагону Ллойда Остіна з вимогою надати більше інформації про те, що потрібно для відправки винищувачів F-16 в Україну.  

340
10.03.2023

Головнокомандувач, командувачі напрямків доповідали щодо ситуації на передовій, загалом у захисті держави.

639
06.03.2023

Кабінет міністрів на своєму позачерговому засіданні 6 березня затвердив директора Національного антикорупційного бюро України.

834