Насправді, чимось на кшталт мультитула (багатофункціонального інструменту, що складається), користувалися ще римляни. У них навіть існували прості масові та справжні елітні моделі. Але з падінням Римської Імперії про складані ножі та інструменти надовго забули (як і про багато інших речей).
Ідея створення багатофункціональних ножів знову відродилася у 1880-х роках, коли швейцарські військові вирішили, що їм потрібен простий та легкий інструмент, який поміститься у кишені кожного солдата.
Крім цілком очевидного ножа, у цьому інструменті мала бути викрутка.
Справа в тому, що в ті роки швейцарцям пощастило прийняти на озброєння свою першу магазинну гвинтівку. Схоже, що інженери за звичкою спробували спочатку зробити те, що вміли найкраще – швейцарський годинник. Але вчасно передумали. І тим не менше, у них вийшла гвинтівка, яку неможливо було розбирати та обслуговувати без викрутки під рукою! Загалом, зробивши такий «подарунок» рядовому складу, міністерство оборони вирішило не зупинятися і обдарувати солдатів інструментом, який зможе хоч якось допомогти їм у їхній біді.
Таким чином, далеко не найкраща в історії гвинтівка стала причиною появи на світ найкращого на світі ножа!
Дивно, як химерно часом пов'язані між собою речі… Допоміжний інструмент на довгі роки пережив механізм, з яким він мав поставлятись, як то кажуть, «в комплекті».
Спочатку армійські чини зовсім не хотіли працювати з вітчизняними компаніями. Натомість вони наполегливо продовжували співпрацювати з німцями із Золінгена. Що було причиною цього – корупція чи не бажання змінювати перевірених надійних постачальників, офіційна історія замовчує.
Проте у 1981 року швейцарський винахідник і підприємець Карл Ельзнер зумів звернути увагу генералів на свій складаний багатофункціональний ніж. Його переваги виявилися настільки безперечними, що після випробувань та внесення ряду виправлень у конструкцію, ніж був прийнятий на озброєння. Так з'явився швейцарський армійський ніж. І саме тому його досі називають армійським.
До речі, головною зміною, внесеною в 1891 році до конструкції офіцерської моделі ножа, була поява складаного штопора! Все ж таки швейцарські офіцери дуже багато розуміли в житті та в інструментах. Штопор досі входить до комплектації більшості моделей від Victorinox. І, звичайно ж, ніхто не стане сперечатись, що це – дуже корисний інструмент, який завжди треба мати під рукою!
До речі, якщо вже прозвучала назва компанії Карла Ельзнера, то як вона з'явилась на світ? І що взагалі означає назва Victorinox?
Справа в тому, що спочатку компанія Ельзнера не мала назви. Натомість у нього була мати, яку звали Вікторія. Мати дуже любила Карла і підтримувала його у всіх починаннях. А одного разу навіть урятувала його від боргової в'язниці! У 1909 році, після смерті матері, Карл Ельзнер увічнив її ім'я у назві своєї компанії.
Друга частина назви – «inox» («інокс»), це – французька назва нержавіючої сталі. У ті роки нержавіюча сталь була справжнім хай-теком, тому згадка її в назві бренду була не самою поганою перевагою.
Таке от поєднання чогось дуже людського з технологічним дуже добре відбиває саму суть багатофункціональних ножів Victorinox. Це скаже вам кожен, хто користувався цими складнями.
«Вікси» не просто дуже практичні та функціональні. Вони дійсно мають щось, що можна назвати душею. Якщо швейцарський ніж вам сподобався, то це надовго.
Свою світову популярність швейцарські ножі набули після Другої Світової. Дякувати за це ми повинні, як завжди, американцям. Просто дивно, скільки речей заповзятливі американські солдати привезли з собою з війни додому. Звичайно, вони не були б американцями, якби не почали рекламувати, виробляти та продавати те, що їм так сподобалося. Спочатку вдома, у США. А потім – по всьому світу. Для однієї тільки ножової індустрії американці таким чином зробили дуже багато. Вони привезли додому, а потім поширили планетою італійські стилети, японські танто і кухарські ножі, метелики-балісонги. Ну і головного героя нашої розповіді – швейцарський ніж, теж.
Так до Victorinox прийшли всесвітня популярність та успіх. Через рік компанія злилася зі своїм головним швейцарським конкурентом – компанією Wenger і досі залишається головним виробником багатофункціональних ножів у світі.
Асортимент компанії великий. Постійно з'являється щось нове. Яких тільки ножів не випускається під брендом Victorinox! Які тільки інструменти не входять до їхньої комплектації! Починаючи від звичних всім ножових клинків, пилок, відкривачок, ножиць і штопорів, до моделей з такими незвичайними для складних ножів пристосуваннями як ліхтарики, кулькові ручки, флеш накопичувачі та мр3 плеєра. Як кажуть, кожен може підібрати щось до смаку. Але, в будь-якому випадку, яку модель Victorinox ви б не обрали, ви можете бути впевнені, що ніж прослужить вам довгі роки, а його інструменти дійсно працюватимуть як треба.
Швейцарські ножі досі ще стоять на озброєнні швейцарської (а з нею ще й німецької) армії. А ще один із таких ножів офіційно входить до комплекту виживання американських астронавтів! Ну а кількість цивільних користувачів швейцарських ножів (і їх численних китайських клонів), напевно, вже неможливо підрахувати.
Швейцарцям вдалося зробити дивовижну штуку – вмістити у звичайній кишені штанів чи піджака цілий набір функціональних інструментів. Просто дивно, який потенціал може бути прихований у такій, здавалося б, зовсім не складній речі, як складаний ніж! Якщо ви почнете користуватися одним з цих багатофункціональних складнів, повірте, дуже скоро ви просто не уявлятимете, як можна вийти на вулицю без «вікса» в кишені. І це – одна з тих звичок, які ми, без сумніву, можемо назвати дійсно корисними!
Партнерський матеріал
