Школа і гроші: за що платити?

Цього року першокласники почнуть навчатися за новим держстандартом освіти. На запровадження нового освітнього підходу держава виділила близько півтора мільярда гривень. У Міносвіти обіцяють, що зміняться як принципи викладання, так і оцінювання учнів. Однак багатьох батьків цікавить, чи зменшаться у новій школі їхні фінансові затрати?

Шкільне фінансування – у публічний простір

Ухвалюючи держбюджет на 2018 рік, депутати й урядовці особливо наголошували на тому, що цього року школи отримають найбільше фінансування. Президент Петро Порошенко також у своїх виступах неодноразово повторював, що освіта – це одна з найважливіших сфер для держави. «Освіта і нова школа – це ключ України у майбутнє», - зазначив він під час відкриття нової школи у Пісочині Харківської області.

І справді, у 2018 році освітяни отримали на 53 млрд грн більше, ніж торік. Зокрема, 504 млн грн було виділено на навчання дітей з особливими потребами. Окремо були передбачені кошти для початкових класів: 998,7 млн грн – на навчальні засоби та мобільні меблі, понад 163 млн грн – на придбання техніки, 48 млн грн – на закупівлю навчально-методичної літератури. Ще понад 272 млн грн – на підручники для першокласників.

Втім, батьки школярів досі скаржаться, що мусять щомісяця здавати гроші на послуги прибиральниць, охоронців, закупівлю елементарних мийних засобів, ганчірок і навіть туалетного паперу. Чи, справді, освітні заклади не мають на це власних грошей? Відповідь на це питання повинна дати сама школа.

Новий закон про освіту зобов’язує школи вести прозору звітність своєї діяльності і, зокрема, оприлюднювати дані про фінансування та витрати. Усі матеріальні потреби закладу повинні бути зафіксовані у бюджетному запиті до районного управління освіти. Адже витрати на оплату комунальних послуг, утримання школи, зарплату технічним працівникам забезпечують місцеві бюджети. Причому частину цих витрат покриває освітня субвенція від держави. Якщо ж у відповідь на свій запит школа не отримала підтримки від місцевої влади, тоді вона може звернутись по матеріальну допомогу до батьків.

Купуємо лише необхідне

Закон гарантує всім безоплатне здобуття повної середньої освіти. При цьому у ньому чітко вказано, що держава також забезпечує підручниками (зокрема електронними) та посібниками учнів та вчителів. Педагог не може змусити батьків купувати підручники за власний кошт. Це рішення має бути обґрунтоване дидактичною доцільністю, а також повинно отримати згоду всіх батьків. Це ж стосується і профільних класів, які навчаються за окремою програмою. 

«Я хотіла б попередити батьків, що ви зовсім не зобов’язані, наприклад, купувати якісь додаткові друковані зошити, якщо вам кажуть за це платити. Можна і в звичайному зошиті писати. Головне, щоб був підручник або роздатковий матеріал від вчителя», –  пояснила міністр освіти Лілія Гриневич.

Фахівці попереджають, що не слід одразу бігти до магазина, якщо вчитель пропонує купити якийсь додатковий посібник. Спочатку потрібно критично оцінити ситуацію. Може трапитись, що цей підручник не необхідність, а лише спосіб заробити гроші на довірливих батьках.

Шкільна форма обов’язкова?

Дискусії довкола шкільної форми точаться щоразу напередодні нового навчального року. Прихильники переконують, що це згуртовує дітей, нівелює різницю в достатку батьків та налаштовує дітей на робочий лад. Противники стверджують, що форма не вирішує питань нерівності, викликає спротив у дітей, сковує їхні рухи і не дає дітям виражати власну індивідуальність.

Не існує закону, який би зобов’язував учнів носити шкільну форму. Це питання регламентує статут та внутрішній розпорядок закладу. Водночас міністр освіти запевняє, що директор не може змусити батьків купувати одяг конкретної фірми, а лише рекомендувати колір чи стиль шкільного вбрання. При цьому батьки можуть і повинні долучатись до цього обговорення.

Більше того, громадська ініціатива «Батьки SOS» створила зразок відмови від шкільної форми із посиланням на Конституцію, Конвенцію про права дитини та рішення Конституційного Суду України. Тому купувати чи не купувати шкільну форму – це суто рішення батьків. І ніхто не має права карати школяра через відсутність форми.

«Важливо пам’ятати, що відрахувати зі школи, знизити оцінки, публічно принизити дитину тощо – такого не має існувати у школі», – наголосила співголова ГО «Батьки SOS» Олена Парфьонова.

Лише добровільна благодійність

Благодійні внески в закладах освіти повинні бути добровільними і прозорими. Не існує поняття рекомендованого добровільного внеску, й ніхто у школі не може вимагати гроші за навчання, якщо це не передбачено договором.  Згідно зі ст. 30 Закону про освіту, школи повинні оприлюднювати на своїх веб-сайтах (або на сайтах своїх засновників) інформацію про вартість та порядок навчання, а також надання додаткових освітніх та інших послуг.

Власне, кожна школа в Україні повинна мати спеціальний рахунок в управлінні освіти для обліку благодійності. Також для добровільних внесків батьки можуть створити власний благодійний фонд чи громадське об’єднання з відповідним банківським рахунком. Усі внески повинні бути безготівкові. За законом, збирати гроші готівкою у школі заборонено.

Наразі досвід батьків інший – щомісяця здаються гроші у фонд класу, окремо оплачується охорона, за власний кошт здійснюється ремонт класу чи купуються нові меблі. І не завжди батьківський комітет звітує про те, на що пішли кошти.

Якщо у батьків є сумніви у чесності керівників школи або ж їх примушують здавати гроші, Міносвіти закликає подавати скарги до районного управління чи департаменту освіти або ж телефонувати на «гарячу лінію» Міносвіти (044-481-47-69).


27.08.2018 3943
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

220
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1518
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1337
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1165
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1187
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7280

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

287

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

470

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

705

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1746
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

97
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1194
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

677
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

100
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1350
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

937
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1493 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

179
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1154
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1432
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

905
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3367 16